виснаження – останні статті та новини

Після безсонних ночей під звуки вибухів багато українців помічають, що не можуть відновитися навіть після довгого сну, дратуються через дрібниці або втрачають інтерес до того, що раніше тішило. Неврологиня й психіатриня Ліана Лузан пояснює: це можуть бути ознаки виснаження, яке на перший погляд малопомітне, але з роками здатне серйозно позначитися на здоров'ї. Про те, на які симптоми зважати й як підтримати себе, лікарка медичного центру «Інго» з 25-річним стажем розповіла в коментарі для медіа. Головне За даними дослідження «Ти як?», 70% українців відчувають стрес і втому під час війни. «Нервове виснаження» — побутовий вислів, за яким можуть ховатися хронічний стрес, депресія, вигорання чи інші розлади. Тривожні сигнали — проблеми зі сном, біль, забудькуватість, різкі емоції й неможливість відновитися. Лікарка радить не терпіти такі стани місяцями й вчасно звертатися до фахівців. Чому виснаження стає непомітним Постійна напруга вже стала для багатьох буденністю. Особливо після того, як з вересня 2026 року атаки посилилися: лише за цей місяць, за даними Повітряних сил ЗСУ, знищено 4700 повітряних цілей. За словами Ліани Лузан, «нервове виснаження» — це радше побутовий вислів. Насправді під ним можуть ховатися різні стани: хронічний стрес, депресія, вигорання або соматичні порушення, як-от анемія чи проблеми зі щитоподібною залозою. Ознаки часто непомітні одразу, але в перспективі кількох років можуть суттєво вплинути на фізичне здоров'я. Читайте також: Перехворіти на ногах дорожче за лікарняний: що таке презентеїзм та як він вбиває продуктивність 5 сигналів, які не варто ігнорувати Проблеми зі сном. Важко заснути, ви прокидаєтеся вночі або почуваєтеся виснаженими навіть після 10 годин сну. Біль і дискомфорт. Головний біль, неприємні відчуття в животі, стиснуті щелепи, прискорене серцебиття. Проблеми з увагою. Ви забуваєте прості речі й важко ухвалюєте навіть нескладні рішення. Різкі емоції. Дратівливість через дрібниці, раптові сльози або, навпаки, апатія й відчуття «мені байдуже». Неможливість відновитися. Хобі чи прогулянки, які раніше тішили, більше не дають сил. Ще одна ознака, на яку радить зважати лікарка, — уникання місць, де ставалися панічні напади, атаки чи інші неприємні події. Як українці справляються зі стресом За даними дослідження «Ти як?», у якому взяли участь мешканці міст із населенням понад 50 тис. людей, для відпочинку українці найчастіше: сидять в інтернеті — 40%; спілкуються з друзями — 36%; дивляться фільми й серіали — 35%; слухають музику — 30%. Але Лузан додає, що на практиці бачить і менш безпечні способи, про які пацієнти розповідають на прийомах: алкоголь і заспокійливі без призначення лікаря. Ці способи не допомагають, а навпаки, можуть погіршити стан. Читайте також: Платите за тепло, а вдома холодно? Як повернути гроші 5 напрямів відновлення Сон як основа. Вставайте приблизно в той самий час і дотримуйтеся гігієни сну. Дорослим потрібно 7–8 годин на добу. Якщо вночі виспатися не вдається, знайдіть час для відпочинку вдень і не змушуйте себе працювати на межі. Легка фізична активність. Для тонусу достатньо 15–20 хвилин зарядки. Почати можна навіть із 10–15 хвилин ходьби на день. Регулярне харчування. Пийте достатньо води й обмежте каву в другій половині дня. А от алкоголь для засинання — погана ідея: він лише додає навантаження на організм і посилює виснаження. Дозування новин. Визначте конкретний час для перегляду новин і вимкніть зайві сповіщення, залишивши лише сигнали безпеки. Не гортайте стрічку годину перед сном і годину після пробудження. Маленькі щоденні ритуали. Розмова з близькими, прогулянка, догляд за твариною чи рослинами або навіть чашка улюбленої ранкової кави допомагають «заземлитися» й повернутися до відчуття нормальності. До кого звертатися В українців досі живе стереотип, що до лікаря йдуть лише в крайньому випадку. «Але війна — це і є крайній випадок», — наголошує Лузан. Ось до кого можна звернутися: сімейний лікар — якщо втома загальна й незрозуміло, з чим вона пов'язана; невролог — якщо турбують головний біль, запаморочення, оніміння кінцівок, проблеми з пам'яттю чи координацією; психотерапевт — щоб навчитися долати стрес, страхи, тривогу й наслідки травматичних подій; психіатр — якщо тривога чи пригнічений настрій заважають працювати й спати, панічні атаки повторюються або стан не покращується попри спроби самодопомоги. «Ми не зобов'язані бути сильними щодня. Якщо вас турбують тривога, порушення сну, головний біль чи виснаження — не терпіть це місяцями. Звернення по допомогу — це перший крок до збереження власного здоров'я», — підсумовує лікарка. Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультації лікаря. Якщо вас турбує ваш стан, зверніться до фахівця. Читайте також: Адаптація ветеранів — базовий мінімум для бізнесу: досвід МХП