Стає «розумнішим», а не жорсткішим: чи посилюється фінмоніторинг в Україні – банкір

Найближчим часом щоденний фінмоніторинг може суттєво змінитися. Це пояснюється тим, що українська банківська система в поточному році активно впроваджуватиме євроінтеграційні інструменти та правила. Чи варто чекати на посилення нагляду, зокрема, за платіжними операціями т що загалом відбувається – пояснив віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління «Глобус Банку» Сергій Мамедов.

«Фінансовий моніторинг може мати “страшний” вигляд на словах, проте на практиці він застосовується до дуже обмеженого кола операцій. І більшість клієнтів жодним чином не відчувають, що на ринку взагалі діють якісь обмеження», – наголосив банкір у коментарі для MC: Money & Career.

Мамедов пояснив, що про тотальний нагляд не йдеться. За його словами, банки не розглядатимуть кожен платіж українців ніби під мікроскопом, а реагуватимуть у випадках, коли операція справді вибивається з нормальної фінансової поведінки клієнта.

«Якщо пояснювати простими словами, фінмоніторинг стає “розумнішим”, а не жорсткішим. Для більшості людей та бізнесу нічого не зміниться: звичайні платежі, як і раніше, проходитимуть без затримок. Тобто для законослухняних громадян і бізнесу це означає радше підвищення прозорості та захищеності фінансової системи, ніж додаткові ризики», – зазначив він.

Втім, режим посиленого контролю справді працює – це стосується карткових переказів та протидії використанню так званих «дропів».

У поточному підході банки не контролюють суми суто формально, а застосовують ризикоорієнтований та поведінковий аналіз. Тобто оцінюється не лише обсяг переказів, а й регулярність, джерела коштів, кількість контрагентів та відповідність транзакцій фінансовому профілю клієнта.

Із цією метою раніше і впроваджено ліміти на вихідні карткові перекази. Мамедов нагадав, що порогова сума для обов’язкового фінмоніторингу залишається на рівні 400 тис. грн. Перекази можна здійснювати в межах від 50 тис. грн до 100 тис. грн на місяць залежно від ступеня їхньої ризиковості. Водночас, за словами експерта, не зачіпають понад 95 % користувачів платіжних карток.

«Навіть відносно невеликі суми можуть стати підставою для перевірки або тимчасового блокування рахунку, якщо транзакції мають ознаки ризиковості, наприклад, різке зростання активності, велика кількість дрібних зарахувань від різних осіб або часті перекази без зрозумілої економічної мети. Але найголовніше, що банки, як і раніше, аналізуватимуть ризикові операції, а не звичайні побутові платежі», – зауважив він.

Щоб уникнути блокування, банкір радить:

• використовувати рахунки за їхнім призначенням;
• коректно зазначати призначення платежів;
• уникати сумнівних схем;
• мати підтвердження походження коштів.

Читайте також: Чи може банк заблокувати рахунок за слова-тригери в призначенні платежу і як не потрапити під фінмоніторинг

Мамедов також детально пояснив, що зміниться в разі впровадження реєстру рахунків та індивідуальних сейфів фізичних осіб. Насамперед він зазначив, що сама ідея не є каральною – насправді система обліку рахунків, які й так перебувають у правовому полі, просто приводиться до європейських стандартів.

Набір даних, що потраплятиме до реєстру, обмежений. Це номер рахунку у форматі IBAN, назва банку, ПІБ власника тощо, але не інформація про залишки коштів чи їхній рух.

«Подібні реєстри працюють у багатьох країнах ЄС. Вони не порушують приватність, вони дають чітку структуру даних для компетентних органів, але не відкривають доступ до деталей рахунку для третіх осіб», – наголосив банкір.

Те ж саме стосується індивідуальних сейфів фізичних осіб. У реєстр вноситиметься тільки базова інформація – хто клієнт, у якому банку й на який термін він орендує комірку.

«Сейфи залишаються інструментом збереження цінностей, доступ до яких має виключно клієнт. Водночас держава отримує механізм, який дозволяє законно встановити факт користування сейфом, не втручаючись у приватний простір людини», – пояснив банкір.

• Також пропонуємо вам почитати, що в діяльності ФОПа може викликати підозри банка та як ФОПам знімати та переказувати кошти, щоб не потрапити під фінмон.