«Экошкола» – останні статті та новини

Площа звалищ в Україні досягла розмірів усіх заповідників країни разом узятих, а площа посушливих і дуже посушливих земель уже за 30 років загрожує розростися на 20–30%. У спецпроєкті з компанією «Фармак» авторка MC.today Наталія Соловйова розповідає, наскільки серйозно в Україні забруднене довкілля, як нинішні школярі можуть змінити ситуацію, а бізнес – їм допомогти. Невже так складно хоча б донести сміття до урни? Кілька разів на тиждень я виходжу на пробіжку. Часто рано вранці – мені подобається порожнє місто та легка світанкова імла. Але є дещо, що мені не подобається – гори сміття, які я зустрічаю буквально всюди: у парках, скверах, у дворах житлових будинків, на набережних, пляжах і міських площах. Я стою на Поштовій площі, де якраз закінчується моя ранкове тренування. Повз проходить чоловік з сигаретою. Не замислюючись, він викидає недопалок у найближчу клумбу. На моє зауваження чоловік тільки огризається: «А куди мені ще його подіти?» Він такий явно не один – на клумбі, поруч із квітами, лежить вже з десяток недопалків. Спускаюся сходами до води, щоб випити кави. Назустріч іде парочка. Помічаю, що вони залишили після себе порожню пляшку ігристого, пластикові стаканчики і якісь пакети. «Вибачте, але ви не прибрали за собою сміття», – кажу я їм услід. Вони здивовано озираються: «Та тут зараз усе приберуть двірники, усе одно його дівати нема куди». Вони знизують плечима і йдуть. Я беру пляшку, зібрати решту не встигаю – вітер здуває стаканчики та пакети у воду. Найімовірніше, у Дніпрі вони поведуть наступні кілька сотень років. Як і багато іншого сміття. Кожен українець «виробляє» 10 тонн сміття на рік Мені 24, і більшу частину свого життя я не замислювалася про екологію або усвідомлене споживання – часто використовувала одноразові пакети та посуд, не сортувала сміття, могла не вимикати світло, виходячи з кімнати. У школі про це або говорили зовсім, або говорили нудно та незрозуміло. Максимум, якого мене навчили батьки, – викидати сміття в урну. Тоді я ще не знала, що цього недостатньо. Одна з наших найгостріших екопроблем – сміття. Рік тому на кожного жителя України припадало понад 10 тонн. Із цієї величезної кількості переробляють тільки трохи більше ніж 3% – усе інше вивозять на сміттєзвалища. Там відходи починають розкладатися, забруднюючи ґрунт і ґрунтові води. Ще у сміттєвих пластах утворюється газ метан. Саме через нього у травні 2016 року відбулася велика пожежа на Грибовицькому полігоні поблизу Львова. У боротьбі з вогнем тоді загинули чотири рятувальники. Не кращі справи з водою. Щорічно різні підприємства скидають у водойми майже 1 млрд куб. м неочищених стічних вод. Ще, за прогнозами експертів, через зміни клімату та підвищення середньої температури до 2050 року площа посушливої та дуже посушливої зони в Україні може збільшитися на 20–30%. Забруднення навколишнього середовища – глобальна проблема. Довгий час споживання росло, але шкода не була очевидною. Здавалося, що запас міцності природи безмежний. Тепер людству потрібно вчитися жити по-новому, змінити підхід до виробництва і споживання. Багато урядів і компаній вже пішли цим шляхом, але їх усе ще занадто мало для того, щоб ефект був відчутним. Екологи покладають великі надії на памолодь. Хороший приклад, як діти можуть впливати на ситуацію, – історія шведської школярки Ґрети Тунберг, яка у свої 15 років змусила весь світ говорити про загрози глобального потепління. В Україні діти теж ростуть більш усвідомленими: мої молодші брати-школярі, яким зараз 10 і 13 років, почали використовувати екосумки набагато раніше за мене. Але поки що це все-таки не масове явище. Як нам може допомогти екоосвіта для школярів У фармацевтичній компанії «Фармак» теж упевнені, що врятувати ситуацію під силу саме дітям. Але для цього потрібно вже зараз розповідати їм про забруднення природи і що до цього призвело. «Екологічна освіта для школярів – це те, що допоможе сформувати нове, екологічно свідоме суспільство», – каже Олена Зубарєва, керівниця департаменту корпоративних комунікацій і сталого розвитку компанії «Фармак». Олена Зубарєва, керівниця департаменту корпоративних комунікацій і сталого розвитку компанії «Фармак» 2017 року Олена разом з фахівцями громадської організації «Зелена хвиля» взялася за розробку освітнього офлайн-курсу для дітей з екологічних тем – так з'явилася «Екошкола». У пілотному сезоні брали участь дев'ять шкіл Шостки Сумської області, де знаходиться один із заводів «Фармак». Заняття йшли два місяці, у вихідні. «Ми показуємо, що таке природа, як людина на неї впливає, які сьогодні є глобальні проблеми сучасності і як їх вирішити, – розповідає Олена. – Показуємо, що прості дії навіть однієї людини можуть змінити світ на краще. Можна, наприклад, відмовитися від трубочки в кафе або ходити за покупками з багаторазової сумкою». Потім у компанії зрозуміли, що офлайн багато школярів охопити не зможуть. Тому разом з організацією «Зелена хвиля» «Фармак» запустив онлайн-платформу. Курс розробляли пів року, він складається з 12 модулів, які містять відеоуроки, лекції та тести. Навчання на онлайн-платформі проходить протягом навчального року, з вересня по травень. На момент початку карантину в Україні онлайн-курси проходили майже шість тисяч дітей. «Ми бачимо результати. Діти, які пройшли навчання в "Екошколі", запитують батьків перед від'їздом у відпустку: "А ти світло вимкнула?", "Усе з розеток дістала?" Мені й самій важко кудись поїхати і щось залишити ввімкненим – дочка все перевіряє», – каже Олена Зубарєва За майже три роки в «Екошколу» компанія вклала більше ніж 4 млн грн. Гроші пішли на розробку програми, навчальну платформу і гранти школярам-переможцям на реалізацію проєктів. «Ми не плануємо повертати інвестиції або якось заробляти на проєкті. Ми хочемо, щоб він жив. Тому що раціональне використання природних ресурсів – одна зі складників сталого розвитку й зростання і країни, і бізнесу», – зазначає керівниця департаменту корпоративних комунікацій і сталого розвитку компанії «Фармак». Крутять педалі – заряджають смартфони Наприкінці курсу школярі розробляють свої проєкти. Тематика може бути найрізноманітнішою – головне, щоб завдяки їм школа стала більш екологічною. Відповідає цій меті проєкт чи ні – визначає комісія з експертів у сфері екології. П'ятнадцять таких проєктів уже реалізували. Наприклад, в одному з навчальних закладів Шостки школяр на грант створив велосипед, який заряджає ґаджети. «Велосипед генерує енергію та заряджає смартфони або планшети – по-іншому в цій школі їх зарядити не можна. Тільки якщо зайнятися спортом і крутити педалі», – розповідає Олена. В іншій школі Шостки теж за проєктом випускника «Екошколи» поставили сенсорні крани на умивальники в їдальні, де діти постійно забували вимикати воду. Вони вмикаються і вимикаються, реагуючи на рух. «Це наочно показало, як можна економити завдяки технологіям – води стали витрачати на 50–70% менше. А ще це гігієнічно – школярі не торкаються кранів», – зазначає Олена. Ще один успішний проєкт – інфрачервоний інкубатор в одній з київських шкіл. Там діти вирощують рослини, які занесли в Червону книгу України, і доглядають за ними. За допомогою інкубатора школярі підтримують умови, у яких вони можуть рости. Олена розповідає, що у «Фармаку» видають три гранти на рік на проєкти, які посіли три перші місця. Переможці можуть отримати до 25 тис. грн, але в компанії хотіли б збільшити кількість грантів та їх суми. «Це стане можливим, якщо до ініціативи «Екошколи» приєднаються інші бізнеси. Партнерами може бути і великий бізнес, і приватні підприємці – ми готові розглядати різні формати співпраці», – каже Олена. У найближчих планах компанії – створити на сайті школи щось на кшталт біржі, на якій діти зможуть «торгувати» проєктами. Якщо якомусь бізнесу або підприємцю він сподобається – вони зможуть заплатити за його реалізацію у школі автора проєкту. «Сучасні діти – це покоління, для яких екологія стане одним з головних чинників при прийнятті рішень: про влаштування на роботу, управлінських рішень, рішень, як жити, – вважає Олена Зубарєва. – Сьогодні діти дивляться етикетку і знають, який символ що позначає; наскільки екологічним є паковання. Вони дійсно здатні врятувати планету, і їм потрібно в цьому допомогти». Приєднатися до ініціативи «Екошколи»