доплати – останні статті та новини

Працівники, які трудяться у важких, шкідливих чи небезпечних умовах, мають право на доплату — від 4% до 24% посадового окладу. Але отримати її можна лише за двох умов: якщо ваша робота є в спеціальних галузевих переліках і якщо шкідливість підтверджено атестацією робочого місця. Самого факту роботи на заводі чи у виробничому цеху для цього недостатньо. Як розраховують доплату й на що ще мають право такі працівники, пояснюють «Факти ICTV» з посиланням на Мінекономіки. Головне Доплату за шкідливі умови праці передбачає стаття 100 Кодексу законів про працю. Її розмір — від 4% до 24% тарифної ставки чи окладу, залежно від умов праці й результатів атестації. Атестацію робочих місць проводять щонайменше раз на п'ять років, але під час воєнного стану її можуть відкласти. Окрім доплати, такі працівники можуть мати право на додаткову відпустку, скорочений робочий день і пільгову пенсію. Скільки доплачують Розмір доплати залежить від того, наскільки важкі чи шкідливі умови праці: Умови праці Доплата від окладу Важкі й шкідливі 4%, 8% або 12% Особливо важкі й особливо шкідливі 16%, 20% або 24% Максимальну доплату в 24% встановлюють не всім: її розмір визначають за результатами атестації та з урахуванням характеру роботи. Приклад розрахунку Припустімо, посадовий оклад працівника — 15 тис. грн, а доплата за шкідливість — 8%. Якщо весь місяць він працював у таких умовах, то отримає додатково 1200 грн. А якщо в шкідливих умовах працював лише частину часу, доплату розрахують пропорційно. Читайте також: «Зварювальники — нові айтішники»: чому молоді українці не бояться ШІ Хто має право на доплату Доплату отримують працівники, у яких одночасно виконано дві умови: їхній вид роботи внесено до галузевих переліків робіт зі шкідливими умовами; шкідливі умови підтверджено атестацією робочого місця. Тож саме собою те, що людина працює на виробництві, у майстерні чи на заводі, ще не дає права на доплату. За який час не доплачують Під час розрахунку не враховують час, коли працівник фактично не був у шкідливих умовах: відпустку; лікарняний; простій; переведення на іншу роботу без шкідливих чинників; обідню перерву, якщо працівник може використовувати її на власний розсуд. Атестація під час війни Зазвичай атестацію робочих місць проводять щонайменше раз на п'ять років. Але під час воєнного стану, у випадках, передбачених постановою Кабміну №660, її можна відкласти на строк до шести місяців після завершення воєнного стану. Для цього роботодавець має погодити рішення з профспілкою. Які ще гарантії мають такі працівники Окрім доплати, залежно від характеру роботи працівники можуть мати право на: додаткову оплачувану відпустку; скорочений робочий час; безоплатне молоко чи інші рівноцінні продукти; лікувально-профілактичне харчування; пенсію за віком на пільгових умовах, якщо виконано встановлені вимоги. Що робити, якщо доплату не нараховують Якщо ви працюєте в шкідливих умовах, але доплати не отримуєте, варто спершу запитати в роботодавця, чи проводилася атестація вашого робочого місця і які в неї результати. Якщо питання не вирішується, можна звернутися до профспілки або до органів, що контролюють дотримання трудового законодавства. Перевірити, чи не порушує роботодавець ваші права, допоможе наш чек-лист. Читайте також: Зарплати +43% і бронь, а інженерів бракує: звідки кадровий голод в ОПК