криптозима – останні статті та новини

Спеціалісти попереджають: нинішня криптозима в 2-3 рази вища попереднього криптоліта. І ніхто не знає, коли вона закінчиться. Останні новини зі світу крипти не тішать: після краху FTX її власник втратив $14.6 млрд статків, а біткоїн впав до $16,6 тис. Напередодні цих подій редакція MC.today зустрілася з топами крипторинку: Єгором Аветісовим – головою зі стратегічних партнерств у регіоні Центральної та Східної Європи у Binance, Семеном Каплоушенко – CEO Kuna і Сергієм Мариничевим – ком'юніті-менеджером та амбасадором Bybit. Ми розпитали про легалізацію крипти в Україні, про те, чому виросла кількість користувачів криптобірж під час війни і яке майбутнє чекає цифрову валюту. Про легалізацію криптовалюти в Україні 17 лютого 2022 року президент України підписав закон про віртуальні активи. Але фінального рішення про те, хто регулює криптовалюту і які податки треба сплачувати за операції, ще немає. Законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами чекає затвердження. Ринок з криптовалютою працює в Україні понад п’ять років, та потрібно його регулювати. За думкою Семена Каплоушенко, ось що дасть цей закон: Коли він набуде чинності, не буде якогось стрімкого росту об'ємів крипти в Україні. Скоріше люди зрозуміють, як криптовалюта регулюється. Коли я вперше цікавився криптою, думав, що це якась піраміда, як МММ. Цей закон – репутаційний крок для України, а для українців – підвищення довіри до криптовалюти. Якщо до кінця цього року буде погоджено податкове законодавство, то з 1 січня 2023 закон набуде чинності. «Банківська система має бути готова до цього, – продовжує Семен – Це означає, що українські банки відкриватимуть криптобіржам, обмінникам, криптосервісам рахунки та надаватимуть еквайринг карток. Але, на мою думку, банківська система є конкурентом криптовалютної, тому можливий конфлікт інтересів». У війну криптовалюта спрацювала швидше, ніж традиційний банкінг Уявимо українську компанію, яка зараз хоче відправити у благодійний фонд мільйон гривень. Їй треба погодити це з банком – там перевірять, звідки ці гроші та на що вони будуть витрачені. Це довга процедура, а діяти через воєннні реалії треба тут і зараз. «Початок війни показав, що криптовалюта може працювати швидше, ніж традиційний банкінг, – вважає Сергій Мариничев, Bybit. – Волонтери, які робили закупівлі на великі суми, казали, що це дуже допомогло на початку війни». Ось як це працює з криптою: ви відправили гроші на гаманець, там вони консолідуються, протягом хвилини ця криптовалюта відправляється за кордон, а там купують дрони, бронежилети тощо, що відправляють потім в Україну. Тут найголовніше – швидкість прийняття рішень. «Мінцифри швидко зорієнтувалося і відкрило криптофонд. Це посприяло тому, що в криптовалюті надонатили близько 60 млн грн», – закінчує Семен. Як платити криптою, не виводячи на банківську картку Єгор Аветісов прийшов у крипту з банкінгу. Він порівнює сучасний процес адаптації криптовалюти для користувачів з тим, що відбувалось з кредитними картками 10-15 років тому. «Пам'ятаєте, як у 2007 всі ходили до банкомата двічі на місяць за готівкою? Ми в той час переконували клієнтів використовувати для розрахунку картки. Те саме зараз відбувається з криптовалютою: щоб витратити її, ви виводите або на банківські картки, або просто тримаєте у себе на криптобіржі. Цього можна не робити». У Binance Єгор залучає партнерів, щоб зробити криптоплатежі зручними для оплати звичайних товарів та послуг через Binance Pay – системи безконтактних платежів у криптовалюті. Наприклад, завдяки тому, що до системи вже приєднались WOG і Varus, ви можете розрахуватись криптою за паливо і їжу через Binance Pay, не виводячи її на звичайну банківську картку. Чим більше партнерів доєднаються, тим простішими ставатимуть криптоплатежі. Binance здійснив також інтеграцію з «Дія», що за словами Єгора, значно спрощує вхід до екосистеми криптобіржі. В туріндустрії вже теж можна розраховуватись через Binance: купити авіаквитки за криптовалюту, зняти номер, замовити таксі, при цьому не витрачаючи фіатні гроші. За словами Єгора: Цього року платежі Binance виросли на 100%, бо до цього їх просто не було. «Зараз вчимо клієнтів робити платежі криптою. У деяких партнерів 1% обороту вже зайняли платежі у криповалютіі». Але, окрім оплати товарів та послуг криптою українці активно користуються платежами Р2Р – додає Сергій Мариничев. Семен Каплоушенко наголошує: щоб заохотити людей розраховуватись криптою, треба навчитись говорити просто про складне. Це підтримує і Єгор Аветісов: «Ті новини, які публікують криптобіржі, іноді незрозумілі навіть тим, хто там працює». Як крипта допомагає зберегти гроші Будь-які інновації стартують з негативних ринків. Наприклад, перші користувачі криптовалюти використовували її для відмивання грошей або нелегальної торгівлі, як альтернативу банківській системі. Але зараз звичайні користувачі використовують її для того, щоб просто перестрахувати ризики. Припустимо, що в якийсь момент пересічний українець не зможе купити валюту в банку. Альтернативою стає крипта – маючи українську гривню на картці, можна купити USDT – так званий «криптодолар», тим самим зменшити ризики інфляції. Тобто, якщо курс був 25, а став 40, а ви його «пересиділи» на картці в гривні, значить втратили. А якщо ви купили криптовалюту, яка прив'язана до долара, то перечекаєте в криптовалюті, як в доларі. В основному криптовалюту використовують, щоб зберігати гроші, а не витрачати. Це про свободу володіння власними грошима. Топи криптобірж пояснюють, чим перехід на крипту може бути вигідний для ІТ-компаній: Якщо ІТ-компанія відправляє своїм співробітникам долар на українські ФОПи, він конвертується у гривню за невигідним курсом. Альтернатива цьому – отримання платежів у криптовалюті. Для бізнесу це важливо, бо на банківських переказах можна втратити 12-15% прибутку. Про майбутнє криптовалюти в Україні «Майбутнє не в тому, щоб навчити пересічного громадянина користуватися криптою, а в створенні сервісів, в яких “під капотом” буде працювати крипта» – каже Семен. Він прогнозує, що і далі будуть з'являтися криптосервіси, які будуть вирішувати для користувача проблеми з розрахунками, як це сталось на початку війни з криптофондами. Але користувачам вже не треба буде розбиратись у складних механізмах роботи крипти – вони просто будуть працювати. «Рано чи пізно ми будемо мати золотокриптовалютні запаси в країні. Вони мають формуватися не за рахунок того, що держава закупила біткоїн і має на балансі криптовалюту, як це зробив Сальвадор. Можна частину податків, наприклад, збирати у криптовалюті і використовувати її як альтернативний спосіб зберігання. Нехай це буде 1-2%, але це буде круто. До цього згодом прийдуть всі країни світу. Як мінімум, перейдуть на національну криптовалюту SDBS». Це вже робить Китай, починають робити в Європі. Є гіпотеза, що USDT стане офіційним криптодоларом, забезпеченим цінними державними паперами. Як це вплине на ринок? Може негативно, за думкою топів криптобірж, тому що коли будуть випущені національні криптовалюти, то можуть скоріше за все заборонити альтернативні. «Думаю, найближчі 5-10 років технологічно Україна буде на передовій, не можна втрачати цей темп. І бажано, щоб бізнес, регулятори і всі зацікавлені підтримували це, а не заганяли в рамки», – додає Семен.