Наталя Штуць – останні статті та новини

Багато людей опинилися в незручній ситуації: з одного боку, вони накопичили невикористані дні відпустки, з іншого – не знають, чи можуть їх взяти або отримати за них компенсацію. «Чи можу я взагалі взяти відпустку?», «Чи заплатять мені за невикористані дні?», «Що робити в разі відмови керівництва?» – через ці питання, особливо невисловлені, можуть виникати конфлікти і непорозуміння. Хто і на що має право в умовах воєнного стану, редакції MC.today пояснила адвокат Адвокатського об’єднання Актум Наталя Штуць. Невикористані відпустки: коли можна взяти, а коли отримати компенсацію В умовах воєнного стану трудові права працівників зазнали деяких обмежень і трансформацій. Особливо це стосується реалізації одного з базових прав – права на відпочинок. Часто працівники опиняються в ситуації, коли не можуть реалізувати право на щорічну відпустку або отримати компенсацію за невикористані дні. Водночас законодавство, хоч і адаптоване до умов воєнного часу, продовжує гарантувати певні соціальні гарантії. За таких обставин, розглянемо окремі аспекти надання відпусток і виплати компенсації, які допоможуть як працівникам, так і роботодавцям діяти в межах правового поля. Чи можна взяти невикористану відпустку під час воєнного стану Так, але з певними обмеженнями. Ч. 1 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачає, що роботодавець має право обмежити тривалість щорічної основної відпустки до 24 календарних днів за поточний робочий рік. Тобто, якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить понад 24 календарних дні (наприклад: особам віком до 18 років – становить 31 календарний день, працівникам з інвалідністю I та II – становить 30 календарні дні, інвалідністю III – становить 26 календарних днів), надання невикористаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. Водночас за рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати. Це означає, що працівник не може наполягати на використанні більшої кількості днів під час дії воєнного стану, навіть якщо має на це право згідно із законодавством. Водночас важливим є те, що відповідні обмеження – це право, а не обов’язок роботодавця. Останній може надати відпустку повністю, але не зобов’язаний цього робити. Також варто звернути увагу на те, що абзацом частини першої ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» встановлено: «вказані вище обмеження не застосовуються до керівних працівників закладів освіти та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників». Таким чином, законодавство передбачає, що обмеження до 24 календарних днів не застосовуються до таких категорій працівників: керівники закладів освіти та установ освіти; педагогічні працівники; науково-педагогічні працівники; наукові працівники. Для вказаних категорій працівників діють звичайні норми тривалості відпустки, і роботодавець не має права скорочувати або переносити частину такої відпустки на період після завершення воєнного стану. Читайте також: Оподаткування доходів з цифрових платформ – навіщо це і що зміниться для продавців. Пояснення адвоката У яких випадках працівник має право на компенсацію невикористаної відпустки Ч. 1 ст. 24 Закону України «Про відпустки» та ч. 1 ст. 83 Кодексу Законів про працю України встановлюють, що в разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи «А» I групи інвалідності. Таким чином, звільнення є обов’язковою підставою для виплати грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки. Водночас право на отримання грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку без звільнення прямо передбачене ч. 2 та 4 ст. 24 Закону України «Про відпустки» у двох випадках. У разі призову працівника на військову службу (включно з мобілізацією, строковою службою, призовом офіцерського складу, призовом резервістів в особливий період, укладенням контракту): компенсація виплачується за заявою працівника; така заява подається не пізніше останнього дня місяця, у якому працівника було увільнено від роботи у зв’язку з призовом; компенсація надається за всі невикористані дні щорічної відпустки, а також за додаткову відпустку працівникам із дітьми/дітьми з інвалідністю підгрупи «А» І групи інвалідності. У разі подання працівником заяви про заміну частини щорічної відпустки грошовою компенсацією: компенсація можлива за бажанням працівника, яке реалізоване шляхом подання відповідної заяви; за умови фактичного використання не менше ніж 24 календарних дні щорічної та додаткових відпусток разом. Таким чином, компенсація має бути виплачена, без припинення трудових відносин, але після дотримання всіх відповідних вимог (письмова заява, дотримання строку та умов виплати). Така виплата є законним правом працівника, що підлягає обов’язковому виконанню роботодавцем, відмова останнього в такій компенсації є неправомірною. Читайте також: «Резерв+» автоматизує сплату штрафів. У чому переваги й за якої умови це працюватиме – адвокат Що можна зробити, якщо роботодавець відмовляє у виплаті компенсації, але людина на неї має право Якщо працівник має законне право на грошову компенсацію за невикористану відпустку й подав відповідну письмову заяву, але роботодавець відмовляє у виплаті або ж не реагує на звернення, такі дії є порушенням трудового законодавства. У цьому випадку працівник має право оскаржити бездіяльність або відмову роботодавця, звернувшись зі скаргою до Державної служби України з питань праці або подати позов до суду про стягнення належної компенсації. Водночас слід пам’ятати про встановлений тримісячний строк звернення до суду, який обчислюється з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. У разі пропуску цього строку суд може відмовити в задоволенні позову, якщо працівник не доведе поважність причин такого пропуску. Підсумовуючи Таким чином, право на відпустку та її компенсацію не скасовано в умовах воєнного стану, однак зазнало певних змін. Працівники мають чітко визначені законом випадки, коли вони можуть реалізувати це право, незалежно від волі роботодавця. У разі порушення таких прав важливо не зволікати з фіксацією порушення, зверненням до контролюючих органів або ж до суду. Закон на боці тих, хто діє обґрунтовано й послідовно. Адвокат Адвокатського об’єднання Актум Наталя Штуць для MC.today Нагадаємо, раніше психологині пояснили, як знову відчути інтерес до роботи, якщо навіть тривала перерва не допомогла. Також ми розповідали, що таке сабатікал, як він допомагає відновити сили та розвинути нові навички.