Різдво по-новому, Великдень – по-старому. ПЦУ перейшла на новий календар

Православна церква України – найпопулярніша релігійна організація країни – у середу затвердила повний перехід на новий календар. Згідно з ним, частина свят, зокрема Різдво, випадатиме на інші дні. MC.today із посиланням на BBC розповідає деталі.

Раніше про таке ж рішення повідомила Українська греко-католицька церква. 

Вже з 1 вересня більшість християн України можуть почати відзначати релігійні свята по-новому. Різдво буде 25 грудня, а не 7 січня. Так само змістяться й інші свята – такі як Покрова (1 жовтня), Водохреще (6 січня) і Миколая (6 грудня).

Але це не стосуватиметься Великодня і деяких інших свят, зокрема Трійці.

Рішення про перехід на новий календар ПЦУ ухвалила на архієрейському соборі – зібранні усіх єпископів. Проти переходу проголосував один єпископ, ще один утримався.

Формально потім перехід ще має схвалити помісний собор церкви 27 липня 2023 року за участю мирян. Проте, як заявили журналістам голова ПЦУ митрополит Епіфаній та низка інших єпископів, питання вже вирішене, з 1 вересня перехід буде.

Перехід на новий календар став важким кроком, на який не наважувались десятиріччями. Церковники боялись, що люди не сприймуть реформу і будуть святкувати по-старому. Чи будуть переходити до УПЦ московського патріархату.

Проте після повномасштабного вторгнення росії це питання набуло політичного забарвлення і більшість українців висловили підтримку такому кроку.

Різниця між старим Юліанським і новим Григоріанським календарем становить 13 днів.

Світська Україна разом з більшістю інших країн вже понад 100 років живе за точнішим – Григоріанським календарем, запровадженим у XVI ст.

Перед повномасштабним вторгненням росії перехід на новий календар підтримували  лише 15% українців. Важко було обґрунтовувати необхідність змінити звички застарілістю Юліанського календаря й аргументами, що так живе майже весь християнський світ.

Більшість православних церков живуть за новим календарем, а старим досі користувались лише церкви в Україні, російська православна церква, Сербська і Грузинська. Зі старих патріархатів ним користується тільки Єрусалимський.

Вже наприкінці 2022 року соцопитування показали зміну ставлення українців до питання календаря. Майже половина опитаних вже висловили підтримку календарній реформі та ламанню старих порядків, а проти були тільки 31%.

Саме це підштовхнуло церковників до дії.

«У 2019 році я казав, що впродовж п’яти років ми зможемо перейти, коли буде готове суспільство. І цей час настав, суспільство готове, ми втілюємо реформу календаря. Але це буде без примусу, парафії, які захочуть лишитись на старому календарі, зможуть це зробити. Але з часом всі будуть на новому календарі», – заявив митрополит Епіфаній на початку історичного собору.

У лютому 2023 року першою на повний перехід наважилась Українська греко-католицька церква, яка домінує на Галичині й має кілька тисяч парафій та мільйони вірян.

УГКЦ хоч і підпорядковується Папі Римському, проте має православні традиції та старий календар, за який трималась до останнього як символ окремішності та української ідентичності.

Нині вірянами ПЦУ себе називають 54% українців, УГКЦ – 8%, а УПЦ МП – 4%. При цьому ПЦУ має близько 8-9 тисяч парафій, а УПЦ – близько 10 тисяч.

УПЦ послідовно засуджує перехід на новий календар. «Віряни нашої церкви в переважній більшості не озвучували пропозиції перейти на новий календар. На Буковині є деякі румуномовні парафії, які послуговуються і старим, і новим календарним стилем. Однак в інших регіонах такого запиту не було», – пояснив позицію УПЦ її речник митрополит Климент.

Сама УПЦ наполягає, що вона вже не підпорядковується російській православній церкві. Але державна релігієзнавча експертиза встановила, що УПЦ досі є частиною рпц.

УГКЦ та ПЦУ одночасно 1 вересня перейдуть на новий стиль для нерухомих свят, але зберігають чинну Пасхалію – святкування Великодня і прив’язаних до нього подій. Найбільше з них – Трійця, яку святкують на 50-й день після Великодня.

Такий перехід зі старого Юліанського календаря на новий без врахування Великодня називають “Новоюліанським календарем”. Саме так робили й православні церкви Європи, які також зберегли різний підхід до вирахування Великодня з церквами Григоріанського календаря.

Більшість українців будуть відзначати Різдво 25 грудня, а не 7 січня. Свято Миколая тепер буде 6 грудня, а післяноворічне Водохреще – 6 січня.

Непроста ситуація буде з Покровою, яку звикли святкувати 14 жовтня. До цього дня прив’язаний День українського козацтва, адже саме Покрова була заступницею козаків.

На цю ж дату припадає день УПА та день захисників та захисниць України. Тепер релігійну частину цього симбіозу свят переносять на 1 жовтня.

14 жовтня та 7 січня зараз є офіційними державними святами з вихідним днем. Чи будуть їх скасовувати – питання до парламенту. Але у воєнний час усі вихідні на свята тимчасового скасовані.

Проте Православна церква України звернеться до держави перенести державні свята, які були прив’язані до релігійних.

Чому Великдень не можна перенести

Проблема Великодня не вирішується простим переходом з Юліанського на Григоріанський календар.

Великдень прив’язаний не до дати, а до весняного повного місяця. І тут католики та православні давно розійшлись так глибоко, що навіть православні церкви Греції та Вселенський патріархат після переходу на новий календар досі відзначають Великдень по-старому.

До старого юліанського календаря прив’язана так звана Пасхалія – методика визначення дати Великодня, яку в 325 році затвердив Нікейський собор ще єдиної тоді церкви.

Той собор встановив, що Пасха має відзначатись в першу неділю після першого повного місця після весняного рівнодення.

Але цю першу неділю колись на заході та сході почали розраховувати по-різному, а тому однакове правило почало виводити різні дати.

Якщо коротко, то розходження між датами Великодня за східною і західною традиціями спричинене різницею в даті нових церковних місяців через різницю між сонячними календарями в 13 днів.

Тому Великдень за григоріанським календарем у 45% випадків відзначають на тиждень раніше, ніж за Юліанським. У 30% випадків Великдень збігається, 5% – різниця в чотири тижні, й 20% – різниця в 5 тижнів (більш ніж місячний цикл). Різниці у два-три тижні не буває.

Крім того, за Юліанським календарем Великдень обов’язково має святкуватися після єврейської Пасхи, тоді як Григоріанський календар, в силу астрономічно-математичних особливостей, іноді порушує це правило.

Хоча наполягання на тому, що Пасху не можна святкувати одночасно або перед єврейським Песахом, з’явилось вже в 11-12 століттях у Візантії.

Серед інших аргументів наводять і те, що за Юліанським календарем жив сам Ісус Христос. Згадують і про благодатний вогонь, який, як твердять церковники, сходить в Храмі Воскресіння (Гробу Господнього) в Єрусалимі саме напередодні православного Великодня, а не «католицько-протестантського».

Вже певний час працює спеціальна комісія Папи Римського та Вселенського патріарха, яка покликана узгодити спільну дату Великодня на майбутнє для усіх церков, які перейшли на новий календар.

Наступного разу усі християни відзначатимуть Великдень в один день навесні 2025 року – і можливо саме цей момент дозволить усім конфесіям узгодити єдиний принцип вибору дати.