Як боротися зі страхом говорити на камеру чи під запис – поради авторів подкастів

Страх говорити під запис чи на камеру – доволі поширений. Він є (чи був) навіть у тих, чия діяльність напряму повʼязана із записом. Важливий крок у боротьбі з цим – практика. Тож редакція MC.today поспілкувалася з українськими ІТ-подкастерами щодо страху запису чи камери. Вони поділилися порадами, як можна взяти себе в руки попри це та спілкуватися зрозуміло й цікаво.

Своїм досвідом поділилися автори подкастів Testing Minutes, TechPower, Leader’s Lounge, «Майже вчасно», «Google Не Розкаже» та «Кнопкодави».

Святослав Логін, «Google Не Розкаже»

• Святослав Логін – Head of QA в компанії EVO
• Посилання на подкаст «Google Не Розкаже»

Святослав Логін порадив, як боротися зі страхом запису чи камери. Колаж MC.today

Святослав поділився, що перший крок у боротьбі зі страхом говорити на камеру – це практика. «Що більше ви записуєтеся, то легше стає», – запевнив айтівець.

Він радить починати з маленьких відео чи аудіо, навіть не для публікації, а для себе. Це допоможе звикнути до мікрофона чи камери. Також допомагає підготовка – якщо ви добре підготовлені до теми, це додає впевненості. 

«Особисто мені допомагало уявити, що я просто розмовляю з одним другом або колегою, а не з тисячами людей. Важливо пам’ятати, що аудиторія хоче почути саме вас», – підсумував він.

Читайте також: «Відчуваю, що знайшов свою стихію». Айтівці поділилися досвідом запуску подкастів

Артем Григоренко й Олександр Романов, Testing Minutes

• Посилання на подкаст Testing Minutes

Артем Григоренко й Олександр Романов поділилися порадами для боротьби зі страхом запису чи камери. Колаж: MC.today

«Для мене страх говорити під запис та з камерою повністю схожий зі страхом публічних виступів. Бо в обох випадках треба говорити на публіку. В подкасті публіка десь далеко, але вона також є», – поділився Олександр.

Ось що він радить:

1. Допомагає практика. Найкраще працює дивитись готовий епізод та аналізувати наявні проблеми й виправляти їх. 
2. Можна записатись на онлайн- чи офлайн-курси ораторської майстерності. Там можна навчитись говорити, управляти своїм голосом, подачею та менше боятися сцени та людей, що вас слухають. 
3. Треба розуміти, що ви справді хочете поділитись цікавою інформацією. Це вас мотивує. «Ваші слухачі знають (я так думаю), що ви не професійний диктор чи актор, щоб говорити абсолютно без помилок», – відмітив Олександр.

Артем звернув увагу, що говорити на камеру є навичкою. Тож саме тому цю навичку треба прокачувати. Він погодився з Олександром, що буде класно сходити на курси ораторської майстерності та риторики. 

«Ще одна “фішка” – записуйте себе на відео і розповідайте щось на камеру для себе. Відправляйте кружечки, наприклад», – пояснив Артем.

Він додав, що також можна повчитись сторітелінгу, це допоможе добре розповідати історії. 

«Але також не засмучуватись, якщо щось пішло не так, бо не завжди людина вміє то робити одразу», – сказав Артем.

Єгор Патока, Leader’s Lounge

• Єгор Патока – Senior Product Manager в «EPAM Україна»
• Посилання на подкаст Leader’s Lounge

Єгор Патока розповів, як боровся зі стразом говоріння на камеру чи під запис. Колаж MC.today

Єгор розповів, що складність не тільки в тому, як звучати або формувати речення, а й у сприйнятті себе. Коли ти чуєш свій голос або бачиш себе на екрані, можуть виникнути певні комплекси, які формують страх. 

«У моєму випадку, коли я відчував невпевненість, було важко формувати чіткі думки. Я навіть звертався до терапевта, щоб розібратися у своїх внутрішніх переживаннях. Це допомогло мені не лише в публічних виступах, а й у повсякденному житті», – поділився айтівець.

Після занять з терапевтом і вивчення теорії він почав створювати для себе умови, де б можна було набути досвід, виходячи із зони комфорту. Наприклад, викладання на курсах, запис уроків на YouTube та участь у вебінарах. «Це все стало засобом боротьби із власними “драконами”» – сказав Єгор.

Та найважливіше, як він зауважив, – це регулярно рефлексувати та робити ретроспективу своїх виступів. Якщо ж такого досвіду немає, то добре працюють репетиції, після яких можна зробити роботу над помилками

«А далі – справа за регулярною практикою. Кілька заходів з усвідомленим аналізом результату принесуть помітний прогрес», – підсумував він.

Читайте також: «Я завдяки цьому знайшов роботу за три тижні»: айтівець поділився порадами, як розвинути особистий бренд в LinkedIn

Орест Дмитрасевич, «Майже вчасно»

• Орест Дмитрасевич – менеджмент-консультант, засновник платформи розвитку лідерів Kaizen Hub
• Посилання на подкаст «Майже вчасно»

Орест Дмитрасевич радить більше практикуватись і не боятися помилок. Колаж MC.today

Орест відмітив, що страх говорити під запис або на камеру – це абсолютно природне явище, з яким стикаються всі. Він дав дві поради з власного досвіду.

• Практика – ваш найкращий друг.

Що більше ви говорите на камеру чи під запис, то впевненіше ви будете себе почувати. Він додав, що перші кілька разів можуть бути складними, але з часом це стає природним. 

«Я починав з маленьких кроків – спочатку записував короткі відео або аудіо для себе, і лише після цього переходив до більш публічних виступів», – поділився Орест.

• Не бійтеся помилок.

Спочатку він постійно боявся зробити помилку (неправильно сказати слово, збитися чи забути думку). Але згодом він зрозумів, що ідеальних виступів не буває.

«Аудиторія більше цінує щирість і справжність, ніж бездоганне виконання. Якщо щось пішло не так – зупиніться, глибоко вдихніть і продовжуйте. Помилки роблять вас більш людяними», – запевнив подкастер.

Микита Морачов, TechPower

• Микита Морачов – Senior Software Engineering Manager в «EPAM Україна»
• Посилання на подкаст TechPower

Микита Морачов поділився, як боровся зі страхом публічних виступів. Колаж MC.today

Микита поділився, що також мав страх говорити перед великою кількістю слухачів, але йому вдалось це подолати.

«У дитинстві мав сильний страх публічних виступів, але переміг його дуже простим методом – виступав усе частіше і частіше. Це ж стосується і роботи на камеру: щоб навчитися говорити впевнено, потрібно просто робити це регулярно. З часом, можна побачити різницю між своїми першими й нинішніми виступами», – сказав айтівець.

Він також згадав пораду для тих, хто боїться публічних виступів: уявити, що ви вже всім подобаєтесь. Також важливо вчитися слухати себе.

«Після запису подкастів я завжди переслуховую випуски, щоб зрозуміти, що було не так, і які помилки можна виправити», – додав Микита.

Читайте також: Від страху до успіху. Айтівець публікував LinkedIn-дописи 100 днів поспіль: що з цього вийшло

Каріна Алєксєєнко й Андрій Осипенко, «Кнопкодави»

• Каріна Алєксєєнко – founder навчальної платформи для ІТ РМ project.me
• Андрій Осипенко – підприємець та Technical Product Manager, засновник tech.redcamp.pro
• Посилання на подкаст «Кнопкодави»

Каріна Алєксєєнко й Андрій Осипенко розповіли, як боротися зі страхом говоріння під запис чи на камеру. Колаж MC.today

Каріна розповіла, що подкаст у форматі діалогу писати в рази простіше, ніж якщо ти сам на сам з камерою. Тоді як соло випуски складніші в цьому плані. 

«Допомагає суфлер, але краще практикуватися без нього, тоді випуски виходять більш “живі”» – додала вона.

Андрій також погодився, що страх говорити на камеру не виникає у форматі діалогу. Додатково він назвав ще кілька лайфхаків.

• Якщо ви не бачитесь довгий час перед записом подкасту, діалог буде ще більш емоційним. «Бо в кожного з вас з’являється ще якийсь пак історій, та всі емоції реальні. Між подкастами ми можемо не спілкуватися тижнями, але потім кожен подкаст для нас як дружня зустріч / дискусія на якусь важливу для нас тему», – пояснив Андрій.
• Заздалегідь напишіть структуру вашого діалогу. Андрій додав, що прописує з Каріною по 8-10 булетів для кожного подкасту. Це додасть діалогу більше структури, а ви будете точно знати, яку наступну тему хочете проговорити. А також не буде зайвих пауз.

«В усіх інших випадках – це винятково практика. Що більше у вас досвіду роботи з камерою, то впевненіше ви будете себе відчувати», – підсумував Андрій.

• Нагадаємо, раніше айтівці розповідали, як вони знайшли роботу у 2024 році й наскільки в цьому важливі соцмережі та рекомендації.