«Україна має стати безпечною». Як минула перша зустріч Ради підтримки бізнесу з ОП

Президент України Володимир Зеленський 26 січня 2024 року підписав Указ про склад Ради підтримки бізнесу під час війни. Вона має консолідувати зусилля бізнесу та держави під час війни та сприяти розвитку підприємницького потенціалу.

Підприємці, що увійшли до Ради з підтримки бізнесу, розповіли, як вона працюватиме. Реакція мережі. Колаж: Facebook / Artem Borodatyuk, Олег Гороховський, Aleksandr Konotopskyi

Створенню консультаційної Ради передувало гучне затримання інвестбанкіра та засновника компанії Concorde Capital Ігоря Мазепи. Після цього відбулася закрита зустріч представників української бізнес-спільноти та уряду. Зокрема, її відвідали віцепрем’єр-міністри Юлія Свириденко та Михайло Федоров, а також глава парламенту Руслан Стефанчук. Рада національної безпеки та оборони своєю чергою анонсувала формування Ради з підтримки підприємництва.

Хто увійшов до Ради та чим вона займатиметься

До складу Ради підтримки бізнесу увійшли засновники та очільники відомих компаній, зокрема, тих, що працюють в IT-секторі.

• співзасновник групи компаній Netpeak Артем Бородатюк;
• співзасновник необанку monobank Олег Гороховський;
• президент ТОВ «Біофарма Плазма» Костянтин Єфименко;


• співзасновник SoftServe, член ради представників Асоціації «Інформаційні технології України» Тарас Кицмей;
• президент Спілки українських підприємців, член наглядової ради «Нова пошта» В’ячеслав Климов;
• член ради директорів Спілки українських підприємців, засновник Ajax Systems Олександр Конотопський;
• голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник.

Рада функціонуватиме як консультативно-дорадчий орган при президентові України, її основні завдання також перелічили в указі.

Зокрема, це:

• аналіз забезпечення на підприємницьку діяльність в умовах воєнного стану;
• формування пропозицій щодо розв’язання проблемних питань та внесення їх на розгляд президента;
• участь у розгляді законопроєктів та внесення пропозицій щодо вдосконалення норм, які стосуються підприємництва;
• налагодження взаємодії між бізнесами та державою.

«Рада з питань підтримки підприємництва – це можливість оперативної комунікації між державою і бізнесом, та спільного розв’язання нагальних проблем, координації і взаємодії», – прокоментувала створення Ради очільниця Мінекономіки Юлія Свириденко.

Читайте також: «Як вбивають український бізнес». Чому підприємців обурило затримання Ігоря Мазепи

Перші кроки Ради

Уже наступного дня після підписання відповідного Указу, 27 січня, представники Ради зустрілися з очільником Офісу президента Андрієм Єрмаком та тепер мають сформувати перелік найбільш системних проблем, з якими зіштовхуються підприємці.

«Розмова була відверта й конструктивна. Рожевих окулярів ні в кого немає. Вище політичне керівництво почуло нас і має чіткий вектор на позитивні зміни. Рішення РНБО, що прийняли декілька днів тому, чітко це підтверджує», – поділився результатами перемовин Олександр Конотопський.

«Ще раз озвучили мету створення групи – Україна має стати безпечною для заняття бізнесом. Тільки на прикладі ставлення влади до внутрішнього інвестора Україна може стати цікавою для інвестора зовнішнього. Працювати почнемо вже наступного тижня», – розповів Олег Гороховський.

Артем Бородатюк, крім підбивання підсумків першої зустрічі, нагадав, що Рада підприємців – не орган влади й що зміни не відбуваються за один день.

«Я беру на себе відповідальність за ті завдання та очікування, що покладені на Раду з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану. Так, я готовий робити все, що від мене залежить, і навіть трохи більше, щоб розвинути економіку країни та перемогти у війні з росією, яка зараз є ворогом будь-якої розвиненої цивілізації», – зазначив він.

Читайте також: Затримання Ігоря Мазепи: українські підприємства зупинять роботу на знак протесту

«Це проактивні представники українського бізнесу, які успішно ведуть свою підприємницьку діяльність та постійно сприяють розвитку бізнес-клімату в Україні. […] Щиро сподіваємося, що створена Рада буде “містком” між владою і бізнесом, а не черговим номінальним явищем в умовах кризи», – прокоментували склад Ради та ідею її створення в Спілці підприємців України.

Дмитро Олійник в ефірі національного телемарафону акцентував на тому, які конкретні кроки може зробити найближчим часом Рада, щоб роботодавці, підприємці, інвестори відчули результати взаємодії із владою та підтримку держави.

Водночас деякі громадські діячі та представники бізнес-спільноти вже вказують на певні недоліки в підході до формування Ради.

Так, співзасновник ГО «Нова Країна» Андрій Длігач виокремив відсутність у складі Ради жінок та представників малого бізнесу, його «медійність» та доцільність у тому, щоби додатково попрацювати з назвою та інституційністю.

Щодо необхідності залучення до роботи Ради жінок висловилась також засновниця в Battalion та UYAVA Наталія Микольська. Вона запропонувала спільно з учасниками Facebook-спільноти створити перелік українських підприємниць, які мали б увійти до її складу.

Про недоцільність створення чергової «ради» днями висловився і старший економіст у Центрі економічної стратегії Юрій Гайдай. За його словами, уже існують Рада бізнес-омбудсмена та Мінекономіки – незалежна від держави інституція та відомство, що формує і реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва.

Дописи підприємців та громадських діячів активно коментували в соцмережі – наводимо деякі з них, всі наявні коментарі можна переглянути під відповідними публікаціями. 

Нагадаємо, напередодні створення Ради українські підприємці критикували затримання Ігоря Мазепи та вкотре наголошували на тому, що бізнес працює в умовах безпрецедентного тиску.