У Японії усиновлюють дорослих топменеджерів заради порятунку сімейного бізнесу

У Японії існує давня традиція «мукойосі»: коли в сімейного бізнесу немає гідного кровного спадкоємця, родина офіційно всиновлює здібного дорослого чоловіка як чоловіка доньки — він бере прізвище родини та очолює компанію. Дослідження економістів Вікаса Мехротри, Рендалла Морка, Джунвука Шіма та Юпани Віваттанакантанг, опубліковане в Jour­nal of Finan­cial Eco­nom­ics, показало: компанії під керівництвом усиновлених спадкоємців стабільно перевершують за результатами фірми, керовані кровними родичами. Найяскравіший приклад практики — автовиробник Suzu­ki, десятиліттями очолюваний саме такими усиновленими наступниками.

У Японії усиновлюють дорослих топменеджерів заради порятунку сімейного бізнесу Фото: Deposit­pho­tos

Головне

• Мукойосі (буквально «усиновлений зять») — дорослий чоловік, якого родина офіційно всиновлює як чоловіка доньки, і який після цього бере прізвище родини та очолює її бізнес.
• Якщо в родини немає доньки на виданні, кандидата можуть усиновити разом із його дружиною — цей варіант називається фуфу-йосі («подружнє усиновлення»).
• Практику застосовують і всесвітньо відомі японські бренди — Nin­ten­do, Kikko­man, Toy­ota, а керівником Suzu­ki Осаму Судзукі був уже четвертим поспіль усиновленим спадкоємцем компанії.
• Наукове дослідження економістів Вікаса Мехротри, Рендалла Морка, Джунвука Шіма та Юпани Віваттанакантанг, опубліковане в Jour­nal of Finan­cial Eco­nom­ics, показало: компанії під керівництвом мукойосі стабільно демонструють кращі показники за конкурентів.

Традиційно в Японії бізнес переходив у спадок за принципом первородства — його очолював найстарший син. Але коли в родини не було сина або жоден із синів не мав здібностей керувати справою, у гру вступав мукойосі. Кандидата на цю роль обирали спеціально за його вміння вести бізнес, а не за родинні зв’язки — і саме в цьому головна відмінність японського підходу від класичного передання компанії «за кровною спорідненістю».

Читайте також: Навіщо новий CEO Berk­shire Hath­away витратив річну зарплату на акції компанії

Звичай існує вже кілька століть і залишається поширеним і сьогодні. Багато відомих у всьому світі японських компаній — зокрема Nin­ten­do, Kikko­man та Toy­ota — належать родинам, які практикували саме таку модель наступництва.

Приклад Suzuki: четверте покоління усиновлених керівників

Найпоказовіший приклад — автовиробник Suzu­ki, заснований 1909 року. У 1958-му 28-річний Осаму Мацуда одружився з представницею родини Судзукі й невдовзі був офіційно призначений наступником свого нового тестя — уже четвертим поспіль усиновленим спадкоємцем, який очолив компанію. За час свого керівництва Судзукі перетворив компанію на одного з провідних автовиробників на ринках, що розвиваються, зокрема в Індонезії та Індії.

Показово, що навіть маючи власного біологічного сина, Осаму Судзукі свідомо обрав керівником компанії усиновленого зятя — саме так у родині Судзукі продовжували традицію ще з часу заснування бізнесу. Схожу історію мала й компанія Mat­sui Secu­ri­ties, що працює у сфері брокерських послуг з 1931 року: її четвертий президент Мітіо Мацуі теж був усиновленим членом родини Мацуі.

Чому це працює краще, ніж передання бізнесу рідним дітям

Дослідники Вікас Мехротра, Рендалл Морк, Джунвук Шім та Юпана Віваттанакантанг у роботі «Adop­tive Expec­ta­tions: Ris­ing Sons in Japan­ese Fam­i­ly Firms», опублікованій у Jour­nal of Finan­cial Eco­nom­ics, дійшли висновку, що компанії, керовані мукойосі, демонструють «дивовижно конкурентні» результати й загалом випереджають конкурентів. За словами авторів дослідження, ці результати надзвичайно стійкі й свідчать, що саме сімейний контроль «спричиняє» хороші показники, а не навпаки.

Механізм тут потрійний. По-перше, усиновлення здібного дорослого дозволяє відсунути убік талановитого кровного спадкоємця, якщо той не здатен ефективно керувати бізнесом. По-друге, це стимулює кращу роботу самих менеджерів компанії: кожен з них теоретично може бути «швидким треком» усиновлений і поставлений на чолі бізнесу. По-третє, це підтримує в тонусі й кровних спадкоємців, які живуть під постійним усвідомленням, що їх у будь-який момент може замінити «кращий» усиновлений кандидат.

Ця традиція частково пояснює й феномен довговічності японських сімейних компаній: дві найстаріші компанії у світі, засновані ще у восьмому столітті, мають саме японське коріння. У той час як у більшості країн успішні компанії часто занепадають уже в другому чи третьому поколінні власників, Японія залишається помітним винятком із цього правила — і мукойосі є однією з причин цієї стійкості.

Читайте також: Наступник Стіва Джобса: історія успіху СЕО Apple Тіма Кука