Впіймати awe: елементарна практика, що миттю знизить стрес на роботі

Іноді достатньо на кілька секунд зупинитися й подивитися на захід сонця, нічне небо або людину, яка робить щось неймовірно добре, — і раптом власні проблеми вже не здаються такими величезними. Це відчуття називається захопленням (awe). Дослідники Greater Good Sci­ence Cen­ter Каліфорнійського університету в Берклі вивчають, як воно впливає на наш стан, а Fast Com­pa­ny пише, що такі короткі «мікрозахоплення» можуть допомагати знижувати стрес і боротися з вигоранням. І для цього не потрібні ані довга відпустка, ані кардинальні зміни в житті.

Психологи описують емоцію захоплення (awe) як простий і доступний щодня спосіб знизити хронічний стрес без відпустки чи кардинальних змін у житті. Фото: Deposit­pho­tos

• Дослідники з Greater Good Sci­ence Cen­ter Каліфорнійського університету в Берклі називають захват (awe) почуттям, яке виникає, коли ми стикаємося з чимось настільки масштабним, що це змінює наше звичне уявлення про світ.
• Захоплення допомагає подивитися на себе і свої проблеми з іншого масштабу: его ніби відходить на другий план, а фокус на собі зменшується.
• Дослідження показують, що люди, які регулярно відчувають захоплення у повсякденному житті, мають нижчий рівень стресу та вищу задоволеність життям.
• Для цього не обов’язково їхати у відпустку чи кардинально змінювати життя. Короткі моменти «мікрозахвату» можна знаходити щодня — навіть посеред робочого дня.

Емоція, яка змінює масштаб вашого життя

Дослідники з Greater Good Sci­ence Cen­ter Каліфорнійського університету в Берклі описують захоплення як почуття, яке виникає, коли ми стикаємося з чимось грандіозним — настільки масштабним, що воно кидає виклик нашому звичному розумінню світу.

І тут важливе саме відчуття масштабу. Це може бути щось фізичне — наприклад, величезний помаранчевий захід сонця. А може бути людина, яка настільки майстерно робить свою справу, що ви просто не можете не захопитися.

Читайте також: Що таке професійне вигорання: як розпізнати симптоми небезпечного синдрому

Захоплення працює одразу у двох напрямках.

По-перше, воно ніби розширює нашу ментальну карту. Те, що ще хвилину тому здавалося величезним, терміновим і дуже важливим, раптом втрачає колишній масштаб.

По-друге, змінюється наше відчуття себе. Психологи називають це станом «маленького я»: его стає менш помітним, фокус на власних проблемах зменшується, а натомість з’являється відчуття, що ти є частиною чогось значно більшого.

Мікрозахоплення й вигорання: чому відчуття власної малості захищає

Вигорання часто починається з відчуття, що весь світ звузився до роботи.

Усе здається терміновим. Власна цінність починає вимірюватися продуктивністю. Одна проблема може займати стільки місця в голові, ніби нічого іншого просто не існує.

Саме в такому стані порада «візьміть більше відпустки» не завжди працює. Особливо якщо людина просто не може дозволити собі довго відпочивати. Наприклад, у США середня оплачувана відпустка становить менше двох тижнів на рік, і працівники нерідко навіть ці дні використовують не повністю.

Читайте також: Від постійного стресу на роботі до вигорання: як зупинити небезпечний цикл

Тут і можуть допомогти короткі моменти захоплення — або «мікрозахоплення».

Дослідження показують, що люди, які регулярно переживають такі моменти у повсякденному житті, повідомляють про нижчий рівень стресу та вищу задоволеність життям. Одна з причин у тому, що захоплення допомагає повернути щоденні проблеми до їхнього реального масштабу.

Наприклад, кілька хвилин під зоряним небом можуть нагадати, що світ значно більший за ваш список завдань або чергове повідомлення в робочому чаті.

І в цьому головна перевага мікрозахоплення — воно не вимагає від вас майже нічого.

Не потрібно бронювати квитки, планувати тиждень відпочинку чи повністю міняти спосіб життя. Момент захоплення можна знайти просто посеред звичайного дня: помітити красивий захід сонця дорогою додому, поспостерігати за нічним небом, почути музику, яка пробирає до мурашок, або поговорити з людиною, яка по-справжньому захоплює своєю майстерністю.

Іноді достатньо просто на кілька секунд підняти голову від екрана.

Читайте також: Вигорання на роботі: що може зробити керівник