Світлана Павелецька – останні статті та новини

Пошук себе – це не якась чарівна мить, а постійний процес. Для мене кожен бізнес був відповіддю на внутрішню потребу або нестачу, яку я відчувала в реальному житті. Мій перший бізнес – #книголав – з’явився з дуже особистого запиту: мені не вистачало якісних, сучасних книжок для моєї дитини. Тому ми почали створювати їх самі. І досі #книголав залишається відображенням того, що мене хвилює: я обираю книжки, які хочеться читати мені, які дарувала б друзям або які б обрала для свого сина. Комунікаційна агенція виникла з іншої потреби – я просто не знаходила роботодавця, який відповідав би моїм уявленням про роботу мрії. Тому разом із партнерками ми створили компанію, в якій хотіли би працювати самі. N’Joy народився з віри в те, що індустрія, пов’язана з темами любові, стосунків, тілесності – не тільки має право на розвиток, а й потребує щирої, відкритої розмови. Це не просто «секс продає». Це про глибше: про цінність близькості, довіри й свободи бути собою. Я дуже довго не наважувалась почати власну справу. Пам’ятаю, як у 2008-му, під час першої великої кризи, мій тато зателефонував і сказав: «Ми з мамою готові дати тобі гроші на твій бізнес». Я подякувала – і відмовилась. Тоді я була переконана: краще ризикувати чужими грошима, ніж татовими. Моя позиція змінилася лише кілька років тому. Я зрозуміла: найбільша цінність власної справи – це навіть не гроші, а свобода. Вибір, автономія, можливість творити щось своє, приймати рішення і нести за них відповідальність. Це складно, але це дає відчуття справжнього дорослішання. Якщо мене просять дати поради тим, хто стоїть на старті – я завжди починаю з чесності. Справді подумайте: навіщо вам це? Підприємництво – це не глянцева історія. Воно складне, з великою кількістю невизначеності. Але якщо ви нещасні в наймі або маєте ідею, яка не дає спокою, – спробуйте. Життя надто коротке, щоб жити не своїм сценарієм. Починайте з малого. Поки без великих фінансових зобов’язань. У кожного з нас були провали. Але важливо, щоб наші поразки не зупиняли нас, а давали досвід. Якщо немає стартового капіталу – це не вирок. Є бізнеси, які не вимагають великих інвестицій. Або шукайте партнерів із ресурсами – іноді саме співпраця дає проєкту силу. У моєму житті дуже допомогли книжки. Найцінніша з прочитаних – «Абсолютна відповідальність». Вона про управління, делегування, командну взаємодію. Колись я попросила всю команду її прочитати – і не пожалкувала. Ще одне джерело сили – це люди. Мої колеги-підприємці, які розвивають бізнес в Україні попри всі обставини. Коли бачиш, як хтось досягає результатів у тих самих умовах, це надихає більше за будь-які лекції. Сумніви – постійні супутники. Їх не треба боятись – їх треба проживати. Не кожен крок буде переможним. Іноді стратегічно правильніше зробити паузу, ніж іти навпростець. Це не поразка – це досвід. І найголовніше – місця на ринку більше, ніж здається. Нам бракує бізнесів, які створені з глибини, з натхнення, з розумінням цінностей. Нам потрібні підприємці, які не просто хочуть «заробити», а хочуть будувати. Навіть у час війни. Особливо в час війни. Бо саме зараз формується нова Україна – сильна, смілива, жива. І бізнес має бути її частиною.