шлюбний договір – останні статті та новини

Сьогодні багато українців приділяють дедалі більше уваги фінансовому плануванню і починають мислити категоріями ризиків і захисту активів. Це стосується також особистого життя. Ми ретельніше підходимо до планування сімейного бюджету, розподілу фінансів у парі, а ще – частіше задумуємось про укладання шлюбного договору. Як заздалегідь прописані правила дозволяють уникнути конфліктів та емоційних суперечок у майбутньому і захистити власність – пояснив юрист Юридичної групи LCF Владислав Левченко. Ще 10–15 років тому шлюбний договір в Україні вважали майже екзотикою. Багато пар сприймали його як ознаку недовіри або навіть «підготовку до розлучення». Але останніми роками ситуація змінюється: усе більше людей починають ставитися до нього як до нормального інструменту фінансового планування. Особливо це помітно серед підприємців та осіб, які мають бізнес, інвестиційні активи чи нерухоме майно. Для них шлюбний договір – це не про романтику, а про порядок у майнових питаннях. Хто й коли може укласти шлюбний договір Шлюбний договір можуть укласти як особи, які тільки планують одружитися, так і подружжя, яке вже перебуває в шлюбі. Якщо договір підписують до весілля, він починає діяти з моменту реєстрації шлюбу. Якщо вже після – одразу після нотаріального посвідчення. На практиці багато пар укладають договір саме перед шлюбом, коли простіше домовитися про правила. Але досить часто до цього приходять і за кілька років, наприклад, коли з’являється бізнес, купується нерухомість або береться іпотека. Читайте також: Перевірка фінансової сумісності: які 7 питань про гроші варто обговорити до шлюбу Як шлюбний договір змінює правила щодо майна За загальним правилом, в Україні все майно, яке подружжя набуває під час шлюбу, зазвичай вважається спільним. Тобто при розлученні воно може ділитися навпіл, навіть якщо фактично його придбав або оплатив лише один із партнерів. Шлюбний договір дозволяє встановити інші правила. Подружжя може домовитися, що майно належить тому, на кого воно оформлене або ким фактично придбане – незалежно від того, коли саме воно було набуте: до шлюбу чи вже під час нього. У договорах часто прямо прописують, що особистою власністю кожного з подружжя є майно, зареєстроване на його ім’я. Це може стосуватися як рухомого та нерухомого майна, так і різних майнових прав. Також, наприклад, у договорі можуть зафіксувати, що особистою власністю кожного з подружжя залишаються: банківські рахунки, депозити та інші грошові активи, а також доходи від них; акції, цінні папери та інвестиції; корпоративні права в компаніях або бізнес-активи; доходи від підприємницької діяльності або дивіденди від бізнесу; цифрові активи, зокрема криптовалюта; об’єкти інтелектуальної власності та доходи від них (роялті, ліцензійні платежі тощо). Окремо в шлюбних договорах зазвичай зазначають, що подарунки, спадщина, приватизоване майно або речі індивідуального користування залишаються особистою власністю того з подружжя, хто їх отримав. Таким чином шлюбний договір фактично дозволяє подружжю самостійно визначити, яке майно буде вважатися особистим, а яке – спільним, і зафіксувати це заздалегідь, щоб уникнути суперечок у майбутньому. Читайте також: Фінанси в парі: як домовитись, якщо ви по-різному ставитесь до грошей Як шлюбна угода регулює бізнесові питання Для підприємців шлюбний договір часто стає інструментом захисту бізнесу. Без договору частка в компанії, створеній під час шлюбу, може вважатися спільним майном. У такому разі під час розірвання шлюбу другий із подружжя може заявляти вимоги щодо компенсації вартості цього активу. У договорі можна передбачити інші правила. Наприклад, що: бізнес належить тому з подружжя, хто його створив; корпоративні права закріплюються за одним із подружжя, а іншому з подружжя виплачується компенсація у визначеній договором сумі; у разі розлучення інший партнер отримує компенсацію, але не частку в компанії. Це особливо важливо для стартапів, партнерських бізнесів та компаній з інвесторами. Як шлюбні угоди регулюють доходи в сім'ї Шлюбний договір дозволяє прописати і фінансові правила в сім’ї. Наприклад, що: доходи кожного залишаються його особистими; що частина доходів формує спільний сімейний бюджет; що певні витрати (іпотека, комунальні платежі, освіта дітей) оплачує один із партнерів. У деяких договорах навіть прописують порядок управління сімейними заощадженнями або інвестиціями. Борги, кредити і фінансові ризики За загальним правилом борги, які виникають під час шлюбу, можуть вважатися спільними. Тобто в певних ситуаціях один із подружжя може нести відповідальність за кредити чи фінансові зобов’язання іншого. Шлюбний договір дозволяє змінити цей підхід і чітко розмежувати фінансову відповідальність. Подружжя може домовитися, що будь-які зобов’язання за договорами позики, кредитними договорами або іншими фінансовими угодами є особистими зобов’язаннями того з подружжя, хто є стороною такого договору. Іншими словами, кожен відповідає лише за свої борги – незалежно від того, коли вони виникли: до шлюбу чи вже під час нього. Такі положення особливо важливі для підприємців або людей, які активно користуються кредитними інструментами, оскільки дозволяють відокремити особисті фінансові ризики одного з подружжя від іншого. Читайте також: Поділ грошей під час розлучення: кому дістануться депозити, а кому – кредити Чи можна змінити умови шлюбного договору Важливо розуміти, що шлюбний договір – це не документ, який підписують раз і назавжди. Життя змінюється: з’являється нове майно, бізнес, кредити або просто змінюються обставини та домовленості між подружжям. У таких випадках умови договору можна переглянути. Подружжя має право змінити шлюбний договір або викласти його в новій редакції. Але важливо, що зробити це можна лише за взаємною згодою обох сторін і знову ж таки через нотаріуса. Односторонньо змінити умови договору неможливо. Тобто один із подружжя не може просто вирішити переписати правила на свою користь без згоди іншого. Саме тому всі зміни до такого договору завжди мають бути спільним рішенням. Що робити, якщо умови шлюбного договору не виконуються На практиці бувають ситуації, коли після конфлікту або розлучення один із подружжя починає ігнорувати умови шлюбного договору. Найчастіше це має такий вигляд: у договорі прописано, що певне майно після розлучення переходить одному з подружжя, але інша сторона відмовляється передавати його або затягує оформлення документів. У таких випадках можна звернутися до суду для захисту своїх порушених прав. Шлюбний договір у такій ситуації виступає доказом домовленостей між подружжям. Якщо одна зі сторін не виконує ці домовленості, суд може зобов’язати її виконати взяті на себе зобов’язання. Наприклад, через суд можна вимагати передачу майна, визнання права власності або стягнення грошової компенсації, якщо домовленості щодо поділу майна чи активів не виконуються. У підсумку, сьогодні багато людей дивляться на шлюбний договір не як на прояв недовіри, а як на інструмент здорового фінансового планування, оскільки він дозволяє заздалегідь домовитися про майнові правила, захистити бізнес і активи та розмежувати фінансову відповідальність. По суті, це спосіб не ділити майно в емоціях у майбутньому, а спокійно домовитися про правила зараз. Нагадаємо, раніше адвокат, керуючий партнер Адвокатського Об’єднання Актум Олена Хоменко пояснила, як позичати гроші правильно і що робити, якщо борг не віддають.