підсумки року – останні статті та новини

У 2024 році редакція MC.today поспілкувалась з багатьма українськими підприємцями, освітянами, громадськими діячами, військовими і не тільки. Вони ділились своїм досвідом і лафгаками, розповідали про особливості ведення й розвитку бізнесів, а іноді – і про дещо особисте. У цій добірці пропонуємо вам пригадати десять інтерв'ю 2024 року, які стали найпопулярнішими серед наших читачів. Як відкрити кафе, для якого не потрібна кухня. Співвласник «Галі Балуваної» розповів про мережу гастробарів Gabar Володимир Матвійчук розповів, як працюють його нові гастробари Gabar. Фото: Володимир Матвійчук Серійний бізнесмен та співзасновник відомої мережі «Галя Балувана» Володимир Матвійчук цьогоріч запустив ще один проєкт у галузі громадського харчування – гастробари Gabar. Їхня концепція передбачає відсутність кухні і швидку видачу. «У нашому меню є все: від сніданків до повноцінних перших і других страв. Та головний акцент – на фастфуді: бургери, суші-бургери, шаурма, лаваші, картопля фрі. Це ті страви, що можна взяти із собою та їсти на ходу», – розповів підприємець Як кафе можуть працювати без кухні, яку партнерську модель обрав Матвійчук для розширення мережі, скільки закладів Gabar може з’явитися по всій Україні і як цей формат працюватиме за кордоном? Читати інтерв’ю повністю. «Я робив усе – від бухгалтерії до прибирання». Як з’явилася «Пиріжкова Тітка Клара» – засновник про історію мережі © «Щоб відкритися, я взяв у кредит $60 тис., а повертав їх 5 років». Фото: Андрій Пінчук Історія мережі закладів «Пиріжкова Тітка Клара» починалася з віри в ідею, яку не всі поділяли, а сьогодні її випічку знає кожен киянин. Як усе було – поділився засновник компанії Андрій Пінчук. «Я самостійно розробляв кожну деталь цього проєкту – від загальної концепції до дизайну інтер’єру, щоб зробити його по-домашньому затишним. Згодом інші підприємці навіть почали звертатися до мене за допомогою в створенні дизайну для їхніх закладів», – розповів Андрій. Як несмачні страви в одному кафе надихнули Пінчука відкрити власну пиріжкову, які складнощі виникали з пошуком персоналу, як заклад допомагав містянам на початку повномасштабного вторгнення та відновив роботу попри мільйонний борг? Читати інтерв’ю повністю. «Багато ректорів хочуть сидіти у своїх кріслах вічно, наче африканські диктатори». Петро Чернишов про реформу освіти, інвестиції та «Київстар» Петро Чернишов запропонував свої послуги у реформуванні української освіти – і йому довірили НАУ. Фото: Facebook-сторінки НАУ і пресслужба Петра Чернишова Експрезидент «Київстар» Петро Чернишов розповів про плани перетворити НАУ на «інженерний університет на рівні хороших у Східній Європі» і продовжити реформи в інших вітчизняних ЗВО. А ще – про шлях до радника міністра освіти й науки та голови Наглядової ради в НАУ, про те, чому він свого часу пішов із «Київстар» та в які українські компанії можна інвестувати. «Я відчуваю себе дуже близьким до питань освіти. І я завжди хотів щось зробити в цій галузі. Раніше я заснував проєкт Kontora Pi, став членом Ради директорів Київської школи економіки. А зараз, коли я вже не у великому бізнесі, я вирішив, що своїм управлінським досвідом та контактами зможу допомогти Україні в реформуванні вищої освіти», – розповів Чернишов. Читати інтерв’ю повністю. «Я всьому вчусь наново»: як відновлюється після трьох важких поранень штурмовик Сід Штурмовик Сід розповів про життя до та після 24 лютого 2022 року та чи змінив би він своє рішення піти в армію, якби знав, якими важкими будуть наслідки поранення. Фото: Сід Остап із позивним Сід – боєць 12 бригади спеціального призначення «Азов» НГУ. Піхотинець, який у серпні 2023 року отримав поранення неподалік Кремінної та проходив реабілітацію в центрі «Модричі». «Перед тим, як нас мали відправити на фронт, я планував одружитися. Але допомога нашої роти знадобилася раніше – 5 серпня 2023 року вже потрібно було бути на позиціях. На мене чекав перший штурм. Військові попереджали, що буде страшно. Але мені було… цікаво. Ми йшли в лісі, без ліхтарів, у повній темряві, не знаючи, в яку хвилину прилетить», – пригадав Остап. Сід розповів, яким було його життя до 24 лютого 2022 року, чому навчання на курсі молодого бійця зробило з нього нову людину, як відбувався штурм на відстані 20 м від ворога та чи змінив би він своє рішення піти в армію, якби знав, якими важкими будуть наслідки поранення. Читати інтерв’ю повністю. «Їх змушували замовкнути, а ми нарешті маємо змогу говорити». Як проєкт «МУР» підсилив цікавість до українських поетів XX століття Освітні відео, які робить «МУР», набирають в Instagram і TikTok від 500 тис. до 3 млн переглядів. Фото: 1 – Марія О'Райлі, 2 – Віктор Ткаченко, 3 – Олександр Заїка Учасники музичного проєкту «МУР» – звукорежисер Віктор Ткаченко, режисерка монтажу Марія О’Райлі та актор Олександр Заїка – розповіли про історію його створення, як вони популяризують українську літературу та створюють освітні відео, що збирають мільйони переглядів. «Всі матеріали збирає дослідник. Потім передає їх Саші в документі Word на 40 або більше сторінок, він обирає найцікавіше й пише сценарій, Вітя – музику. Потім текст озвучують і, коли все готово, я отримую аудіо і вигадую все, що ви бачите на екрані», – розповіла О’Райлі. Найбільшу популярність проєкту приніс цьогорічний альбом «Ти » про митців доби Розстріляного Відродження. А вже за місяць після релізу він перетворився на масштабний мюзикл. Неможливо передбачити, чи здобудуть наступні проєкти «МУР» таку популярність, як «Ти ». Але Віктор Ткаченко впевнений – це ще не найкраще, на що вони здатні. Читати інтерв’ю повністю. Засновниця «Таблеточок» про те, чому пішла з операційної діяльності, життя в Нью-Йорку та роботу фонду під час повномасштабної війни Ольга Кудіненко розповіла про роботу фонду та переїзд до США. Фото: 1 – Facebook фонду «Таблеточки», 2 – Ольга Кудіненко Ольга Кудіненко розповіла, із чого почалась історія фонду «Таблеточки», його роботу під час повномасштабного вторгнення та про те, як в Україні лікують онкохворих діток. Донатити в «Таблеточки» вважають за честь українські й навіть міжнародні компанії. За 13 років роботи фонду його команда залучила на лікування дітей понад 864 млн грн. «Сьогодні "Таблеточки" – єдиний монопрофільний фонд в Україні, який допомагає дітям з онко, тому навантаження величезне, зокрема через виклики, спричинені повномасштабною війною. Зараз команда докладає надзусиль аби діти отримували все необхідне для продовження якісного лікування», – зазначила Кудіненко. У 2024 році вона повідомила, що відходить від операційної діяльності фонду. Ольга розповіла про те, що спонукало її ухвалити таке рішення, а також про переїзд до Штатів та про життя в еміграції. Читати інтерв’ю повністю. Як експерименти із ШІ надихнули Романа Кириловича на запуск власного AI-агентства Фото, що були згенеровані ШІ, з архіву Романа Кириловича Підприємець Роман Кирилович відомий тим, що створює франшизи для українських підприємців під брендом Franch. А нещодавно він поставив собі за мету сформувати вітчизняний ринок AI-кріейторів та створити перше в Україні AI-агентство. До речі, бізнесмен і себе перетворив на аватар – у його соцмережах переважають картинки, згенеровані ШІ. «Я просто по фану почав вивчати можливості АІ. Відкрив Telegram-канал, в якому розповідав про свій досвід. І якось так вийшло, що я приділяв АI надто багато часу», – розповів Кирилович. Як саме він створює ринок AI-кріейторів, навіщо для цього запустили спеціальний навчальний курс та на кого він розрахований, які базові програми потрібно знати, наскільки ефективний ШІ-креатив та як на нього реагують користувачі? Читати інтерв’ю повністю. Від приготування кави в багажнику до мережі із 74 закладів. Історія grky espresso bar Заклади grky espresso bar відвідують близько 400 тис. людей на місяць. Фото: 1 – Олег Асташев, фото MC.today, 2 – вивіска grky espresso bar, фото з Instagram мережі Олег Асташев у 2014 році купив разом із дружиною «Таврію», у якій облаштував мобільну кав’ярню, а згодом почав масштабуватись та відкривати нові торгові точки. Так студентський бізнес перетворився на мережу grky espresso bar, яка отримала свою назву на честь гіркої насиченої кави. «Коли ми починали розвивати бізнес, концентрувалися на тому, щоб відкрити більше локацій. Але в якийсь момент ми зрозуміли, що люди почали змінюватись – вони перестали довіряти кіоскам, не хотіли пити на ходу з картонних стаканчиків», – розповів підприємець. Як змінювалась бізнес-модель grky espresso bar, чому Асташев не збирається розвивати компанію за франшизою, як компанія зростає на тлі повномасштабної війни і звідки бізнесмен знає, що правило шести рукостискань працює? Читати інтерв’ю повністю. «Мені казали, що для запуску потрібен $1 млн, у мене було тільки $2 тис.». Як Іван Примаченко створив платформу онлайн-освіти Prometheus Іван Примаченко розповів про розвиток і подальші плани Prometheus. Фото: Іван Примаченко, Depositphotos Іван Примаченко задумався над тим, як можна розвивати доступну онлайн-освіту, ще під час навчання в університеті. Тоді до його ідеї багато хто ставився зі скептицизмом, та сьогодні платформу Prometheus знають усі. «Сам зробив сайт, тоді платформа ще називалась "Університет онлайн", запис робили в навчальній студії на камери з касетами. Першим лектором став бізнес-консультант Андрій Длігач. Ми записали курс із бренд-менеджменту, він був першим у Східній Європі», – розповів Примаченко. Чому майбутнє саме за онлайн-освітою, як створюють курси для Prometheus, які програми користувачі обирають найчастіше? Читати інтерв’ю повністю. «Ще зможемо відрити близько 300 точок». Як мережа франшиз «Сімейна пекарня» та «Франс.уа» працює під час війни Як сьогодні працюють «Сімейна пекарня» та «Франс.уа»? Фото: Олександр Федець «Сімейна пекарня» починалась із невеликого бізнесу в Кривому Розі й виросла до всеукраїнської мережі франшиз, до складу якої входять «Франс.уа», «Булочна № 1» та MARTIN. Її засновник Олександр Федець до початку повномасштабного вторгнення планував відкрити щонайменше 60 нових торгових точок, але натомість втратив приблизно 100 закладів. Проте він не опустив рук і розширив канали збуту. «Ми почали постачати випічку в мережі супермаркетів. Сформували для них окремий портфель продуктів, який не перетинається із продукцією нашої мережі. Нині частка супермаркетів у наших продажах приблизно 18%, але я не хочу нарощувати її більш як на 25%, щоб зберегти незалежність», – розповів він. У планах – 300 нових точок продажів за франшизами від «Сімейної пекарні». Чому саме таку модель обрав підприємець, хто такий хороший франчайзі та як новий бренд компанії MARTIN долав опір, викликаний недовірою до нього? Читати інтерв’ю повністю. Також пропонуємо вам пригадати найкращі авторські блоги, опубліковані на MC.today у 2024 році. Це теж цікаво: «Ідея виникла раптово». Співзасновниця мережі «Галя Балувана» Алла Теліга про франшизу, бізнес у Польщі й новий гастрономічний проєкт «Роботодавці частіше йдуть кандидатам на поступки». Як змінився ринок праці – директорка Державної служби зайнятості Щоб отримати кредит для розвитку бізнесу, заклали дві квартири. Історія мережі магазинів електроніки «Кібернетики» Починали зі столика на полтавському ринку. Як мережа «Аврора» виросла до понад 1,5 тис. магазинів в Україні й за кордоном. Інтерв’ю 100 магазинів за 20 років: в JYSK розповіли про роботу в Україні, плани та проєкт для ветеранів