«Все закінчилося в один день». Айтівці діляться, як впоратися зі звільненням

Микола Калакуцький, Project Manager з більш як дев’ятирічним досвідом роботи, написав у LinkedIn, що його проєкт закривають, відповідно завершується і співпраця з ним. Тепер менеджер шукає новий проєкт, але ще не відійшов повністю від втрати роботи.

Попри намагання мислити позитивно та сприймати це як нові перспективи, він відчуває сум. Відігнати негатив виходить лише на деякий час, а потім усе з початку. Спеціаліст запитав в інших користувачів соцмережі, як вони впоралися зі звільненням.

Айтівці поділилися, як втратили роботу

Михайло Хаджинов написав у коментарях, що його звільняли двічі.

«Вперше це була моя перша робота в якості Unity developer. Я працював уже 10 тижнів, випробувальний термін був один місяць, то я вважав, що це надовго. Одного ранку я прийшов на роботу й не зміг залогінитись у жоден з робочих акаунтів. Десь в середині дня я таки дізнався, що мене звільнив замовник», – поділився розробник і додав, що компанія повелася гідно.

А другий раз звільнили через конфлікт з тімлідом (за версією тімліда – через непродуктивність та безвідповідальність, додав айтівець). «Хто мене знає, ті розуміють, що це абсурд, не буду тут розгортати цю тему далі».

«Під час війни я втратила роботу двічі. Раптово, несподівано. Просто закрили відділ. Комп’ютер заблокували. Все закінчилося. Релізи, мітинги, ідеї, чудова команда, відмінний проєкт – усе скінчилося в один день. Удруге я справді сильно плакала», – написала розробниця Катерина Романчук.

Поплакати, покричати і ще декілька способів, як пройти етап втрати роботи

Software Test Automation Engineer Олексій Ярошенко погодився, що звільнення – неприємна штука. Однак рвати волосся через це не треба.

«Для зняття стресу і вивільнення стислих емоцій – спортзал. Для сну – заспокійливі. Період дезорієнтації триватиме певний час поки не з’явиться “план”. Коли з’явиться план, з’явиться ціль, коли з’явиться ціль – буде вже легше. Бажано продумати бюджет витрат на період невизначеності. Підтримка рідних дуже важлива», – поділився айтівець.

Тестувальниця Альона Сидоренко написала, що також була у схожій ситуації. Вона не могла нічого робити, але потім вирішила не змушувати себе та повністю абстрагувалася від ІТ.

«Після відпочинку я помітила, що в мене зʼявилися мотивація, сили, енергія, я повернулася до підготовки до співбесіди і повірила в себе. Це спрацювало для мене», – зазначила дівчина.

Медична консультантка Яна Антоненко порадила шукати роботу до душі, а не лише зарплату. І поділилася своїм способом боротьби із сумом.

«Виходила в ліс, де нікого немає, думаю, в полі теж підійде, і кричала на весь голос. Про те, як боляче і несправедливо, як багато хотілося ще реалізувати проєктів. Лаялася і просила допомоги, навіть не знаю, точно в кого. А ще думала про те, чим справді хотіла займатися найближчими роками».

Рекрутерка Ольга Дітковська розповіла, як легше пройти вимушене безробіття. «Я горювала. І горювати під оцю музику мені було легше».

«Мені допомагає поплакати, помолитися, поспілкуватися з друзями про те, що болить, й про те, що турбує зараз. Розумію, що це нормально – часом відчувати сум, журбу й проживати ці емоції. Вчуся приймати свої та чужі слабкості, сильні сторони», – написав Project Manager Антон Сунцов.

Порад було дуже багато, тому деякі з них додаємо ще окремо скриншотами. Але якщо коротко все підсумувати: не тримайте емоції в собі, відпочиньте, займіться спортом або чимось, що вам подобається, спілкуйтесь з близькими, цінуйте та бережіть себе.

• Нагадаємо, раніше ми радили, як позбутися тривоги та побороти прокрастинацію.