«У перший день роботи зробили 600 літрів супу»: як бізнес з Маріуполя відновився за два роки після вторгнення

Підприємці Марія та Сергій Бубнови успішно розвивали бізнес заморожених крем-супів «Азовська фабрика-кухня» у Маріуполі, але через війну все довелося покинути. За два роки, попри перешкоди та труднощі, сім’я з нуля відкрила нове виробництво в іншому куточку країни. 

У Славутичі з нуля відновили виробництво готових супів «Нова кухня» з Маріуполя. Історія від Марії Бубнової / Колаж: MC.today

Як підприємці допомагали теробороні, чи вдалося вивезти обладнання з Маріуполя та як це – почати все з початку у чужому місті – Марія Бубнова розповіла виданню MC.today в межах спецпроєкту «Релоковані».

Довідка: Марія та Сергій Бубнови понад десять років розвивали сімейний бізнес. Починали з продажу овочів на ринку, а згодом масштабувались до власного виробництва – овочевих салатів та готових крем-супів, які треба лише розігріти. До 2022 року «Азовська фабрика-кухня» працювала в Маріуполі.
Ідея виготовлення заморожених супів виникла невипадково. «Донька у школі не їла, а вдома перед тренуванням треба швидко чимось перекусити, бо не було часу на приготування повноцінного обіду. Так і з’явилися супи з шоковою заморозкою (завдяки цьому зберігаються всі корисні мікроелементи та вітаміни)», – розповіла Марія виданню «СВОЇ».

Бізнес у Маріуполі повністю зупинився, ми все втратили

Повномасштабне вторгнення «застало» нас у Маріуполі. Всю готову продукцію, яка залишилася (крем-супи та тонни овочів), віднесли нашій місцевій теробороні. Вже тоді місто було в блокаді, тому ми не могли там працювати. Наш бізнес повністю зупинився.

Виробництво «Азовської фабрики кухні» постраждало у Маріуполі. Колаж: MC.today

Релокації не було, бо ми втратили все обладнання. Довелося виїжджати з порожніми руками. Ми хотіли втекти від окупації, виїхати вдалося лише 15 березня 2022 року. Я з дітьми одразу поїхала до Нідерландів, чоловік залишився в Україні. 

Як наважилися з нуля відновити бізнес в іншому куточку країни

Згодом ми отримали хорошу новину від проєкту USAID «Економічна підтримка України» про те, що вони зможуть продовжувати співпрацю з нами. Через це ми й вирішили відновлювати бізнес в Україні. 

Зазначу, що ми підписали грантову угоду з USAID ще до повномасштабної війни – в січні 2022 року. Вони мали влітку поставити нам нове обладнання в Маріуполь, але цього не сталося. 

Деталі: Як розповіла Марія Бубнова виданню «Вільне Радіо», вартість нового обладнання, яке мала надати USAID, склала приблизно 300 тисяч доларів. «В організації зазначили, що якщо ми приймемо рішення релокуватися, то нас підтримають і будуть розглядати подальшу співпрацю. Тоді ми зрозуміли, що треба знайти в собі сили та відновлювати роботу», – додала вона.

Марія Бубнова з чоловіком наважилася з нуля відновити своє виробництво готових супів. Колаж: MC.today

Після цієї новини ми почали шукати будь-яке місто в Україні, де можна буде працювати.

Я написала в соцмережі: «#силафб, допоможи мені знайти місто в Україні, де я зможу відновити підприємство». Умови були специфічні: оскільки у нас було харчове виробництво, я мала вимоги щодо потужності електрики та води. І єдиним містом, яке могло надати такі умови, був Славутич. 

Директорка Агенції регіонального розвитку в Славутичі побачила мій допис і зателефонувала. Згодом в онлайн-режимі ми поспілкувалися з мером міста. Так вдалося знайти приміщення, де ми могли почати бізнес. 

Потім ми півтора року в онлайн-режимі з чоловіком та ще одним партнером шукали гранти, щоб отримати нове обладнання. Подавалися й на державні програми «Власна справа» та «Переробне підприємство» від Мінекономіки тощо. Так ми й отримали фінансування. Після цього закупили нове обладнання для виробництва в Славутичі. 

Підприємці з Маріуполя відновили свій бізнес у Славутичі. Колаж MC.today

Першу порцію супу зварили через два роки після повномасштабного вторгнення

У червні 2023 року я повернулася з Нідерландів в Україну. Ми почали працювати, шукати працівників і починати роботу на виробництві.

І лише 1 лютого 2024 року ми змогли зварити першу порцію супу. Одразу зробили 1,5 тисячі порцій (а це 600 літрів сирного крем-супу). Таким був старт початку нового бізнесу. Ми також змінили назву на «Нова кухня».

Ми продовжуємо отримувати підтримку від Славутицької міської ради та Агенції регіонального розвитку. Зараз Славутич для мене – найкраще місто в Україні після Маріуполя. Тут відкриті всі можливості: є приміщення для бізнесу, є де жити, де навчатися дітям тощо. Такі моменти дуже важливі.

Виробництво «Нова кухня» у Славутичі відвідали президент Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська. Фото: надане Марією Бубновою

Як змінився бізнес та команда

Якщо в Маріуполі наш бізнес був локальним, ми продавалися в місцевих мережах супермаркетів, то тепер наша продукція продається по всій Україні через онлайн-продажі.

З нашої «старої» команди залишилися тільки я і чоловік. Про долю інших співробітників з Маріуполя нам нічого не відомо, бо всі виїжджали, як могли, після цього комунікації не було. 

Ми взяли на роботу місцевих мешканців Славутича. Завдяки бізнесу створюємо нові робочі місця, деяких фахівців шукаємо по всій Україні.

Зараз ми робимо новий ринок готової їжі тривалого зберігання для українців. Це 4 страви по 400 грам кожна: борщ з телятиною, грибний з куркою та вершками, суп з курячими фрикадельками, сирний крем-суп. Я намагаюся якнайбільше розказати про наші продукти. Вже є позитивні відгуки, наші страви хвалять як цивільні, так і військові.

«Нова кухня» виробляє вже готові супи, які потрібно лише розігріти. Колаж: Mc.today

Я вважаю, що такі страви дуже доречні в регіонах, де люди потерпають від постійних обстрілів, сидять без електроенергії. Адже наш продукт може тривалий час зберігатися без холодильника через технологію стерилізації. Це повністю готові страви без консервантів.

За ці пів року масштаб нашого виробництва набагато збільшився у порівнянні з тим, як було раніше у Маріуполі. Ми зробили повністю нову бізнес-модель і змінили підхід до нового продукту.

Я завжди повторюю, що якщо нам вдалося вижити та виїхати з Маріуполя, то ми маємо жити та працювати в Україні. Для мене важливо бути в Україні й робити все, щоб її підтримувати, зокрема й економічно.

Чи повернемося ми колись у Маріуполь? Поки я не планую повертатися, бо місто змінилося. Те, що там відбувається, – для мене це не про Маріуполь, а про щось зовсім інше. Наразі я хочу залишитися в Славутичі. 

Марія та Сергій Бубнови з нуля відкрили виробництво готових супів у Славутичі. Колаж: MC.today

Після деокупації Маріуполя я не виключаю, що ми можемо відкрити там філіал свого виробництва «Нової кухні». Але жити все ж таки у цьому місті ми більше не будемо.

• Читайте також: «Ми втратили весь бізнес в окупованому Маріуполі»: історія релокації мережі закладів «Центр Шаурми»

Поради для тих підприємців, які хочуть релокувати бізнес

Основне, над чим треба працювати, – комунікація та присутність бізнесу в соцмережах, а також – відкритість, чесність, і україноцентричний підхід. 

В сучасних умовах для тих, хто відновив роботу бізнесу, дуже важливо налагодити комунікацію саме з органами влади – місцевою, обласною, державною. Адже вони зараз налагоджені на допомогу та співпрацю. 

Зараз є можливості отримати гранти, є багато подій, форумів, на яких можна знайомитися з підприємцями, шукати новий досвід та мотивацію або ж мотивувати інших. Це для України дуже важлива історія – підтримка малого бізнесу, вона йде на всіх рівнях держави.

«Релоковані» – спецпроєкт MC.today про українські бізнеси, які через повномасштабне вторгнення рф на територію України були вимушені релокувати свої команди та виробничі потужності до інших областей. Ми присвячуємо його сильним і надихаючим підприємцям, які змогли відновити свій бізнес попри всі труднощі та перепони.

У межах цього спецпроєкту власники релокованих підприємств діляться досвідом переїзду до різних куточків України та пошуку нових можливостей, розповідають про отримані гранти на відновлення роботи та нові партнерства.

Як змінилася аудиторія їхнього бізнесу і як вони шукали клієнтів на новому місці? Яких помилок припустилися під час релокації? Як повномасштабне вторгнення змінило їх і їхній бізнес? І чи планують вони повертатися в регіон, звідки релокувалися? Про все це ми розповідаємо в межах спецпроєкту «Релоковані».

Серед учасників спецпроєкту – власники або топменеджери компаній та брендів: ТМ Pripravka з Харкова, ТМ «Українські в’ялені помідори» з Херсонської області, VESNA з Бучі, Roast One з Миколаєва, Delta Food із Запорізької області, Rekava із Сум, «Центр Шаурми» з Маріуполя і не тільки. Усі матеріали із цього спецпроєкту можна знайти за тегом «Релоковані» на сайті та в соцмережах.