Військовий відкрив чайну за 3 місяці після повернення з передової. Чому він обрав цей формат

Юлія Фещенко

Редакторка новин MC.today

Колишній військовослужбовець Сергій із позивним Китаєць за три місяці після повернення з передової до цивільного життя відкрив власний бізнес і обрав для цього дещо нетипову нішу – він став власником чайної. Сергій розповів, чому обрав такий формат закладу, чому саме пропозиція формує попит, а не навпаки, і чому відвідувачі чайних добріші, ніж постійні гості кав’ярень.

Військовослужбовець Сергій «Китаєць» відкрив власну справу за три місяці після повернення з фронту – як працює та чим особлива його чайна «Ровесник». Зображення: Instagram / rovesnik_cafe

Заклад Сергія – «Ровесник» – працює для гостей 5–6 годин на добу, починаючи приблизно з п’ятої години вечора. Тобто коли люди повертаються додому з роботи й хочуть приємно провести час у комфортній атмосфері. Такий графік роботи Сергій обрав не випадково – його заклад розташовується в спальному районі столиці.

«Очевидно, що тут багато людей цілий день або працюють, або вони переміщуються на Правий берег Києва. Я спробував місяць попрацювати зранку, до мене нуль людей заходило. Можливо, графік зміниться із часом, може, у четвертій будемо відкриватися, можливо, колись і в третій. Я не думаю, що із самого ранку будемо працювати», – розповів підприємець CEO комунікаційної агенції Creators Agency Дмитру Волошину в новому епізоді подкасту на каналі MC.today.

Чому чайна, а не більш звична кав’ярня

Сам Сергій називає свій бізнес різновидом самозайнятості, який дає достатній дохід для комфортного проживання з родиною в Києві. Як пояснив засновник «Ровесника», якщо взяти за відправну точку зарплату в 50 тис. грн на місяць, то потрібно бути топом у своїй професії, щоби повернутися з фронту й заробляти таку суму як найманий працівник, або наважитись і відкрити свою справу. Чому він обрав саме чайну? Звісно, крім того, що він і сам поціновувач цього напою.

«Мені дуже хотілося себе оточити добрими, класними людьми. Якби я відкривав, наприклад, пивну або навіть шаурму – однаково настрій, з яким люди туди приходять, геть інший. Тут усе ж таки якість гостей надзвичайно висока – не в образу тим людям, які в кав’ярні ходять», – пояснив Сергій.

До речі, каву в «Ровеснику» також готують. Ще одним приводом відкрити чайну стало те, що існує дуже мало закладів саме для спілкування. Тобто, за словами Сергія, є чимало кав’ярень та місць, у яких можна смачно поїсти, але саме в чайних відбуваються «неймовірні речі».

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений Rovesnik (@rovesnik_cafe)

«Знайомляться зовсім незнайомі між собою люди, тут призначаються зустрічі, якісь питання серйозні розв’язуються. Це надзвичайна історія, у чайні ходять надзвичайні люди – запам’ятайте раз і назавжди. До речі, я не знаю жодного злого “чайника”», – додав підприємець.

Читайте також: 70% продукції продається в перший день. Як засновник мережі «Молоко від фермера» закохав українців в натуральні продукти

Натомість до кав’ярні може прийти людина не в дуже доброму гуморі й за короткий проміжок часу передати цей негатив баристі. У чайній так не вийде, тому що тут не прийнято просто взяти напій із собою. Люди лишаються і занурюються в іншу атмосферу, тому, на думку Сергія, чайна культура однозначна варта того, щоб її просувати й розвивати.

Таких закладів справді існує небагато. Проте підприємець впевнений, що саме пропозиція народжує попит, а не навпаки, як ми звикли вважати. Він вважає, що якщо зараз у Києві відкриється 30 чайних, ринок одразу виросте.

«Люди, які до мене заходять, не то щоб соромилися в чайні заходити. Вони кажуть: “Ми ніколи не чули про таке”. Вони заходять до мене і я дякую їм, кажу: “Ви розумієте, що ви неймовірні? Ви наважились прийти в заклад, який вам абсолютно незнайомий”», – поділився Сергій.

Він додав, що сучасна чайна не повинна бути суто «про чай». Форматів, за словами Сергія, чимало. Це може бути чайна, в якій також можна скуштувати десерти чи смачні основні страви або й покурити кальян.

«Обирайте просто формат для себе, але те, що за чайними майбутнє – 100%. Ви можете так само каву продавати в чайних, якщо у вас якесь прохідне, активне місце», – зазначив Сергій.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений Rovesnik (@rovesnik_cafe)

Скільки коштує відкрити чайну

Загалом у відкриття чайної «Ровесник», що розташовується на площі 75 кв. м, підприємець інвестував приблизно $10 тис. До речі, раніше, коли він ще не мав досвіду роботи із чайними (а це вже третій бізнес Сергія), він говорив, що «аксіомна» вартість облаштування одного квадратного метра в закладі на кшталт кафе або ресторану – це $1 тис.

Звісно, іноді вдається заощадити, якщо пощастить із майстрами або якщо робити все своїми руками. До речі, саме так було в «Ровеснику» – ремонт у приміщенні Сергій та його дружина робили самотужки. А ось ще один лайфгак – частина меблів «переїхала» до чайної зі смітника. Звісно, після реставрації.

«Є чимало речей, на яких можна заощадити, але вони не під усі формати підходять», – зазначив Сергій.

Раніше ми писали також про те, що кількість кав’ярень в Україні зросла на третину. Чому бізнесмени обирають цей формат – можна почитати тут.