агросектор – останні статті та новини

У 2024 році Україна зіткнеться зі складним економічним ландшафтом, що характеризується триваючим конфліктом та глобальним інфляційним тиском. Стійкість країни та стратегічна відповідь на ці виклики мають вирішальне значення для стабілізації та зростання її економіки. Причина економічного падіння не тільки у повномасштабній війні Прогнозується, що економіка України зростатиме, хоча й на тлі значних викликів, включаючи залежність від іноземного фінансування та гостру потребу у відновленні інфраструктури та систем соціальної підтримки. При цьому Світовий банк оцінив зростання ВВП України у 2023 році в 4,8%. У 2024 році зростання економіки очікується на рівні 3,2% (у жовтні 2023 року Світовий банк спрогнозував зростання на 4%). Прогноз зростання економіки України у 2025 році збережено на рівні 6,5%. Це зростання – крапля в морі, враховуючи скорочення економіки України майже на 30% у 2022 році через повномасштабну війну. Світова економіка переживає підвищену інфляцію, яка посилилася через повномасштабну війну в Україні. Ця інфляція по-різному впливає на країни. Країни, що залежать від імпорту, стикаються з бюджетним і торговим дефіцитом, тоді як експортери таких товарів, як нафта, можуть отримати вигоду від підвищення цін. На тлі цього Україна має вирішувати свої власні інфляційні проблеми, долаючи економічні наслідки конфлікту. Для нас, як для держави, причини економічного падіння не тільки у війні. Бо ми сировинна держава, що залежить від світових цін, в тому числі на агропродукцію та руду. У 2021 році найбільше Україна експортувала залізну руду ($6,83 млрд), олію ($6,34 млрд), пшеницю ($5,87 млрд), кукурудзу ($5,86 млрд) та напівфабрикати із заліза ($4,08 млрд). Натомість. У 2021 році найбільше Україна імпортувала нафтопродуктів ($5,63 млрд), автомобілів ($4,1 млрд), нафтового газу ($3,26 млрд), фасованих лікарських засобів ($2,26 млрд) та вугільних брикетів ($2,09 млрд). Основними партнерами по імпорту були Китай, росія, Польща, Німеччина та Білорусь. Така структура імпорту відображає потреби України в енергоресурсах, транспортних засобах, медикаментах та інших товарах першої потреби для підтримки економіки та інфраструктури. Експортуємо сировину – імпортуємо товари з доданою вартістю. Міжнародний валютний фонд (МВФ) зазначає, що світова інфляція знижується швидше, ніж очікувалося, завдяки розв'язанню проблем з боку пропозиції та обмежувальній монетарній політиці центральних банків. Ці зусилля були спрямовані на боротьбу з інфляцією, яка, як очікується, знизиться до 5,8% у 2024 році з більш високих рівнів у попередні роки. Прогнози економічного зростання залишаються поміркованими: глобальне зростання прогнозується на рівні 3,1% у 2024 році, що свідчить про м'яку посадку світової економіки, незважаючи на виклики, пов'язані з високим рівнем боргу та низькими темпами зростання продуктивності. Точка зростання економіки України у розвитку агротехнологій Щоб пом'якшити вплив глобальної інфляції, Україна має диверсифікувати свою економіку та позбутися сировинної залежності. Інвестиції в технології та інновації підвищать продуктивність і створять нові економічні стовпи, зробивши економіку більш стійкою до глобальних потрясінь. Розвиток сільськогосподарських технологій (agtech) в Україні шляхом залучення прямих іноземних інвестицій (ПІІ), фінансування агротехнологічних стартапів та фінансового стимулювання агропереробної промисловості має вирішальне значення з кількох взаємопов'язаних причин. Ці стратегії спрямовані не лише на модернізацію аграрного сектору, а й на підвищення його ефективності, стійкості та глобальної конкурентоспроможності. Тобто, якщо нам потрібно виробляти продукцію з доданою вартістю, але не вигадувати велосипед, то за основу варто взяти зрозумілий нам агросектор. Але поступово перемикнутися з виробництва сировини на інновації. Це не єдиний варіант покращити економіку, але ми знаємо, що агро та ІТ сектор у нас розвинені. То додаймо до них капітали і отримаємо в результаті точку зростання економіки в умовах війни та глобальної інфляції. Доступ до капіталу відіграє вирішальну роль у розвитку агротехнологічного сектору, впливаючи на його зростання, інновації та здатність долати виклики. Згідно зі звітом McKinsey, доступ до капіталу є надзвичайно важливим для агротехнологічних стартапів, особливо тих, які мають значні активи та потребують значних капітальних витрат для розвитку та зростання. Це стосується таких сфер, як сільське господарство з контрольованим середовищем, стійкі ресурси та альтернативні білки. Наявність коштів дозволяє цим компаніям інвестувати в дослідження і розробки, масштабувати діяльність та виводити інноваційні рішення на ринок. В іншій статті McKinsey підкреслюється значне збільшення зовнішнього капіталу, що надходить у видобувну галузь харчових технологій у сільському господарстві: у 2021 році було інвестовано близько $18,2 млрд, що на 38 відсотків більше, ніж у 2013 році. Цей приплив капіталу приніс у сільське господарство безліч технологічних рішень, демонструючи привабливість сектору для інвесторів та його потенціал для революційних змін у традиційних методах ведення сільського господарства. Сучасний інвестиційний ландшафт в агросекторі, про який йдеться в статті Родллера, показує, що венчурний капітал стабільно надходить в агросектор. Ця тенденція свідчить про зростаюче визнання потенціалу сектору до революційних змін у сільському господарстві завдяки стійким і технологічно передовим рішенням. Сплеск фінансування агротехнологічних стартапів зумовлений такими факторами, як зростаючий попит на стале сільське господарство. За даними TechCrunch, інвестори вважають, що агротехнології можуть вирішити деякі з найбільших проблем сільського господарства, зокрема, спричинені зміною клімату та геополітичною нестабільністю. Інтерес венчурної спільноти до агротехнологій підкреслює потенціал сектору пропонувати рішення, які підвищують стійкість, ефективність та життєздатність сільського господарства. Де взяти цей капітал Впроваджувати політику, яка забезпечує політичну та економічну стабільність, що є ключовим фактором для залучення прямих іноземних інвестицій. Наприклад, Польща залучила значні обсяги ПІІ, пропонуючи стабільне бізнес-середовище та переваги членства в ЄС. За прикладом Ірландії, Україна може: Створити спеціальну економічну зону, пропонуючи податкові пільги, спрощене регулювання та інфраструктурну підтримку для залучення іноземних інвесторів. Зосередитися на секторах, де Україна має конкурентні переваги, таких як сільське господарство, ІТ та енергетика. Подібно до того, як США орієнтуються на технологічні та інноваційні сектори для ПІІ. Забезпечити прозору та ефективну правову систему захисту прав інвесторів, спираючись на досвід ЄС щодо створення сильної правової бази для підвищення довіри інвесторів. Інвестувати в покращення інфраструктури, як це було зроблено в Іспанії та Португалії, де покращення інфраструктури стало ключовим фактором для залучення ПІІ в різні сектори.