Всередині не як на LinkedIn – чому не завжди можна вірити HR-бренду компанії

«Я не вірю особистим брендам топів і компаній – така профдеформація», – каже Альона Федько, карʼєрна консультантка та співзасновниця Українського Інституту Кар’єри та Профорієнтації. Альона розповіла дві історії про те, як HR-бренд виявився пустушкою, і дала поради, як не потрапити в цю пастку. Переповідаємо першу з них – на другу чекайте згодом.

Зараз компанії активно створюють так звані HR-бренди. Це те, який вигляд компанія має в очах потенційних і нинішніх співробітників. Простими словами — це репутація роботодавця. Створюючи такий бренд, компанія каже кандидатам: «Дивіться, яку нас комфортно та креативно, вам у нас сподобається». Як кар’єрна консультантка я часто бачу дві різні реальності.

• «Інста-реальність»: де всі дбають, підтримують, емпатизують колегам – той самий HR-бренд.
• Реальна реальність: де люди «згорають», бо їх просто використовують, продовжуючи робити красиву картинку компанії. На мітингах можуть говорити про довіру та дружність, але на практиці HR може поводити себе ніби вчитель в радянській школі, а керівник – сварити за коми в листі.

Я працюю з людьми з різних сфер: FMCG, ритейл, освіта, фарма, неурядові організації тощо. І бачу цей розрив між вітриною бренду і реальністю за кулісами все частіше.

Історія 1. Токсичне керівництво

Компанія N має сильний HR-бренд: красиві пости в LinkedIn, смачні обіди, посмішки співробітників, танці і тренди. Моя клієнтка – назвемо її Ліля – надихнувшись світлинами та дописами, погодилась працювати в них.

Доволі швидко виявилось, що існує «але» – і в такому випадку це керівниця. Вона могла проігнорувати зустріч або призначити її за 15 хвилин – і працівник мав терміново посунути всі інші робочі справи та зустрічі. Команда стихала, як тільки вона заходила до приміщення.

«Знаєш, це такий цікавий досвід, коли ти не одразу розумієш, що потрапляєш в павутину. Бо компанія, політики, плюшки справді класні і люди прикольні навкруги. Крім твого відділу і людини, яка його очолює. І спочатку просто не віриш своїм відчуттям, бо в таку атмосферу ніби не можуть допустити таку людину. Я думала, що мені все здається», – розповіла Ліля.

Далі почалося усвідомлення: слова «ми одна сімʼя» перетворилися на тотальний контроль, мікроменеджмент і знецінення роботи. «Моя думка важила рівно нуль. Я не могла втомитися, не могла не погодитися, будь-яка ініціатива розбивалася об глуху стіну, і звичайно, всі мої ідеї дуже скоро міцно засіли в мені, а потім їх просто не стало. І тут почалися претензії щодо моєї пасивності, нерезультативності», – каже Ліля.

Компанія – це не керівник

Компанія може бути прекрасною, але вона не дорівнює керівнику. І коли ви в пошуку, ваше завдання – уважно дослідити і те, і інше.

Подивіться:

• LinkedIn керівника;
• його YouTube/інтерв’ю;
• статті, подкасти, конференції за його участю.

Попросіть зворотний зв’язок

Знайдіть в соцмережах колишніх співробітників команди керівника та попросіть чесний фідбек.

Як ставити питання на співбесіді

Також ви можете попросити інформацію про майбутнього керівника у HR. «Я чула багато хорошого про компанію. Але також знаю, що культура в команді сильно залежить від керівника. Мені важливо розуміти, з ким я працюватиму напряму, які у людини цінності, стиль управління, підходи до розвитку колег. Чи можу я поставити кілька питань напряму керівнику?». Якщо HR уникає цього – це вже тривожний дзвіночок.

Читайте також: Як інвестувати, якщо не хочеться глибоко занурюватися: пояснює фінансовий консультант

Не бійтеся ставити питання до керівника на співбесіді. І звертайте увагу не тільки на те, що він відповідає, а й як він це робить:

• Як ви даєте зворотний зв’язок команді?
• Що для вас найважливіше в роботі з командою?
• Який ваш стиль управління в складні періоди?
• Коли ви востаннє помилялись як керівник? Що зробили після цього?
• Як часто ви проводите 1:1 зустрічі? Як вони відбуваються?
• Що для вас означає «довіра» у команді?
• Розкажіть про ситуацію, коли хтось із команди згорів або був демотивований – як ви діяли?

Спостерігайте за реакціями:

• Чи відповідає людині щиро, чи маніпулятивно?
• Чи ставить питання, чи тільки говорить про себе?
• Чи перебиває?
• Чи включає «контроль-фріка»?

Ліля пропрацювала в тій компанії півтора року і прийшла до мене з тотальним професійним вигоранням та невпевненістю в тому, що вона чогось варта. В неї пішло 3,5 місяці роботи на те, щоб отямитися від досвіду в компанії N і знайти свою ідеальну команду та керівника.

Нагадуємо, що раніше адвокат розповів, як збільшити майбутню пенсію.