мережа аптек АНЦ – останні статті та новини

Внаслідок повномасштабного вторгнення українська торгівля зіткнулася з надзвичайними викликами. У перші місяці війни ситуація здавалася критичною: не було сегмента, який би не постраждав. Через бойові дії, окупацію, руйнування інфраструктури та проблеми з логістикою масово зачинялися магазини, заправки й навіть аптеки. У перші місяці повномасштабної війни припинили свою роботу 87% розважальних центрів і кінотеатрів. Зачинилося 72% магазинів одягу, 51% магазинів техніки. Припинили роботу 27% об’єктів, які пропонували товари для дому, побутову хімію та косметику. Найчисельніша галузь українського ритейлу – продуктові магазини – зачинили 24% своїх обʼєктів. Але попри всі труднощі, напрямок ритейлу в Україні поступово відновлюється. Станом на кінець 2024 року багато мереж не лише повернулися до показників, що були до повномасштабної війни, а й перевищили їх. В інтерв’ю для MC.today голова правління Асоціації ритейлерів України Андрій Жук розповів, які сфери ритейлу вже змогли відновитися, а які ще потребують часу, які міжнародні бренди можуть незабаром з'явитися в Україні та що крім війни стримує їх від цього рішення, і як сферу ритейлу підтримує держава. Як змінився ритейл під час повномасштабної війни Жук наголошує: кількість працюючих магазинів на кінець 2024 року перевищила довоєнний рівень / Фото: Retail Association of Ukraine / Facebook Сектор роздрібної торгівлі в Україні за майже три роки повномасштабної війни продемонстрував надзвичайну стійкість. За даними щомісячного дослідження Асоціації ритейлерів України, кількість працюючих магазинів на кінець 2024 року досягла 22 557, перевищивши довоєнний рівень. Найбільше торгових об’єктів зосереджено в Києві та області – 5 420. Протягом року кількість магазинів у столичному регіоні зросла на 592, з урахуванням закритих – на 436. Дніпровщина посідає друге місце з 2 117 магазинами. За рік тут відкрито 239 нових торгових точок і закрито 70. У Львові ситуація складніша – зараз тут функціонує 1 995 магазинів, але значна частина ще не відновилася. В Одеській області працює 1 329 торгових точок. На Харківщині, попри регулярні обстріли, спостерігається приріст – додалося 26 нових магазинів, а загальна кількість зросла до 1 217. Херсонщина також демонструє позитивну динаміку, тоді як на Донеччині ситуація протилежна – кількість торгових об’єктів зменшилася на 48. Загалом у регіоні закрилося 649 магазинів. У 2023 році сфера роздрібної торгівлі в Україні перевершила усі прогнози з оборотом понад 1,5 трлн грн. Цей показник не лише значно перевищив результати попереднього року (1,16 трлн грн), а й обігнав рівень 2021 року, коли оборот становив 1,44 трлн грн. За рік компанії галузі сплатили понад 28 млрд грн податків і забезпечили роботою понад 393 тис. працівників. А вже у першій половині 2024 року кількість працівників ритейлу зросла до 420 тис. Читайте також: «Ми замовляли товари, не розуміючи, що буде далі»: як мережа JYSK Україна втрималась під час вторгнення. Інтерв’ю Які галузі виявилися найбільш стійкими Аптечні мережі стали одним із найбільш стійких секторів ритейлу в Україні під час повномасштабної війни. Восени 2022 року кількість працюючих закладів досягла 98,2%, а вже до 2024 року перевищила навіть показники, що були до 2022 року. Наразі в Україні функціонує 8 135 аптек, що складає 36% усіх роздрібних точок ритейлу країни. За 10 місяців 2024 року було відкрито 977 нових точок – це найвищий показник серед усіх сегментів ритейлу. При цьому закрилася лише 171 аптека. Лідерами ринку є пʼять основних гравців: «Подорожник», 9-1-1, «АНЦ», «Бажаємо здоров’я» та «Аптека 3І», які відкрили 96% нових аптек. Аптечні мережі стали одним із найбільш стійких секторів ритейлу / Фото: Аптека 9·1·1 / Facebook Торгівля паливом також активно відновлюється. Попри те, що через руйнування або окупацію закрилися близько 200 АЗС, вже за рік функціонувало 95% від «довоєнних» 1512 станцій, і їх кількість продовжує зростати. На разі кількість працюючих заправок в Україні зупинилася на позначці 1773. В умовах повномасштабного наступу food-ритейл також став прикладом витривалості. Власники мереж самотужки налагоджували нові логістичні ланцюжки, інвестували у генератори та долучилися до створення «Пунктів незламності». Сьогодні сегмент продовольчого ритейлу складає 21% від усієї частки роздрібної торгівлі. Майже всі продовольчі об'єкти працюють у звичному режимі. Сегмент продовольчого ритейлу складає 21% від усієї частки роздрібної торгівлі / Фото: АТБ-Маркет / Facebook Станом на кінець 2024 року в Україні функціонує 4722 продовольчих магазинів різного формату: від гіпер – та супермаркетів до магазинів біля дому. За рік їх кількість збільшилася на 228 точок, враховуючи закриття 151 магазину. Найбільше розширилися такі мережі, як «Домашній маркет», «АТБ», «Thrash! Траш!», «Фора» та «Наш край». Non-food ритейл, що охоплює товари гігієни, косметику та інші непродовольчі категорії, також демонструє активне відновлення. На цей сегмент наразі припадає 4272 торгові точки, що становить майже п’яту частину від усіх магазинів восьми основних сегментів ритейлу. Галузь вже співставна за масштабами з продовольчим ритейлом – за останні 10 місяців було відкрито 578 точок проти 228 продовольчих. Водночас, кількість закритих non-food магазинів є більшою – 228 проти 151. Лідерами сектору стали «Аврора», «Копійочка», Eva, Master Zoo та MBM My Home, які найбільш активно розширюють свою присутність на ринку. Мережа «Аврора» – серед лідерів non-food ритейлу / Фото: Taras Panasenko / LinkedIn А ось магазини одягу, взуття та аксесуарів в Україні зіткнулися зі значними викликами – постачання товарів було порушене, чимало виробництв зупинилося. Проте компанії з власним виробництвом або прямими договорами з постачальниками змогли пристосуватися. Після того, як багато іноземних брендів тимчасово припинили роботу, популярність української продукції почала зростати, що дало змогу бізнесу відновитися. До літа 2022 року вже працювало 68% магазинів. На кінець 2024 року в Україні функціонує 671 торгова точка, це на 65 більше ніж на початку року,. У сфері торгівлі техніки та електроніки відновлення просувається повільніше через високі витрати. На початку війни функціонувало лише 56% торгових точок. Щоб зберегти свою присутність на ринку, бізнес часто обирає компромісне рішення – замість повноцінних магазинів відкриває пункти видачі. Сьогодні в Україні уже працює 1929 магазинів цього сегменту. Лише за останні 10 місяців було відновлено та відкрито 120 нових торгових точок. Майже дві третини з них – це магазини п’яти мереж: «Кібернетики», «АЛЛО», YABLUKA, Lifecell, MOYO. В столиці першість за кількістю нових точок тримають YABLUKA, в Дніпрі – MOYO, а у Львові – «АЛЛО». Водночас «Кібернетики» обрали пріоритетом Одесу та Івано-Франківськ. Мережа «Кібернетики» активно розвивається, зокрема в Одесі та Івано-Франківську / Фото: Кібернетики / Facebook Читайте також: Щоб отримати кредит для розвитку бізнесу, заклали дві квартири. Історія мережі магазинів електроніки «Кібернетики» Сегмент магазинів DIY-формату продемонстрував повільну динаміку: на 14 нових магазинів припадає 12 зачинених. У перші дні війни зі 130 магазинів будматеріалів працювало лише 68%, наразі працює уже 126 точок. Звісно, що ювелірний сектор мав найменший попит. Навесні 2022 року відкритими залишалися лише 15% ювелірних точок із 1313. Але ситуація почала змінюватися у квітні після звільнення частини територій. Тоді відновилося 48% ювелірних магазинів, згодом ця цифра збільшилася до 70%. Зараз, напередодні свят, кількість відкритих точок знову почала зростати й налічує вже 892 точки. Попит на ювелірні вироби впав найбільше на фоні повномасштабного вторгнення / Facebook Розважальні центри з початком війни пережили чи не найважчі часи. У березні 2022 року працювали лише 6 із 50 закладів – це всього 13%. Проте за рік ситуація кардинально покращилася і кількість непрацюючих обʼєктів скоротилася приблизно втричі. Як ритейл намагається подолати кадрову кризу Найгострішою проблемою ритейлу залишається дефіцит кадрів. Не вистачає продавців, касирів, охоронців, вантажників, водіїв. Основними причинами є масова міграція за кордон і мобілізація. Чоловіки часто звільняються самостійно, щоб уникнути призову. Але бувало, що водіям вручали повістки прямо на маршруті. Молодь не поспішає працевлаштовуватися і заповнювати цю прогалину, адже для цього також потрібне оновлення військово-облікових документів. А сфера ритейлу не може гарантувати їм захист від мобілізації. Чинний процес бронювання має недоліки: повільне погодження списків працівників, нечіткі критерії, а також випадки призову навіть заброньованих співробітників. Це створює додаткові труднощі для роботодавців і ще більше ускладнює відновлення галузі. Щоб розв'язати питання кадрової кризи хоча б частково, компанії почали шукати нестандартні рішення. Там, де раніше працювали переважно чоловіки, тепер активно залучають жінок. Цей тренд уже помітний в продуктовому ритейлі та в сегменті автозаправних станцій (АЗК). Також зростає кількість жінок-консультанток у магазинах електроніки та побутової техніки, де раніше ці позиції займали переважно чоловіки. У магазинах електроніки та побутової техніки зростає кількість жінок-консультанток / Фото: Кібернетики / Facebook Ще одним рішенням подолати дефіцит працівників стала автоматизація. У супермаркетах дедалі частіше встановлюють каси самообслуговування. Вони не лише зменшують потребу в касирах, а й пришвидшують процес обслуговування покупців. Читайте також: «Роботодавці частіше йдуть кандидатам на поступки». Як змінився ринок праці – директорка Державної служби зайнятості Що стримує світові бренди від повернення в Україну Магазини світових брендів – справжній магніт для покупців, адже саме вони приводять аудиторію до торгівельних центрів. Їхня присутність на ринку також демонструє, що бізнес в Україні працює навіть під час війни. Тому на відкриття таких мереж існує великий запит не лише від торгівельних центрів та покупців, а й від дипломатів та галузевих асоціацій. Одними з перших на український ринок повернулися шведська мережа H&M і польський ритейлер LPP, який представлений магазинами Sinsay. Згодом до них долучилися Adidas і Samsung, а також мультибрендовий Argo, німецький New Yorker, французький Decathlon і данський JYSK. Мережа JYSK могла піти з українського ринку, але втрималась / Фото: пресслужба JYSK У квітні цього року в Україну повернувся іспанський ритейлер Inditex, який із початком повномасштабної війни закрив усі свої 84 магазини, включаючи бренди Zara, Pull&Bear, Massimo Dutti та Bershka. Сьогодні магазини Inditex вже працюють у Києві, Львові та Вінниці. Відновлення розпочалося з 20 точок, які показують гарні результати. Попри війну, Україна залишається перспективним ринком. Очікується повернення IKEA, а також прихід європейських гігантів Lidl та Biedronka, які вже давно обговорюють можливість виходу на наш ринок. Інші європейські бренди, такі як Pepco, Kik і Teddy, що спеціалізуються на недорогих товарах, також розглядають можливість розширення своєї присутності. Має намір зайти на український ринок польська компанія Greenpoint, ритейлер одягу та взуття, і це лише питання часу. Проте не всі компанії поспішають в Україну. І війна – не єдина причина. Серед бар’єрів є заборона на виведення дивідендів для іноземних інвесторів. Вкладати кошти в країну, не маючи можливості отримувати прибуток, – це ризик, що стримує багатьох гравців. Однак, якщо ці обмеження будуть переглянуті, можна очікувати на збільшення інвестицій. Як держава допомагає ритейлу вистояти Асоціація ритейлерів України активно співпрацює з органами державної влади. На початку повномасштабного вторгнення продовольча безпека країни опинилася під загрозою. Для оперативного реагування на ці виклики було створено Продовольчий комітет, який працював без перерви 24/7 і допомагав розв'язувати найнагальніші питання – від доставки товарів до забезпечення доступу до продуктів у найскладніших умовах. Андрій Жук: «Все більше торгових мереж стають центрами інновацій та новітніх трендів в енергетиці» / Фото: rau.ua Окрім того, було реалізовано низку важливих ініціатив. Однією з найбільш масштабних програм підтримки під час війни стало пільгове кредитування під 5-7-9%, яким скористалися й великі мережі ритейлу. Ще одна ініціатива – єдиний податок у 2%. Він діяв у 2022 році й трохи зменшив податкове навантаження на бізнес. Хоча пільгу скасували, у перший рік повномасштабної війни вона стала справжнім рятівним колом. Важливим кроком стало збереження чинних ставок еквайрингу та інтерчейнджу. Це дозволило стримати зростання цін й підтримати стабільність у галузі. Коли ж почалися масовані ракетні обстріли енергетичної інфраструктури, держава дозволила безмитне ввезення генераторів. Це рішення дало можливість ритейлу заощадити на митних платежах та забезпечити магазини джерелами енергії. Завдяки цьому навіть під час відключень світла супермаркети могли працювати та надавати людям доступ до необхідних продуктів. Все більше торгових мереж стають центрами інновацій та новітніх трендів в енергетиці. Вони впроваджують нафтонезалежне паливо – біодизель і біоетанол, а також будують власні енергетичні потужності. Це не просто аварійні генератори, а й сонячні електростанції та генератори, що працюють на відновлювальних ресурсах. На звільнених і прифронтових територіях підтримка ритейлу була особливо важливою. Завдяки ініціативі Мінекономіки військові адміністрації надавали оперативну допомогу: ремонтували вантажівки, відновлювали пошкоджені магазини та розміновували торгові точки. Спільними зусиллями галузь не тільки змогла вистояти, а й продовжує розвиватися. Ритейл довів свою здатність працювати в екстремальних умовах і швидко адаптуватися до нових викликів. Попри всі труднощі, ми з оптимізмом дивимося в майбутнє, продовжуємо підтримувати Збройні сили України та віримо в нашу перемогу.