«Вам ще й смішно?» Чому люди усміхаються, коли їх критикують

Керівник вказує на помилку, партнер висловлює претензію, а у відповідь бачить усмішку. Її легко сприйняти як зневагу — і розмова стає ще гострішою. Проте людина може зовсім не веселитися: так іноді проявляються ніяковість або спроба уникнути конфлікту. Чому усмішка під час критики не завжди означає те, що здається, пояснює Psy­cholo­gies, посилаючись на дослідження міміки та соціальних функцій усмішки.

«Вам ще й смішно?» Чому люди усміхаються, коли їх критикують. Колаж МС.Today

Головне

• Усмішка може виражати задоволення, допомагати підтримувати контакт або передавати перевагу над співрозмовником.
• Під час неприємної розмови вона іноді стає спробою знизити напругу.
• Усміхатися можна й від ніяковості: це не обов’язково свідчить про байдужість до зауваження.
• Одного виразу обличчя недостатньо, щоб упевнено визначити чужі наміри.

Усмішка, яка мала заспокоїти, може розпалити сварку

Ми звикли пов’язувати усмішку з гарним настроєм. Але вона також допомагає людям вибудовувати стосунки.

У дослідженні, опублікованому 2017 року в Psy­cho­log­i­cal Sci­ence, команда психологині Магдалени Рихловської розглянула три функціональні типи усмішок:

• винагороди — пов’язані із задоволенням і позитивними переживаннями;
• афіліативні — допомагають встановлювати й підтримувати соціальний зв’язок;
• домінування — беруть участь у позначенні статусу та ієрархії.

За допомогою комп’ютерної анімації облич дослідники виявили відмінності в їхніх рухах і повідомленнях, які зчитували спостерігачі.

Саме потреба зберегти контакт — одне з можливих пояснень усмішки під час критики, пише Psy­cholo­gies. Людина може намагатися показати доброзичливість і зменшити напруження, навіть не замислюючись над власною мімікою.

Та співрозмовник бачить інше: його претензію нібито не сприймають серйозно. Один намагається пом’якшити розмову, другий відчуває насмішку — і замість обговорення помилки починається суперечка про поведінку.

Читайте також: «Я на секундочку»: як смартфон на нараді впливає на враження колег

Людині може бути ніяково, а не весело

Інше можливе пояснення — збентеження.

Психолог Дачер Келтнер у дослідженні 1995 року порівнював прояви ніяковості, веселощів і сорому. Усмішка могла супроводжувати ніяковість, але була частиною ширшої послідовності рухів: відведення погляду, нахилу голови, дотику до обличчя. Робота також розглядала примирливу функцію таких проявів.

Тобто людина, яка усміхнулася після зауваження, може відчувати незручність через власний промах. Її реакція не обов’язково означає, що вона відкидає критику.

Водночас ці ознаки не дають готового способу «прочитати» співрозмовника. Відведений погляд чи усмішка самі собою не доводять ані провини, ані щирості, ані прихованої зневаги. Важливі обставини розмови та пояснення самої людини.

Про те, чому популярні уявлення про міміку й поведінку можуть підводити, ми також розповідали в матеріалі про ознаки, за якими намагаються розпізнати брехню.

Що сказати замість «Вам ще й смішно?»

Psy­cholo­gies радить не поспішати з висновками про чужі наміри. Замість звинувачення варто спокійно запитати, що означає ця усмішка.

Це дає людині можливість пояснити реакцію, а розмові — повернутися до суті зауваження.

Якщо ж усміхаєтеся ви й помічаєте, що це дратує співрозмовника, можна прямо назвати свій стан. Наприклад: «Я усміхаюся від ніяковості. Я почув ваше зауваження й хочу його обговорити».

Таке пояснення має відповідати вашим справжнім відчуттям. Усмішка не скасовує необхідності відповісти на критику чи виправити помилку. Але й робити її доказом неповаги без уточнення — передчасно.