У чому зберігати заощадження, крім депозитів та ОВДП? Експерт назвав 4 альтернативи
Інвестор із понад 20-річним досвідом, засновник і керуючий партнер спільноти «УкрІнвестКлуб» Дмитро Карпіловський звернув увагу на те, що українці дедалі частіше ставлять собі питання, чи можуть вони довіряти свої заощадження банкам. За словами експерта, люди замислюються над ймовірністю повторення сценарію 1990-х, кризи 2008 року тощо – у них знову з’явився страх того, що з банками раптово може щось трапитись. Карпіловський проаналізував, наскільки виправдані ці страхи, і назвав 4 альтернативні інструменти, з допомогою яких можна зберегти гроші.

Ощадкнижки срср
Багато хто пам’ятає чи знає за розповідями батьків про катастрофу з ощадними книжками, коли люди втратили все, що мали. У срср активно залучали громадян відкладати кошти на ці книжки, адже економіка потребувала цих коштів, а потім держава не змогла повернути позичені в населення кошти. Ба більше, у січні 1991 року людям дали кілька днів на те, щоб обміняти купюри номіналом 50 рублів старого зразка на нові ще й довести їхнє походження – у такий спосіб у населення просто вилучили готівку. Додатково ввели обмеження на зняття коштів з ощадкнижок, рубль стрімко знецінювався, а ціни й інфляція – зростали.
«Після краху ощадкнижок держава намагається відновити довіру. Проводить індексацію, обіцяє компенсації, частково виплачує гроші – комусь повернули тисячу гривень, комусь взагалі нічого. Але на тлі інфляції в 10 тисяч відсотків усе це має вигляд ніби для галочки. І люди втратили насамперед не гроші, а віру в систему», – пояснив Карпіловський.
Банківські депозити – це дещо осучаснений варіант ощадкнижок. Перед вкладниками постає низка питань: що відбувається з грішми з їхніх депозитів і наскільки надійні позичальники ними користуються, чи є ймовірність введення обмежень чи мораторію на зняття коштів тощо. Одночасно варто враховувати валютні ризики, а також податкову й інвестиційну ефективність банківських вкладів.
Криза 2008 року
Фінансова криза 2008-го одним із наслідків мала значне економічне сповільнення у світі, що боляче вдарило по вразливій на той час Україні, яка на додачу до зовнішніх обставин стикнулась із недосконалістю фінансової системи. Використавши валютні резерви і знецінивши гривню, держава почала брати гроші в борг, які потрібно було віддавати на тлі зростання девальваційного тиску на гривню. Одночасно громадяни через страх втратити гроші почали масово забирати свої депозити з банків. Долар суттєво подорожчав.
«Якщо попит на долар високий, курс стрімко зростає. НБУ не встигає постачати достатню кількість валюти на ринок, бо й сам має обмежені резерви. Тоді гривня фактично обвалюється – усі продають гривню, купують долари. Обвал гривні ще більше посилює цю тенденцію, і ми фактично бачимо це миттєве зростання з 5 до 8 гривень за долар. При цьому банки втрачають ліквідність, люди масово кидаються знімати кошти, і для стабілізації ситуації в грудні 2008 року НБУ вводить тимчасову заборону на дострокове зняття строкових депозитів. Для звичайних людей це означає: ви не побачите свої гроші, поки ми цього не дозволимо», – нагадав Карпіловський.
Поточні ризики
Нині перед державою в цілому й банківською системою зокрема постають три виклики – дефіцит бюджету, зовнішній борг та ризик «друкарського верстата». Щоб закрити прогалину в держбюджеті, за словами Карпіловського, є два шляхи – залучення зовнішнього фінансування від інших країн або ж внутрішнього через продаж ОВДП.
«І держава, звісно, активно залучає кошти через ОВДП. Тільки є нюансик – практично всі залучені кошти вона витрачає на погашення вже наявних облігацій», – зауважив експерт.
Читайте також: Чому інвестори з однаковими можливостями мають кардинально різні результати – Карпіловський
Щодо зовнішнього боргу, у держави є плани залучити кошти, які могли б покрити дефіцит бюджету. Однак не варто виключати ризик того, що міжнародні партнери перестануть давати кошти в потрібних обсягах або ж транші затримуватимуться, як це вже було в минулому. Якщо зовнішнє запозичення не спрацює, держава муситиме або скорочувати витрати, або друкувати більше гривні, знецінюючи її, або випускати більше ОВДП і брати на себе ще більше гривневих боргів.
«Припустимо, що гривню зараз масово не надрукують. Але що з курсом долара? Якщо гривня сильно буде падати до долара з якихось інших причин, це так само проблема для інвесторів. Суперпростими словами, курс залишається стабільним, коли попит на гривню і на долар однаковий. Якщо ж люди масово купують долар і продають гривню, це зменшує попит на гривню і збільшує на долар. Відповідно, курс зростатиме. І навпаки», – пояснив Карпіловський.
Він додав, що стабільність на валютному ринку багато в чому залежить від дій Нацбанку, який утримує курс. Та навіть попри це на нього можуть вплинути і дефіцит бюджету, і ризик посилення інфляції, через який друкарський станок в Україні все ж може запрацювати.
Щоб не повторилася історія з ощадними книжками, Карпіловський радить проводити дослідження перед тим, як ухвалювати рішення, розміщувати кошти на депозиті чи ні. Щонайменше – з’ясувати, наскільки стабільний та ліквідний обраний вами банк. Ви маєте впевнитись, що кошти будуть захищені і ви зможете забрати їх у потрібний момент.
«Банкрутство якогось окремого невеликого банку з погляду ризиків для інвестора може бути нецікавим, бо є Фонд гарантування вкладів. Зараз держава гарантує повернення грошей, які ви маєте на рахунку чи на депозиті. А от якщо повалиться вся фінансова й банківська система, тоді вже можна говорити, що ризик нестабільності банків помножиться на ризик неплатоспроможності нашої держави і на валютний ризик – а ми матимемо хаос», – зазначив експерт.
За його оцінками, приватні банки зараз видаються надійнішими за державні, а банківська система загалом показала свою здатність тримати удар і довела її на початку повномасштабного вторгнення.
Читайте також: В який стартап інвестувати – Карпіловський назвав 3 перспективні ніші і підхід для зменшення ризиків
Та якщо розглядати альтернативи депозитам, Карпіловський порадив звернути увагу на ці чотири інструменти.
- Іноземні банки та фінтех-сервіси. До прикладу, можна переказувати валюту в закордонні банківські й небанківські установи, серед переваг яких – європейський рівень безпеки і відсутність валютних ризиків у гривні. «Зрозуміло, що у вас не буде можливості суттєво заробити, покласти гроші на депозит, але ви зможете легше переказувати кошти, зберігати їх у валюті, купувати золото. І деякі системи дозволяють купувати криптовалюти чи інші активи. Ключова перевага такого підходу в тому, що в цих рахунках відсутні або мінімальні обмеження, ви можете навіть у разі суттєвої кризи надсилати кошти будь-куди далі у світ або повернути на картку українського банку», – пояснив інвестор.
- Криптогаманці. Вони не підлягають локальному регулюванню, але дозволяють уникати, зокрема, ризиків української банківської системи. При цьому варто зважати, що й сама операція заведення коштів на криптогаманець, і всі подальші транзакції коштують значно дорожче за ті, до яких ми звикли з українськими банківськими картками.
- Брокерські рахунки. Їхнє першочергове призначення – інвестування, тобто призначення капіталу. Проте їх можна використовувати і для тимчасового зберігання валюти. Вивести кошти можна з брокерського рахунку можна за кілька днів, до того ж часто вони застраховані міжнародними інвестиціями навіть від банкрутства брокера.
- Реальні інвестиції. «Класична особисто для мене альтернатива будь-яким способам збереження грошей – це інвестування. Я прихильник підходу, у якому в мене майже ніколи немає вільних коштів. Я намагаюсь усе інвестувати й навіть подушку безпеки не дуже утримую», – розповів Карпіловський. Варіантів для інвестування чимало – можна обрати акції, фонди, криптовалюти, нерухомість, дорогоцінні метали тощо.
Та перш ніж інвестувати гроші, експерт порадив проінвестувати час – вивчити інструменти, якими ви плануєте скористатися.
- Нагадаємо, раніше Дмитро Карпіловський дав поради щодо вкладення коштів в Україні під час війни і назвав найцікавіший продукт для масового інвестора.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: