Від челенджа до власного ком’юніті: букблогери розповіли, як запускали свої Telegram-канали
Якщо ви любите читати, то майже напевно підписані бодай на один книжковий блог, автору якого довіряєте. Адже ми, читачі, маємо брати десь натхнення, дізнаватись про варті прочитання новинки й не тільки, а ще – обговорювати їх з однодумцями і не тільки. Кілька років тому складно було уявити, що таким собі осередком для книголюбів стане месенджер Telegram. Редакція MC.today розпитала українських букблогерів про те, як вони почали писати про книги, чому обрали Telegram, чи бачать альтернативи в інших платформах, а ще – про курйозні випадки, пов’язані з веденням блогів.

Саша Павлова
- Telegram-канал: «Запекла книгожерка»
- Посилання на соцмережі спікерки: Instagram
Саша Павлова розповіла, як з блогу про темні жанри виникла трукрайм-книга про письменників-убивць. Колаж: MC.today
Саша Павлова працює UX-дизайнеркою в ІТ-компанії Infopulse, щоправда, із часів пандемії COVID-19 майже не була в офісі. Це дає трохи більше вільного від роботи часу, адже не треба нікуди їхати. Донедавна вона також консультувала з питань UX невеликий стартап. Telegram-каналу «Запекла книгожерка» вже майже 2 роки.
Спочатку Саша вела книжковий блог в Instagram, але ця соцмережа не надто подобалась авторці з багатьох причин. Telegram наразі максимально комфортна для неї платформа з класними можливостями форматування дописів, з більш залученою аудиторією і без залежності від алгоритмів стрічки.
«Максимально орієнтована на текстовий контент, що для мене теж пріоритет», – зазначила Павлова.
Концепція блогу «Запекла книгожерка» завжди полягала в тому, щоби писати про темні жанри.
«Але десь у перший місяць ведення каналу я започаткувала рубрику “Вбивчі письменники”, яка згодом виросла до однойменної книги, що вийде друком цього жовтня в молодому видавництві “Уроборос”». Це буде нонфікшн, трукрайм про письменників-вбивць. І, мабуть, оце тепер і є моя основна “фішка” – поєднання книжкового і трукрайм-контенту», – розповіла Саша.
Попри успіх в Telegram, Павлова продовжує вести блог також в Instagram, зокрема й через ймовірне блокування месенджера.
«Зараз там не надто цікаво, лишились переважно відгуки на книжки, але якщо доведеться повертатись, знов спробую його розворушити. Та щиро сподіваюся, що цього не станеться, бо Telegram для мене найзручніша платформа», – розповіла блогерка.
Вадим Дідик
- Telegram-канал: thedudewhoreads
- Посилання на соцмережі спікера: Instagram
Вадим Дідик пояснив, чому важливо ділитися чоловічим поглядом на книги, а також розповів, як кілька разів змінював концепцію свого блогу. Колаж: MC.today
Вадим Дідик працює проєктним менеджером, а в минулому мав досвід роботи в медіа та галузі культури. Крім того, він займається промоцією читання в програмі «Текстура», яку реалізує платформа «Тепле місто» в Івано-Франківську.
Про літературу Вадим почав писати ще у 2018 році, також він брав участь у всесвітньому челенджі #betterreadschallenge, у межах якого потрібно було щодня публікувати дописи в Instagram та читати щонайменше одну сторінку книжки.
«Це унікальний досвід, адже я протягом року щодня читав і писав, і потім мене вже було не зупинити. Згодом створив блог у Telegram – тут більше поле для креативів, текстів та творчості», – розповів Дідик.
Початковою мотивацією для автора стало бажання фіксувати думки про прочитані книжки та обговорювати їх з іншими. Наступна думка була про майбутні співпраці з видавництвами, потенційні партнерства тощо.
«Дуже надихали успішні кейси інших букблогерів, серед яких виокремив би theguywiththebook, стиль фотографій якого став безпосереднім референсом до мого концепту – книжки, кава, атмосфера, легкість», – поділився Вадим.
Згодом він зрозумів, що чоловіків букблогерів вкрай мало, і це виявилось його нішею. Він хотів розповідати про книги з чоловічого погляду, це було важливо.
«Наприклад, у нашому книжковому клубі недавно обговорювати “Місис Делловей”, під час обговорення були присутніми винятково дівчата, одна з них сказала: “От не вистачає чоловічого погляду на текст!”. Це я і роблю, адже в цьому є потреба», – пояснив Дідик.
Крім блогу в Telegram, у Вадима є сторінка в Instagram, яку він розвиває побічно. За словами нашого співрозмовника, ця платформа дуже обмежує простір для креативу та монетизації. Однак саме туди «переїде» thedudewhoreads, якщо месенджер заблокують або обмежать.
До речі, thedudewhoreads кілька разів дещо змінював концепцію. Спочатку Вадим писав не тільки про літературу, а і про медіа. Проте поєднувати ці дві теми в межах одного блогу було складно, адже втрачалось розуміння того, хто був його цільовою аудиторією. Пізніше автор експериментував із великими текстами – аналізував, витрачав багато часу й сил, але такі дописи були не надто популярними.
«Це було нетипово для мене, тому я почав писати й робити те, що близьке мені. Наприклад, реагувати мемами на якісь події з літературного світу, писати швидкі відгуки на книжки, які мене захопили, ділитись емоціями, не відкладати на потім. Разом із тим поважати простір читача, тому не набридати повідомленнями без потреби, і після 22:00 публікувати дописи в безшумному режимі», – поділився Вадим.
Читайте також: Ризики чи переваги? Що кажуть у COMFY, OLX та Englishdom про проєкти з неординарними блогерами
Анна Видиш
- Telegram-канал: «Книжкова дегустаторка»
- Посилання на соцмережі спікерки: Instagram
Анна Видиш пригадала, як на початку повномасштабного вторгнення ділилась з читачами, зокрема, цікавими історіями з життя консультантки крамниці. Колаж: MC.today
Анна Видиш – маркетологиня, якій пощастило саме на цій посаді працювати в книжковій галузі. Останнім часом вона активно працює над книгою «Жовті шпалери» Шарлотти Гілман у видавництві «Кажан», а ще часто одночасно веде кілька проєктів. Блог «Книжкова дегустаторка» з’явився 11 березня 2022 року, коли російська армія була на підступах до рідного міста Анни, Малина.
«Свій блог я заснувала на емоціях від повномасштабного вторгнення з розумінням, що потрібно відокремлювати російське від українського. Бути чесною – Ніколи не думала, що це переросте в щось більше, ніж сто підписників. Мріяла, звісно, але не думала», – розповіла Видиш.
Авторка пригадала, як читачів приваблювала рубрика #буднівкнигарні, у якій розповідала про потішні (і не дуже) випадки з професійного життя консультантки книжкової крамниці.
Анна розповіла, що на початку у блога зовсім не було концепції – їй просто хотілося ділитися навколокнижковим та відгуками саме українською мовою і розвивати нашу культуру. Це вже з часом з’явилися тематичні рубрики на кшталт #дегустація, а також базовий вигляд допису та інші локальні речі блогу. На додачу до акаунта в TikTok, який свого часу допоміг в популяризації блога, у Анни є також сторінка в Instagram.
«Щиро хочу бути активною і в інстаграмі, але зазвичай не вистачає часу та сил, тому закидую туди поки що лише відгуки на книги», – розповіла вона.
Щодо помилок у веденні блогу Анна розповіла, що найпершу з них виправила приблизно за півтора року від дня його заснування. Від початку він називався «Книжковий дегустатор», адже створювався на емоціях, у стресі, без жодної думки про використання фемінітивів.
Ще один цікавий і трішки факапний досвід – перший спільний проєкт, який так і не реалізували.
«У мене тоді було приблизно 700 підписників, не було робочого акаунту, зате була робота з навчанням 24/7. Не було часу інколи відповідати друзям, що вже говорити про те, аби гортати чати/канали. Так ось, я тільки десь за два тижні опісля того, як мені написала менеджерка “Богдана”, помітила її повідомлення, коли чистила чати. Ну і, звісно, попри те, що я пояснила ситуацію і перепросила, уже було пізно. Але ця історія дала мені досвід і навчила розділяти особисте із роботою. Так у мене і з’явився робочий акаунт та чітко виділений час на блог», – поділилась Анна.
Наталія Журавель
- Telegram-канал: «Книжкова вісниця Ліатріс»
Наталія Журавель розповіла, що веде блог здебільшого анонімно, та розповіла про цікавий випадок під час зустрічі книжкового клубу. Колаж: MC.today
Наталія Журавель працює QA Hardware Engineer в компанії Ajax, яка займається виготовленням охоронного обладнання, а у вільний час – розвиває канал «Книжкова вісниця Ліатріс». Наталія заснувала його у 2021 році, але набувати популярність він почав у 2022-му – пік зростання припав якраз на той час, коли люди дуже цікавилися всім українським. До речі, раніше цей канал мав назву «Крадійка книжок», й авторка іноді думає, чи не повернутися до неї.
Історія «Книжкової вісниці Ліатріс» розпочалась, коли Журавель було 22 роки – вона саме переїхала далеко від батьків та переважно русифікованого середовища.
«Нарешті згадала про власне “я”, яке заховалося далеко під шаром впливу інших. Я почала цікавитися більше українською літературою та загалом сферою книговидання в Україні й вирішила – “а чому б не ділитися цим з іншими?”» – розповіла Наталія.
Блогерка має акаунти в інших соціальних мережах, проте поки не розвиває їх повноцінно через брак часу. Але вона готова інвестувати в інші канали у випадку, якщо Telegram, наприклад, заблокують. А доти Наталія воліє розв’язувати проблеми мірою їхнього виникнення.
Одне з правил авторки – давати хороший приклад читачам, адже до цього зобов’язує публічність.
«Це нескладно, коли ти й так емпатична та толерантна людина», – зазначила авторка.
Цікавий факт: «Книжкова вісниця Ліатріс» завжди був більш тематичним каналом, ніж особистим, а тому Журавель веде його анонімно.
«Це перетворилося у звичку й навіть зараз я дуже рідко показую обличчя, тому мене майже ніхто не впізнає», – зізналась Наталія.
Вона розповіла, що нещодавно організувала першу зустріч свого офлайнового клубу, і завдяки анонімності це стало цікавим досвідом.
«Читачки прийшли й чекали на мене, а я – на них. Ніхто нікого в обличчя не знає, але когось чекає. Було і страшно, і сумно, і весело водночас. Це дало розуміння того, що я погано працюю над особистим брендом і треба це виправляти», – підсумувала Наталія.
Читайте також: Замість TikTok – робота з 9 до 17. Чому блогерка вирішила знайти «нормальну» роботу
Катерина Ільчук
- Telegram-канал: «Книжкове буття»
Катерина Ільчук розповіла, що блог для неї – простір, у якому можна ділитись своїми думками і спостереженнями без потреби фільтрувати контент. Колаж: MC.today
Катерина Ільчук очолює відділи PR та SMM у видавництві Vivat. Telegram-блог «Книжкове буття» з’явився у вересні 2022 року.
Задовго до створення Telegram-каналу Ільчук вела книжковий блог в Instagram (брала участь у книжкових марафонах, публікувала відео та фото), а згодом – також акаунт у ТікТок.
«Мені хотілося бути почутою, мати простір, у якому можна ділитись своїми думками і спостереженнями, у якому не треба фільтрувати контент, тож можна писати один допис про українську класику, а інший – про хтиві романи з еротичними сценами», – поділилась Ільчук.
Часу стало менше, коли вона почала працювати SMM-маргетингу, адже вести одночасно робочі соцмережі плюс кілька власних – це дуже енерго- і часозатратно. Так з власних каналів залишився лише Telegram. Що буде, якщо месенджер заблокують?
«Як казала Скарлетт О’Хара із “Віднесених вітром”, я подумаю про це завтра», – відповіла Катерина.
Вона пригадала й кілька кумедних випадків, пов’язаних із блогом. Якось син авторки опублікував на каналі чимало емоджі. Проте фоловери блогерки знали, що в неї є малюк, тож писали щось на кшталт «Артур, це ти? Привіт». А ще одного разу Ільчук помилкового зробила допис у робочому акаунті замість особистого.
Лілія Галка
- Telegram-канал: «Книжкові історії»
- Сторінка в соцмережі: Instagram
Лілія Галка веде блог не сама – в команді з нею працюють пес Бетмен, він же зірка й головний редактор, і натхненниця всіх ідей Т. Колаж: MC.today
Лілія Галка має досвід роботи в журналістиці – раніше вона писала на найрізноманітніші теми від технологій до бізнесу, від лайфстайлу до культури. Останнім часом Лілія працює контент-креаторкою в агенції диджитал-маркетингу Promodo.
«Книжкові історії» – це блог, у якому можна знайти все про книги: огляди, поради, актуальні знижки, новини, анонси, цікаві факти, тематичні добірки, відгуки й регулярні розіграші. А ще – це затишна спільнота книголюбів.
Галка розповіла, що блог «Книжкові історії», який існує з квітня 2023 року, створюють троє. Пес Бетмен – головний редактор і зірка каналу. Лілія – головна книгозалежна людина в сімʼї, інтровертна блогерка. Т. – найбільша натхненниця всіх ідей та починань, прекрасна директорка блогу.
«Книги – це моя велика любов, а затишне етичне спілкування на книжкові теми – те, чого мені не вистачало, тож я подумала: а чому не створити власне комʼюніті? Спочатку, це, звісно, був більше порив, ніби імпульс, з якого почались “Книжкові історії”», – поділилась Лілія.
Авторка розповіла, що вклала в блог багато часу та зусиль, тож хотіла, щоби день за днем він ставав кращим. Коли до роботи над проєктом долучилась Т., з’явились фірмова аватарка та оригінальний стиль із впізнаваними форматами та контентом.
Ключовими тезами «Книжкових історій» завжди були етичність спілкування, актуальність інформації та прагнення створити місце, у якому люди зможуть відчувати себе безпечно й затишно.
«Від цього і відштовхувались. Звичайно, ми також працювали паралельно над покращенням якості контенту, створенням цікавих рубрик», – розповіла Лілія.
Водночас багато чого в блозі відбувається «за покликом серця», бо для засновниці від самого початку й до сьогодні блог – це для душі.
«Я обожнюю все, що роблю для каналу, люблю спілкуватися зі своєю аудиторією, робити їм подарунки, радити класні книжки, а головне – бачити, що це все їм відгукується! Це такий метч, навіть не можу вам цього пояснити словами», – поділилась Галка.
Зараз команда «Книжкових історій» розширює свою присутність в Instagram, хоча повністю переходити в цю мережу не планує – це трішки не той формат. Натомість в Telegram засновниця блогу вважає унікальним місцем для такої спільноти, насамперед через те, як люди взаємодіють між собою.
«Ми вже стали як сімʼя», – розповіла вона.
Хоча блог «Книжкові історії» ще досить молодий, не обійшлося і без курйозних випадків.
«Мій головний факап – це певною мірою і моя головна фішка. Я дуже інтровертна, тож якщо мене застати зненацька й поставити якесь питання, то є шанс чи не отримати відповідь взагалі, чи отримати відповідь, про яку я можу потім пожалкувати. Але, на щастя, у мене і “Книжкових історій” є Т., яка дбає про те, щоб таких ситуацій було якомога менше», – поділилась Лілія.
Читайте також: «Мені потрібно заробляти». TikTok – блогерка отримує десятки оферів після вірусного відео
Алла Комарова
- Telegram-канал: «Читай, krw, книжки»
Алла Комарова поділилась тим, що її блог ніколи не мав і не матиме певної концепції, а ще – залишатиметься місцем для комфортного спілкування. Колаж: MC.today
Алла Комарова – біологиня за освітою, яка тривалий час працювала в маркетингу та PR, а зараз – розвиває власне видавництво «Уроборос». Блогу «Читай, krw, книжки» вже більш як шість років. Тобто Алла подолала шлях від простої читачки до книжкової блогерки та видавчині паралельно до основного фаху та діяльності.
Створити власний канал вона вирішила під час участі в марафоні від Yakaboo – Facebook вкотре забанив сторінку авторки, а публікувати відгуки десь потрібно було. Комарова розповіла, що в той час вже розвивала власник YouTube-канал, але створення контенту для нього потребувало значно більше часу.
«Жодних концепцій що на старті створення каналу, що зараз мій блог не має. Це була фанова штука і вона в цілому продовжує бути саме такою. Бо я пишу те, що хочу, у тому ритмі, у якому хочу, й рівно на ті теми, які хочу», – поділилась блогерка.
Зараз канал приносить своїй власниці певний дохід – фактично дозволяє купувати книги в тій кількості, у якій хочеться, без шкоди для родинного бюджету.
«Але він досі залишається місцем комфортного спілкування із людьми, з якими в мене метч за уподобаннями», – зауважила авторка.
Якщо щось трапиться з Telegram, Алла повернеться до розвитку YouTube-каналу та активніше вестиме ТікТок, хоча й зазначає, що ці платформи вже не можуть повністю задовольнити її потреби.
Валентина Комар
- Telegram-канал: in book we trust
Валентина Комар розповіла, що її блог почався з популяризації читання українською, адже це класний елемент дозвілля. Колаж: MC.today
Валентина Комар – політологиня за освітою. Зараз вона перебуває в декретній відпустці, а до неї і до окупації Лівобережжя займалась піаром депутатів місцевих рад Херсонської області. Цьогоріч на початку вересня блог in book we trust відзначив своє п’ятиріччя.
«Ми з моїм на той момент другом вирішили популяризувати читання українською. Читання – це класний елемент дозвілля і має стати частиною нашої попкультури. Що зрештою зараз ми поступово й маємо», – пояснила Валентина.
Першими підписниками тоді стали родичі, друзі, знайомі. У розвитку блогу допомагали також взаємний піар, а ще – реклама з QR – кодом. Інші платформи для розвитку блогу Комар поки не розглядає.
«Telegram дає дуже багато можливостей працювати із сенсами. Щось можна підкреслити, закреслити, виділити жирним. Скажімо, той же Instagram цього не дасть. І має геть інші алгоритми», – пояснила вона.
- Раніше ми розповідали, що популярна мережа готелів представила ШІ-блогерку Sena. Як вона виглядає та чим займається – можна прочитати тут.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: