Що таке критичне мислення і як його розвивати, приклади та тести

На думку експертів Всесвітнього економічного форуму в Давосі, критичне мислення – одна з головних гнучких навичок (soft skills) майбутнього, необхідна для професійного розвитку в будь-якій галузі.

Редакція MC.today розібралася, що таке критичне мислення, чому його потрібно розвивати та де можна використовувати, вивчила методи та прийоми критичного мислення. 

Що таке критичне мислення

Критичне мислення – це вміння зіставляти факти, аналізувати інформацію, оцінювати її вірогідність, робити обґрунтовані висновки та приймати на їх основі виважені рішення.

У давньогрецькій мові слово «критика» означало «мистецтво розбирати, робити судження». Деякі інструменти критичного мислення можна знайти ще у працях Сократа, проте батьком цього напряму сьогодні вважають американського філософа Джона Дьюї.

У своїй книзі «Як ми думаємо» (1910), він описує критичне мислення як активне, наполегливе, ретельне, рефлексивне та автономне. 

Іншими словами, людина, яка критично мислить, самостійно перевіряє будь-яку ідею, воліє уточнювати та зважувати, а не вірити на слово. Вона також постійно аналізує власні думки та переконання, щоб переконатися в їхній логічності, обґрунтованості та неупередженості.

Основні складові критичного мислення

Сумнів

 Один із наріжних каменів критичного мислення – щирий сумнів у своїй правоті. А ось абсолютна та беззаперечна впевненість у ній – синонім відсутності критичного мислення. 

Тільки готовність сумніватися і допускати ймовірність помилки дозволяє сприймати серйозно аргументи, що суперечать нашій позиції. Це дозволяє змінити її, щоб у результаті ухвалити правильне рішення. 

Деякі люди чомусь вважають, що важливо у будь-якій ситуації до кінця відстоювати свою думку, навіть якщо вона не зовсім вірна. Інакше це буде слабкістю та зрадою своїх принципів.

Але насправді знайти і чесно визнати помилку – ознака зрілості та крок уперед. Адже лише визнання помилки дозволяє виправити її наслідки, зробити висновки та вільно рухатися далі.

Запитання

 Щоб перевірити свою правоту корисно ставити собі запитання. Наприклад: що я про це знаю і звідки? Наскільки сильно має впливати на моє переконання ця інформація?

Ступінь впевненості

 Зазвичай ми оцінюємо ступінь впевненості у числах. Але для перевірки своїх міркувань важливо уникнути бінарної системи «абсолютно впевнений/категорично заперечую». Для цього можна уявити якусь цифрову шкалу. Тоді з’являться варіанти «впевнений на 70%» і «з цього питання я маю більше сумнівів, ніж впевненості».    

Свідоцтва

Якою б сильною не була наша впевненість у чомусь, треба вміти розкласти її на складові та оцінити значущість кожної з них. Так набагато простіше перевіряти свою позицію на коректність.

Наведемо теоретичний приклад із життя: подруга каже вам, що знайомий інженер порадив їй зберігати батарейки у холодильнику, щоб продовжити термін їхньої служби. Як вирішити чи варто вам чинити так само? Для цього можна оцінити та зіставити усі «за» та «проти». 

• Перше свідчення за: подруга стверджує, що батарейки працюють довше. Це свідчення на користь того, що можливо спосіб працює. Але не особливо сильне, адже подрузі могло тільки здатися, що батареї після зберігання в холодильнику служать довше.
• Друге свідчення за: лайфхак подрузі порадив інженер. Але чи справді знайомий подруги інженер, наскільки він хороший фахівець і чи розуміється він саме на батарейках? Одним словом, свідчення слабке.
• Перше свідчення «проти»: ви зайшли до розділу довідки на сайті Energizer і прочитали, що «для сучасних батарей зберігання в холодильнику або морозильній камері не потрібно і не рекомендується». Щобільше, зберігання батарей у холодильнику – погана ідея, оскільки вони швидше іржавіють через конденсацію вологи та можуть втрачати цілісність корпусу через швидке охолодження або нагрівання. Це настільки сильне свідчення, що воно легко перебиває обидва свідчення «за». Адже офіційна позиція провідного світового виробника батарей тут протиставляється думці одного інженера.

Вміння відокремлювати факти від оцінювальних суджень

 Факти – це об’єктивні дані та події, які можуть бути підтверджені документально. Оцінювальні судження – це суб’єктивні думки та оцінки, які можуть залежати від особистих переконань. 

Якщо хтось каже: «При президенті X економічна ситуація в країні покращилася», то це оцінювальне судження. Однак, якщо він надає дані про зростання ВВП, зниження безробіття та інші об’єктивні показники, це вже об’єктивні дані. Побачити різницю між фактами та суб’єктивними думками нам дозволяє критичне мислення.

Розпізнавання маніпуляції та обману

При вивченні нової інформації завжди намагайтеся зрозуміти, хто її створив, якою була його мотивація, кому це вигідно. Маніпулятори часто використовують сильні емоції, щоб вплинути на ваші почуття. Намагайтеся відокремити емоції від логіки та аналізувати інформацію раціонально.

Розуміння причинно-наслідкових зв’язків

Це означає здатність аналізувати, які події чи явища можуть бути причиною інших та які – наслідком. 

Також важливо розуміти, що кореляція (співвідношення, взаємозв’язок) не обов’язково означає причинну залежність. Наприклад, вам кажуть, що діти, які займаються музикою, краще встигають з інших предметів. 

Проте, швидше за все, обидва факти мають спільну причину. Адже вірогідно що батьки, які змогли знайти час та кошти на навчання своїх дітей музиці, не менше дбатимуть і про їхню успішність з інших предметів.  

Вивчення іншої точки зору

 Завжди корисно поставити себе місце опонента. Наприклад, запитайте себе: чому позиція кандидата з поглядами, які протилежні моїм, приваблює так багато людей?

Може ви просто дивитеся на проблему під різним кутом? Як дві людини на фото, одна з яких упевнена, що бачить цифру 6, а інша так само переконана, що це, звичайно ж – цифра 9.

Навіщо людині мислити критично

У США та деяких країнах Європи критичне мислення викладають у школах як окремий предмет. І ось чому це важливо:

• Ухвалення обґрунтованих рішень. Критичне мислення дозволяє з більшою ймовірністю досягти бажаного результату під час вирішення завдань та прийняття рішень. Це особливо важливо у сферах, де ухвалення вірних рішень має високий пріоритет. Наприклад, у медицині, бізнесі чи політиці.
• Підвищення інформаційної грамотності. Критичне мислення допомагає відрізнити правду від дезінформації у потоці інформації, що надходить через ЗМІ та соцмережі.
• Поліпшення комунікації. Критичне мислення допомагає людям висловлювати свої думки та аргументи більш чітко та переконливо, що сприяє ефективній комунікації. Це одна з найважливіших гнучких навичок для успішної роботи в команді.
• Вирішення конфліктів. Критичне мислення може допомогти у вирішенні конфліктів, оскільки воно сприяє більш об’єктивному та справедливому підходу до оцінювання розбіжностей.
• Найкраще розуміння навколишнього світу. Критичне мислення допомагає людям глибше розуміти світ навколо себе, аналізувати політичні та соціальні події. 

Що заважає критичному мисленню

Когнітивні спотворення

Може виникнути питання: «Навіщо мені критичне мислення, якщо я й так непогано міркую?» Річ у тім, що так думають усі, незалежно від реального рівня критичного мислення. На додаток, багато людей вважають, що їхній інтелект вищий за середній, що звичайно ж не може бути правдою.

Це один із проявів ефекту Даннінга — Крюґера, при якому люди з найнижчою компетенцією зазвичай оцінюють себе вище за інших. Як іронічно зауважив сам Девід Даннінг, суть відкритого ним феномена в тому, що «людям не вистачає знань та інтелекту для того, щоб визнати, що їм не вистачає знань та інтелекту».

Через це помилкове переконання, ми, сам того не помічаючи, часто приходимо до помилкових висновків і робимо на їх основі невдалий вибір. Але це далеко не єдина у своєму роді помилка, яка заважає нам мислити об’єктивно. 

Психологи вивчили безліч подібних багів мислення та називають їх когнітивними спотвореннями. Цілком позбутися їх неможливо через людську природу, але розвинене критичне мислення допоможе усвідомити й уникнути принаймні частини когнітивних спотворень. Ось деякі з них:

• Ефект підтвердження. Ми частіше шукаємо та охоче запам’ятовуємо інформацію, яка підтверджує вже наявні у нас переконання. Це спотворення може призвести до того, що дані, що суперечать нашим переконанням, ми будемо ігнорувати і автоматично ставити під сумнів. Наприклад, якщо людина вважає, що після 30 стати програмістом неможливо, то скрізь знаходитиме підтверджувальну інформацію. А історію про успішні випадки з більшою ймовірністю вважатиме фейком.
• Ефект доступності. Ми оцінюємо ймовірність та значущість подій на підставі того, наскільки легко нам згадати пов’язані з ними історії. Наприклад, якщо у місті відбулася серія гучних пограбувань, то ймовірність стати їхньою жертвою оцінюватиметься набагато вищою. Річ у тім, що люди судять не за статистикою, а за своїми суб’єктивними враженнями. І беруть до уваги лише те, що краще запам’ятали.
• Помилка атрибуції. Іноді ми приписуємо успіх власним зусиллям, а невдачу зовнішнім обставинам. Це спотворення може призвести до надмірної впевненості у власних здібностях та недооцінці впливу зовнішніх факторів. 
• Ефект ореолу. Це когнітивне спотворення, у якому наше сприйняття особистості чи об’єкта спотворюється з урахуванням однієї позитивної чи негативної характеристики. Наприклад, ми схильні вважати фізично привабливих людей розумнішими, надійнішими та успішнішими. І навпаки, можемо необґрунтовано переносити негативне враження від зовнішності людини на її вчинки та ділові якості.
• Спотворення експертності. Іноді ми переоцінюємо експертність людей, яких ми поважаємо. Це спотворення може призвести до того, що ми сліпо довіряємо їхній думці, навіть якщо вона не завжди обґрунтована.

Некомпетентність у предметі

Одне з головних питань у критичному мисленні – наскільки я розбираюся в якійсь галузі, щоб впевнено щось заявляти. Але навіщо розумітися на фізиці чи біології, – запитаєте ви, – якщо у кожного є підключений до інтернету смартфон, а будь-яку інформацію можна загуглити за пару секунд?

Річ у тім, що критерії істини в сучасному світі сильно розмиті. «Надійна» інформація в інтернеті може бути навмисною дезінформацією або містити грубі помилки. Щобільше, посилання з цінною науковою інформацією чи доказами якихось спірних тверджень регулярно зникають.

Причини можуть бути різні. Іноді власники сайтів забувають продовжити хостинг, вони просто не зацікавлені у подальшій підтримці проєктів або видаляють статті, щоб замінити їх на нові. Буває також, що побиті посилання з’являються в результаті технічних збоїв.

У кращому випадку посилання стає недоступним. У гіршому – такі мертві посилання знаходять зловмисники, викуповують домен собі та заміняють початковий варіант статті вигідною їм дезінформацією. Тому, наприклад, Вікіпедія переконливо просить своїх авторів підкріплювати цитати посиланням на сторінки з веб-архіву, де їх ніхто не зможе змінити.

Щоб приймати вірні рішення і не вестися на фейки, важливо мати хоча б базові знання у предметах, які дозволяють нам формувати максимально точні уявлення про навколишню реальність: фізику, хімію, біологію, географію.

Втома, неуважність

Як ми вже говорили, людина з критичним мисленням не приймає нічого на віру і піддає будь-які новини, припущення та ідеї суворій перевірці. Але це зовсім не властиво нашому мозку, який звик повсякчас заощаджувати енергію.

Нобелівський лауреат Даніель Канеман у своїй книзі «Думай повільно… вирішуй швидко» зображає дві системи мислення. Перша – автоматична, заснована на інтуїції та не вимагає значних розумових зусиль. Її ми, наприклад, використовуємо, коли оцінюємо емоції людини на фото.

Друга вимагає зосередження та контролю. Її ми використовуємо для значних розумових зусиль, наприклад математичних розрахунків. Вона також відповідає за прийняття складних рішень та контроль поведінки – завдяки їй ми залишаємося ввічливими, коли злимося, та уважними, коли всю ніч ведемо машину.

Однак людина влаштована так, що за будь-якої можливості намагається використовувати якраз швидшу та менш затратну систему №1, особливо коли втомилася і не може зосередитися. Погодьтеся, набагато простіше довіритися готовій чужій думці чи інтуїції, ніж перевіряти та аналізувати дані самостійно.

Наведемо приклад, в якому мозок помилково віддає перевагу швидкій системі навіть у непризначеній для неї математичній сфері. Спробуйте без довгих роздумів вирішити просте завдання: «Дівчинка заплатила за зошит та закладку 1,1 грн. Скільки коштують зошит та закладка окремо, якщо зошит на 1 грн дорожчий за закладку?»

Більшість упевнено відповість 1 грн та 10 копійок. Але це неправильна, хоча начебто й очевидна, на перший погляд, відповідь. Насправді зошит коштує 1,05 грн, а закладка – 5 копійок. Просто мозку набагато зручніше і простіше йти шляхом найменшого опору.

Критичне мислення якраз і необхідне для того, щоб система №2 у нашому мозку була завжди на сторожі та вчасно включалася, допомагаючи уникати помилок та приймати правильні рішення.

Методи та прийоми критичного мислення

Навчання критичного мислення – довгий та багатоплановий процес, проте існують методики та прийоми, які у будь-якій ситуації серйозно спростять прийняття зваженого рішення.

Бритва Оккама

Бритва Оккама – це принцип, згідно з яким «не слід множити сутності без необхідності». У контексті критичного мислення це означає, що для пояснення явища слід обирати найпростіший і найлогічніший шлях. 

Якщо у вас є кілька гіпотез, що пояснюють певне явище, то найімовірніше, вірною буде найпростіша з них. 

Припустимо, у вас є вебсайт, і ви хочете покращити його продуктивність. Замість того, щоб додавати нові елементи та функції, ви застосовуєте принцип Бритви Оккама і спочатку дивитесь, які елементи можна спростити або прибрати, щоб покращити досвід користувача.

Скелет риби – Fishbone

Метод «Фішбоун» – це один із варіантів ментальної карти (mind map) для аналізу та розв’язання проблем. Він допомагає систематизувати інформацію та ідентифікувати кореневі причини складнощів. 

Для його використання необхідно визначити проблеми або ситуації, які ви хочете проаналізувати. Це може бути будь-яка проблема: зниження продажів, затримки у виробництві, незадоволеність клієнтів або інша складність, з якою зіткнувся ваш бізнес.

Далі проведіть на аркуші паперу горизонтальну лінію, яка буде хребтом «рибного скелета». У його хвості напишіть назву вашої проблеми чи ситуації. Зверху та знизу між кістками скелета вкажіть головні факти та їх причини.  

Для проблеми зі зниженням продажів це може бути недостатня якість продукції, неефективний маркетинг, проблеми з логістикою і так далі. Розберіть для кожного фактора, які аспекти можуть бути пов’язані з проблемою.

Наприклад, якщо одним із факторів є неефективний маркетинг, то ви можете додатково розбити його на такі підфактори: невдала рекламна кампанія, слабке використання соцмереж і таке інше.

Зв’яжіть кожну причину з основною лінією «рибного скелета» стрілкою. Це допоможе наочно побачити зв’язок між причинами та проблемою. Виділіть ті фактори та причини, які здаються найбільш критичними та почніть розробляти стратегії для їх покращення чи усунення.

П’ять питань «чому»

Цей метод допомагає глибоко дослідити причини певного явища чи проблеми. Його суть у тому, щоб ставити п’ять послідовних питань «чому» для виявлення кореневих причин. 

Наприклад, якщо у вас виникла проблема у виробництві, запитайте: «Чому це сталося?» і потім задавайте наступні «чому» доти, доки знайдете справжню причину. Цей метод допомагає уникати поверхневих рішень та розглядати проблеми глибше.

Кільця Венна

Діаграма «Кільця Венна» – це графічний спосіб уявлення подібності і різниці між різними множинами даних. Вона являє собою кола, що перетинаються, де кожне коло – певний аспект питання. Їхні перетини покажуть вам що у них спільного. А в центрі, на перетині всіх трьох кіл, буде відповідь на поставлене запитання. 

Наприклад, ви шукаєте сферу, де реально знайти цікаву роботу із гідною оплатою. Щоб знайти відповідь за допомогою кілець Венна, потрібно буде скласти три множини: «чим мені подобається займатися», «що я вмію робити по-справжньому добре» і «за які з моїх умінь краще платять». 

Таким чином можна наочно побачити, що, наприклад, стрими по іграх вам цікаві, але навряд чи вони дуже прибуткові. А ось фотографувати ви, скажімо, вмієте на професійному рівні, вам це цікаво і за це платять непогані гроші.

Де можна використовувати критичне мислення

• Навчання. Критичне мислення сприяє розвитку логічного мислення, воно допомагає вибирати чіткі та послідовні аргументи, краще аналізувати, структурувати та розуміти нову інформацію.
• Робота. Критичне мислення може стимулювати креативне мислення, оскільки дозволяє розглядати проблеми з різних точок зору і шукати нові рішення. З розвиненим критичним мисленням ви також зможете виділяти реалістичні ідеї серед цікавих потоку, що допоможе вам досягати великих успіхів.
• Повсякденне життя. Нам щодня доводиться приймати рішення, часом на основі неповної чи суперечливої ​​інформації. Критичне мислення дозволить вибрати оптимальний варіант дій і уникнути помилок у будь-якій ситуації: чи то вибір пральної машини, чи рішення про продовження кредиту, чи вибори.

Як розвинути у себе критичне мислення

Як і будь-яка навичка, критичне мислення можна та потрібно розвивати. Натренувати його допоможуть дружні дискусії та вправи в ігровій формі. А оцінити результат дозволять різноманітні онлайн-тести.

Вправи у розвиток критичного мислення

Гра «Я ніколи не». Разом із друзями напишіть на листках по одній дії, яку ви б ніколи не зробили. Наприклад, «я б ніколи не стрибнув із парашутом». 

Потім зберіть записки, перемішайте їх, і нехай кожен по черзі витягне один із листків. Завдання гравця – за три хвилини довести, що зробити написане добре та корисно. Наприклад, стрибок з парашутом зміцнює дух та підвищує самооцінку. 

Гра «Я вважаю за правильне». Це прямий антипод минулої гри. Кожен пише на папері те, що вважає безумовно правильним, наприклад, не зраджувати друзів або піклуватися про батьків. А гравцеві потрібно за три хвилини довести, що це може бути шкідливим чи мати погані наслідки.

Гра «Спосіб застосування». Загадайте противнику якийсь предмет. Наприклад, чашку чи олівець. Його завданням буде за п’ять хвилин вигадати 50 різних способів його застосування.

Вправа «Уявне моделювання». Виберіть проблему. Наприклад, пробки на вулицях вашого міста. Розгляньте її з погляду пішоходів, водіїв, міської влади, поліції, виробників світлофорів тощо. 

Спробуйте описати, як кожна зі сторін впливає на ситуацію і що має зробити, щоб її покращити. Вправа допомагає навчитися дивитися реальні ситуації з різних сторін. 

Вправа «20 питань». Придумайте 20 запитань до улюблених фільмів, книг чи серіалів. Потім разом із друзями спробуйте відповісти на них. Наприклад, ким би ви хотіли стати у своєму улюбленому фільмі чи якийсь факультет обрали б у світі Гаррі Поттера.

Тести на рівень критичного мислення

• Як добре ви володієте критичним мисленням?
• Правда чи дезінформація? Дізнайся про свій рівень критичного мислення.
• Спробуйте визначити фейкова перед вами інформація чи ні.
• Чи легко вас політикам обдурити? Перевірте, який ви фактчекер.

Висновок

Критичне мислення – це навичка, яка допомагає приймати усвідомлені рішення, спираючись на логіку та факти, а не на упередженість чи емоції. Він корисний у різних сферах та сприяє прийняттю більш обґрунтованих та успішних рішень.