UA RU
logo
30 Мар 2022

«Все життя рятувала тварин. Тепер хочу вивезти півсотні коней з-під куль». Історія ветлікарки

Ирина Малашенко

Автор полезных текстов и историй в MC.today

12 років тому ветеринарна лікарка Олена Новікова гуляла в одному з парків Харкова. Там вона побачила «прокатних» коней – тих, на яких за гроші катають дітей. Тварини виглядали нещасними. П’ять уже змирилися зі своєю долею і лише один кінь не хотів нікого возити. Олена любить коней з дитинства, свого часу закінчила кінноспортивну школу, тому не змогла пройти повз.

За кілька днів дівчина прийшла до кінного клубу, якому належали загнані коні. Там вона побачила ще страшнішу картину: тварини жили по коліно в гною, прямо на голову їм капав дощ.

Олена з чоловіком викупили ту саму конячку, яка боролася, і відвели у стайню до друзів. Назвали Шера. Пів року тварину лікували. Коли Олена заходила в стійло, їй доводилось одягати каску, – травмована коняка спочатку кидалась на людей. Пізніше Олена відкрила реабілітаційний центр для коней, і Шера стала її улюбленицею.

Наразі коні знаходяться поряд із зоною бойових дій і в них закінчується корм. Олена хоче перевезти вихованців до Берліна. Це коштуватиме 6,5 тис. євро. 3 тис. євро дівчина вже зібрала, лишилося 3,5 тис. євро. Перерахувати гроші можна за цими реквізитами

Розповідаємо, як ветлікарка Олена Новікова відкрила центр реабілітації коней і птахів та як намагається врятувати тварин удруге.


Рятівниця коней і птахів 

Після історії з Шерою дівчина зрозуміла, що хоче й надалі рятувати коней. 

«Коні хоч і великі тварини, але такі беззахисні, – каже Олена. – Котів і собак лікують багато, а фахівців з великих тварин мало: це складно та іноді небезпечно, адже коні можуть відбити задом, тобто вдарити копитом».

Олена знайшла покинуту стайню в місті Дергачі Харківської області. Домовилися про оренду та почали привозити туди врятованих коней – так з’явився реабілітаційний центр. Олена з чоловіком-програмістом утримували його власним коштом. 

Паралельно з кіньми дівчина почала лікувати хижих птахів. Це вийшло випадково. Якось на 8 Березня Олені подарували сича – дикого птаха сімейства совиних. Вона нічого не знала про цих тварин і почала вивчати тему. 

Виявилося, що хижі птахи не пристосовані до життя в домашніх умовах – їм потрібно багато літати. У квартирах птахи починають хворіти, а люди не знають, що з ними робити. 

В Україні лише десяток орнітологів, які лікують диких птахів. Коли телефон Олени опублікували в базі волонтерів, їй почали масово привозити пернатих.

«У травні-червні, коли пташенята підростають і вчаться літати, вони часто падають на землю. Люди підбирають їх, намагаються врятувати, – розповідає Олена. – Таких пташенят мені приносили десятками. Хоча насправді їх не треба рятувати, все так і задумано природою». 

Усіх пернатих дівчина лікувала безкоштовно, просила лише залишати гроші на корм і ліки. У складних випадках вона надсилала їх до ветеринарної клініки «Центрвет» у Харкові. Після лікування Олена випускала птахів на волю. 

Оселилися поряд з кіньми   

Минулого року землю, де знаходився реабілітаційний центр, продали і договір оренди з Оленою не продовжили. Подружжя з допомогою друзів зібрало гроші та купило будинок у тому ж Дергачівському районі. За два тижні збудували стайню, пташині вольєри та разом із трьома дітьми і п’ятьма кіньми переїхали туди. 

У центрі був лише один співробітник. Багато чого робили волонтери: виводили коней у левади, годували їх, інколи прибирали в денниках. Олена каже: головне, щоб у тварин завжди було чисто – інакше вони хворітимуть. 

У роботі Олені допомагали студенти зооветеринарної академії, що знаходиться неподалік реабілітаційного центру. На базі академії була дитяча кінно-спортивна школа. Олена потоваришувала з її директором, разом вони проводили змагання з кінного спорту, виховували юних спортсменів.

Через війну тваринам нічого їсти 

Коли почалася війна, Олена з чоловіком не планували їхати – пересуватися з табуном коней непросто. Але минув тиждень, обстріли села, де жила сім’я, посилились. А ще в центрі закінчилися корми для тварин. Треба було щось робити. 

«Під “градами” й обстрілами ми 10 км вели коней на базу до кінно-спортивної школи, а самі деякий час ховалися з дітьми у підвалі будинку моєї подруги під Харковом», – розповідає Олена. 

Пізніше сім’я евакуювалась до Берліна, а коней потрібно було перевезти з бази в безпечніше місце – Дніпро. 

На своїй сторінці у Facebook Олена попросила небайдужих людей допомогти їй з евакуацією коней. Так дівчина змогла орендувати коневоз – спеціально обладнаний фургон, у якому перевозять коней. Довелося заплатити 30 тис. грн, по 6 тис. грн за кожного коня. Це втричі дорожче, ніж до війни. 

Зараз коні у Дніпрі: їх вимили, вичистили, вони потихеньку приходять до тями. Але Олена хоче відвезти їх до Берліна, де знаходиться сама. Головна причина – проблеми з кормами. 

«Навіть якщо війна закінчиться завтра, годувати коней у Харківській області буде складно ще років зо два, – пояснює Олена. – Поля, на яких косили сіно для коней, заміновані. А на кожного коня потрібно мінімум три тонни сіна та кілька тонн зерна на рік». 

Дівчина домовилася з директором кінного заводу в Берліні, який готовий прийняти її п’ятьох коней. 

Як вивезти з-під обстрілів 55 коней

Щоб довезти коней до кордону зі Львовом, треба знову орендувати коневоз. Ціна зросла до 1 тис. євро за одного коня. Далі треба буде заплатити за перевезення коней від кордону до Берліна. 

Олена порахувала: дешевше одразу купити коневоз за 6,5 тис. євро. Після перемоги коні зможуть повернутися на ньому додому на Харківщину. Олена вже зібрала 3 тис. євро, залишилося зібрати 3,5 тис. євро. Перерахувати гроші можна за цими реквізитами

Олена хоче перевезти в безпечне місце і коней зооветаакадемії та кінно-спортивної школи – усього 50 голів. Тварини належать державі, але зараз їх фактично покинули. 

На базі ветакадемії холодно, там немає світла та води. Декілька співробітниць годують коней між обстрілами і як можуть доглядають їх. Але у тварин закінчується корм, вони почали хворіти, бо співробітникам нема за що купити підстилки. 

«Якщо вдасться купити коневоз, спочатку поїдуть мої коні, – розповідає Олена. – А потім коневоз повернеться до Харківської області і за кілька ходок перевезе найміцніших коней з ветакадемії до Дніпра. Там у них буде їжа та догляд». 

Доля тварин залежить від одного підпису

Просто так вивезти коней з бази не можна: їх треба зняти з балансу. 

«У вересні 2021 року зооветаакадемія стала біотехнологічним інститутом, – каже Олена. – Через ці зміни я досі не можу з’ясувати, хто відповідає за питання, пов’язані з тваринами, та може підписати документ. Без підпису врятувати коней не вдасться».

Редакція MC.today не додзвонилася до біотехнологічного інституту – там постійно зайнято. Ми написали електронні листи на адресу інституту та Міністерства освіти, а також написали до групи ВНЗ у Facebook. На момент публікації статті відповідь не надійшла.

Якщо ви знаєте, як зв’язатись з керівниками інституту або відповідальними за нього чиновниками з Міносвіти, напишіть нам, будь ласка, на [email protected]

Якщо керівництво інституту вирішить скоротити поголів’я, тварин також можна буде врятувати. Практично за кожним конем у кінно-спортивній школі закріплено дитину, яка тренується з нею. Можна запропонувати батькам дітей далі утримувати коней власним коштом або викупити їх, каже Альона.

Ось реквізити, куди можна перерахувати гроші на перевезення коней: 

Картка українського «ПриватБанку»

5168745018157666

Отримувач: Новікова Альона. Призначення платежу: коні

 

Картка німецького банку. На неї можуть перераховувати гроші в євро з будь-якої валютної картки

DE53 1605 0000 1102 6692 17

Одержувач: Horova Mariia

 

SWIFT-платіж:  

IBAN UA743220010000026208304322010

Account No 26208304322010

Receiver NOVIKOV IVAN

Bank JSC UNIVERSAL BANK

Swift code: UNJSUAUKXXX

По теме:

Новости

Спецпроекты

Ваша жалоба отправлена модератору

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: