Сергей Петренко – останні статті та новини

Добре, давайте про «Дождь». Іронія ситуації в тому, що я, здається, найбільше в Одесі пов'язаний із цією телекомпанією. Ми привозили в різний час до Community42 аж сімох її ведучих: від Зигаря до Синдєєвої, включаючи Misha Kozyrev, дружбою з яким я пишаюся. Але істина дорожче. Будь-яку чесну людину та патріота своєї країни ситуація, коли твоя країна робить неправильні, підлі, неправедні справи, рве на частини. російському інтелігенту, якого за 200 років російської культури переконали, що країна – понад усе, великий народ завжди мудрий і правий, важче особливо. Він і так все життя відчував себе «зайвою людиною», гнилою прослойкою поряд з монументальною глибою, а тут виявляється, що глиба була з г*вна, і глобальне потепління дісталося і до неї. Додайте сюди вічну «хорошість» московської інтелігенції, про яку ще писав Вересаєв. Насправді вона межує з безпринципністю, коли відносини не розриваються навіть через жахливу розбіжність моральних та етичних принципів – і ви отримаєте часткове уявлення про масштаб внутрішньої кризи цих людей. І вони захищаються. Звідси ці «не пускати в себе війну», « завжди залишатися людьми». Вони не хочуть ні з ким сваритися – ставлять плашки про іноагентів, збирають гроші на штрафи, жаліють «наших пацанів в окопах», показують карту росії з Кримом та закликають до участі у розумних голосуваннях. І при цьому вони впевнені, що їхня така позиція та діяльність дуже важливі та потрібні. Щоправда, за десять останніх років ситуація, в якій вони діють, планомірно погіршується, можливості їх дій скорочуються. Але вони все одно знаходять новий, все більш темний кут, в якому зберігають себе і сміливо бунтують, ретельно дотримуючись законів росії і начальницьких розпоряджень, причому навіть перебуваючи в цілком справжній еміграції. А ось законів тих країн, куди емігрували, вони дотримуватись не дуже хочуть. Адже вони й так постраждали, вони проти путіна, отже, за демократію, вони носії великої культури – коротше, не всяким «прибалтам» і тим більше європейцям, які купують у путіна газ, їм вказувати, що вони можуть робити. Я коли почав писати, ще не знав, що на засідання латвійської комісії з електронних ЗМІ, яка вирішувала питання ліцензії для телеканалу (і врешті-решт позбавила його ліцензії), представники «Дождя» прийшли без перекладача і пропонували провести засідання російською. Я не знаю, коли до них дійде, що подібна безпринципність в умовах масштабного морального перелому несумісна з вирішенням завдання «зберегти себе». Якщо, звісно, під нею розуміти не тільки фізичне виживання, а й збереження особистості. Втім, як показав досвід російської інтелігенції 100 років тому, фізичне виживання також не гарантоване. PS. Все вище сказано не лише про «Дождь», а й про інших представників російської інтелігенції, які наполягають на своїй неупередженості, опозиції путіну, що кличуть в ефір холмогорових та маркових, жаліють «пацанів в окопах» тощо. Включно з тими, хто зараз переконує, що вимоги дотримуватися умов ліцензії в Латвії є подарунком путіну. Джерело: БлоGнот Сергія Петренка