Кибератаки – останні статті та новини

На українські організації та користувачів припало 4,8% усіх зафіксованих у світі кібератак за першу половину 2026 року, більше лише в США та Ізраїлі. Про це повідомляє DOU з посиланням на новий звіт Microsoft. Торік Україна займала п'яту позицію у світі та третю серед європейських країн, тепер попереду лише дві держави планети. Головне джерело загрози лишається незмінним: російські державні хакерські групи забезпечують 14% усієї своєї зафіксованої активності саме проти українських цілей. Цифра показує не випадковий сплеск, а системну й послідовну кампанію, яка триває вже понад три роки війни. Державний сектор перетворюється на головну мішень Його частка серед усіх атак зросла з 17% у 2025 році до 27% у 2026-му, повідомляє Microsoft у звіті. Логіка зловмисників проста: державні установи накопичують величезні масиви даних і одночасно відповідають за роботу критичної інфраструктури, тож удар по них дає максимальний ефект при мінімумі зусиль. Паралельно різко подорожчав фішинг як метод проникнення, його частка серед зафіксованих вторгнень підскочила з 7% до 23%. Понад половина випадків, коли хакери отримували доступ через справжні облікові дані, закінчувалися спробою вкрасти додаткові паролі та токени, тобто атака не завершувалася першим злому, а розросталася вглиб системи. Тривожний сигнал стосується і швидкості реагування на нові загрози. Microsoft прогнозує, що кількість публічно відомих вразливостей (CVE) у 2026 році може сягнути 72 тисяч, рекордний показник за всю історію спостережень. Проміжок між виявленням діри в безпеці та її використанням зловмисниками скорочується, залишаючи компаніям дедалі менше часу на реакцію. Окремий виклик, штучний інтелект. Хакери використовують його, щоб прискорити розвідку та автоматизувати атаки, тоді як компаніям доводиться водночас захищати власні моделі ШІ й контролювати, до яких даних мають доступ автономні агенти. Що це означає для України Для українського бізнесу та держсектору звіт Microsoft — не абстрактна статистика, а підтвердження того, що кіберфронт залишається таким же активним, як і фізичний. Компаніям, що працюють із держзамовленнями чи критичною інфраструктурою, варто переглянути політики доступу та посилити захист від фішингу, саме цей вектор зараз зростає найшвидше. Банкам, енергетичним компаніям і постачальникам комунальних послуг варто закладати в бюджети оновлення систем виявлення вразливостей швидше, ніж це робилося раніше: вікно між публікацією CVE та реальною атакою стає дедалі вужчим. Для IT-галузі зростання уваги до кіберзагроз означає і попит на фахівців з кібербезпеки, тему вже піднімали в матеріалі DOU про перших CISO в українських держустановах. Читайте також: Хакери заявили про злам АТБ і вимагали $400 тисяч: що відомо, а що ні