«Так роблять підприємці та стартапи». Чи нормально працювати понаднормово на роботі? Дискусія в LinkedIn

Понаднормова робота здається нормою для багатьох компаній, але це може призвести до вигорання працівників та плину кадрів. Українці поділилися своїм ставленням до перепрацювань. Чи варто жертвувати особистим часом заради кар’єри та чому овертайми – це погано для самих роботодавців – читайте у статті.

Засновниця рекрутингової агенції RSA Надія Білецька підняла тему овертаймів на роботі. Вона написала допис у LinkedIn, у якому висловила своє ставлення до перепрацювань. 

Надія не вважає це хорошою практикою. Вона зізналася, що відмовилася співпрацювати з замовником, який шукав лише тих кандидатів, хто готовий перепрацьовувати на роботі. 

За її словами, замовник на інтерв’ю говорив, що у них щоденні перепрацювання, а також працівники часто будуть змушені виходити на роботу у вихідні. Якщо ж людина цього не хотіла – роботодавець навіть не розглядав таку кандидатуру.

«І ось цікавий факт: жоден з кандидатів прямо на співбесіді не сказав “Ні, мені це не підходить”, а потім м’яко відмовив рекрутеру», – зазначила Білецька.

За її словами, згідно з дослідженням Університетського коледжу Лондона, понад 15 годин понаднормових на тиждень на третину підвищує ризик інфаркту та інсульту. 

Проте засновниця RSA наголошує, що кожна людина сама вирішує, чи працювати понаднормово. До того ж за кордоном компанії оплачують працівникам овертайми. Наприклад, за словами Білецької, у США та Німеччині додаткова година роботи зазвичай оплачується у 1,5 раза вище ставки, у Швейцарії –  це 125% ставки або компенсація вихідним днем, а в Нідерландах – від 125% до 135% від ставки.

«За факт систематичних перепрацювань доводиться платити. Співробітникові – своїм здоров’ям, роботодавцю – плинністю персоналу і “дірками “в експертизі на проєктах, адже за короткий час нову людину не знайдеш на посаду. Я вважаю, що постійні овертайми – це чудовий маркер того, що з процесами у компанії щось не так», – підсумувала Надія.

Що про овертайми думають українці

До допису Надії Білецької в LinkedIn українці залишили свої коментарі. Вони погоджуються, що перепрацювання – це про погану організацію роботи та неналагоджені процеси в компанії. Ось що пишуть користувачі соцмережі: 

• «Я відразу на співбесіді запитую про овертайми. Бо дійсно, якщо це постійно – то це неналагоджені процеси. Або ж компанія намагається на одну людину покласти більше обовʼязків замість того, щоб найняти два-три окремих працівники. А ще – це ознака, що роботодавець не дбає про здоровʼя співробітників. Тому я відразу пас», – висловилася Java-розробниця у pwrteams Мар’яна Шама.
• «Овертайми і так б’ють по організму, а в умовах війни іноді хочеться назвати наших людей “суперменами”… Згідно з законодавством України, робота в понаднормовий час повинна оплачуватися у подвійному розмірі, але шантажі зі сторони роботодавців – це стандартна практика. Тому з фразою “я люблю свою роботу” та “я безсмертний поні” багато хто йде на компроміс з собою», – вважає фінансова директорка у Rosteem Agro Олена Піскун.
• «Мене колись запитали про це на співбесіді. Я відповів, що овертайми – це ненормально, бо означає погану організацію роботи. Якщо у вас овертайми, це значить, що ви не наймаєте достатню кількість працівників, необхідну для виконання наявних завдань. Звісно, мене не взяли, але я ні про що не шкодую», – зазначив розробник Андрій Петрань.
• «Щодо овертаймів – кожен вирішує це особисто. На початку кар’єри є бажання вчитись, і ці перепрацювання “пролітають” дуже продуктивно, але разом з цим “летить” здоров’я, багато можливостей та важливі моменти життя», – написав JS-розробник Сергій Смоляк.
• «Овертайм – це замкнуте коло з негативним фіналом для всіх учасників. Якщо людина часто працює в такому форматі, вона просто не має часу відновитися і наступного дня не може повноцінно виконувати свою роботу… Дивно, що це досі не розуміють роботодавці», – висловилася керівниця комерційних питань в Organon Тетяна Яримчук.

• «Систематичні перепрацювання і “пожежі” в більшості випадків свідчать про операційну неефективність компанії. Це є наслідком невмілого менеджменту», – додав керівник відділу продажів у Vodafone Сергій Терзі.
• «Якщо корабель постійно “потопає”, питання – вас найняли рятівником? На мою думку, неефективність менеджменту, безсистемність та елементарна нестача персоналу створюють неекологічне та непродуктивне середовище», – висловилася Владлена Пугач.
• «Допускала овертайми для себе на початку кар’єри, бо думала, що саме так швидше отримаю досвід та необхідні знання для подальшого зростання. Але з часом зрозуміла, що овертайми не можуть бути нормою. На щастя, моїми наставниками були люди, які підтримували концепцію work-life balance», – сказала асистентка у Forvis Mazars Катерина Борисенко.

Проте частина українців вважає овертайми нормою, якщо це те, чим людина дуже хоче займатися. Ось що вони кажуть:

• «Є проєкти, в яких працюєш 24/7 і не називаєш це овертаймом. Тому що цікаво, тому що хочеш не пропустити щось важливе. Часто так працюють стартапи. Так працює на себе майже кожен підприємець. Такі люди не мають кінця робочого дня або розподілу посадових обовʼязків. Це інша філософія. Але водночас ці проєкти – найкраще, що потім згадується за багато років карʼєри», – зазначила рекрутерка Ольга Сергієнко.

• «На мою думку, понаднормова робота має сенс, коли ти впевнений, що результат буде вдалим і всі сторони будуть задоволені. Особливо, якщо проєкт або вакансія дійсно цікаві, навіть якщо це складний процес. Однак, якщо робота не приносить задоволення або відчувається тиск, важливо вміти вибудувати особисті кордони» – запевнила спеціалістка з залучення кадрів у EY Катерина Варваринець.
• «Я нормально ставлюся до овертаймів, але є кілька “але”. По-перше, якщо мені буде подобатися цей проєкт і я не захочу відпочити. По-друге, це має бути мій вибір, тож я сам хотів би формувати свій робочий графік. А взагалі було б добре, щоб овертаймів не було або за такі перепрацювання давали додаткові вихідні», – написав директор з послуг, пов’язаних з безпілотниками у Culver Aerospace Сергій Іванов.

Раніше ми розповідали, що айтівці скаржаться за об’ємні тестові завдання. Веб-дизайнерка Ксенія Зінченко поділилася власним досвідом: вона мала безоплатно провести три дні над аналізом конкурентів, створити понад дві інтерфейсні сторінки та 10-секундну анімацію з п’ятьма етапами. Дівчину підтримали колеги з IT-сфери, вони також поділилися схожими історіями. Більше – читайте у нашій статті.