Як говорити з жінками, які чекають близьких з фронту: поради психологині

Повномасштабне вторгнення розлучило багато пар в Україні: чоловіки стали на захист країни, а їхні дружини чекають на них вдома. Більшість цих жінок раніше не знали, що значить бути дружиною військового і як це – не бачитись з чоловіком місяцями. 

Ми часто не розуміємо, як їх підтримати, про що говорити. Адже для жінок, які чекають – війна не просто стрес, а безперервний тригер.

Психологиня, авторка проєкту «Дівчата, які чекають», керівниця груп підтримки у Veteran HUB Марія Стецюк розповіла редакції MC.today, як спілкуватися з близькими військових, яких помилок припускаються люди у спілкуванні та як працюють групи підтримки для жінок, які чекають.

Сьогодні ваша гривня може допомогти нашим військовим швидше повернутись додому. Підтримайте збір на квадрокоптер DJI Mavic 3T для аеророзвідки 204 батальйону 241 бригади. Не залишайтесь байдужими. Донатьте!

Як спілкуватися з тими, хто чекає близьку людину з фронту

Люди часто не в змозі повною мірою зрозуміти, що переживає жінка, яка чекає кохану людину з війни. Тому вони, самі того не усвідомлюючи, припускаються помилок у спілкуванні з ними – ставлять недоречні питання чи роблять настанови, що можуть травмувати людину.

Онлайн-курс "QA Automation" від robot_dreams.
Це 70% практики, 30% теорії та проєкт у портфоліо.Навчіться запускати перевірку сотень опцій одночасно, натиснувши лише одну кнопку.
Детальніше про курс

Тому ось 10 важливих порад про спілкування з близькими військових:

  1. Не кажіть: «Як же ти могла/міг його/її відпустити на війну?!». Ще гірше, коли додають «на вірну смерть» та «я б ніколи так не зробив/ла». Ви б не зробили, але інша людина – не ви. Здорові стосунки – це про свободу у прийнятті рішень і особистий вибір кожного, який потрібно поважати. Саме це і роблять близькі військових – приймають рішення свого партнера піти захищати нашу країну.
  2. Якщо ви ніколи не чекали нікого з війни, не кажіть «я тебе розумію». Краще запитайте: «Як тебе підтримати сьогодні?», або: «Що я можу зараз для тебе зробити?».
  3. Не давайте порад. Виключення – якщо вас справді про це попросили. Тоді говоріть від себе і про свої почуття.
  4. Не запитуйте зайвий раз, чи виходив на зв’язок той/та на кого чекають. Можливо людина саме переживає, що давно не було повідомлень і ваші запитання тільки посилять тривогу. Краще запропонуйте якусь спільну активність, аби відволіктися.
  5. Не віддаляйтеся, якщо не знаєте, як спілкуватися. Продовжуйте спілкування, запрошуйте на ваші свята чи інші активності, які ви раніше робили разом. 
  6. Не кажіть: «Військові отримують високу зарплату, чого ти сумуєш». Повірте, ця сума нікому не потрібна, коли кожного дня близької людини може не стати. До того ж військові часто купують спорядження, ремонтують свої авто та закривають інші потреби самостійно. Тому в більшості випадків зарплата військових майже не доходить до родини, бо ціна безпеки в пріоритеті.
  7. В присутності близьких військових не варто говорити фрази на кшталт «Як добре, що мого чоловіка не мобілізували» або «Він не народжений для війни», «У нього діти, йому не можна на війну». У тих, хто на фронті також є діти, але хтось мусить робити так, аби країна існувала. І якщо це не ви або ваш партнер, то просто подякуйте подумки, а краще особисто тим, хто це робить.
  8. Не обговорюйте способи ухилитися від служби й навіть виїхати за кордон. Якщо так сталося, що ви виїхали або просто не знайшли сил повернутися з подорожі, в якій були на момент 24 лютого, не вигадуйте виправдань. Краще запитайте, чим можете допомогти військовим на фронті.
  9. Не давайте оцінок, не кажіть, що має відчувати людина. Не використовуйте таких підбадьорювань, як «зберися», «не плач, ти сильна», «все буде добре», «тримайся». Нехай людина плаче та не тримається. Емоції потрібно випускати й проживати.
  10. Не тисніть, якщо відчуваєте, що все ж віддалилися від тих, у кого воює близька людина. Може статися, що зараз їм ближчі люди, які проживають схожий досвід. Просто будьте поруч, якщо для вас важливі ці відносини.

Немає зв’язку з військовим: як долати тривогу

Жінки, котрі чекають чоловіків з фронту, часто мають підвищену тривожність. Вони постійно хвилюються за здоров’я та життя коханої людини, адже не розуміють, де він зараз і чи прийде від нього повідомлення. 

Ці тривожні стани супроводжують жінку цілодобово та можуть перерости у панічні атаки, депресивні стани, а інколи навіть у клінічні депресії.

Проте є базові поради, які допоможуть долати тривогу:

  • Обговоріть з чоловіком правила спілкування. Наприклад, домовтесь про те, скільки днів він може не виходити на зв’язок.
  • Візьміть номери командира чи когось з побратимів, до кого можна звернутися. Також підпишіться на сторінку бригади у соцмережах, де можна переглядати новини.
  • Завантажте себе справами, щоб було менше часу на перегляд новин. Можна навіть придумати собі справи, такі, як банальний похід в магазин.
  • Не соромтесь попросити про підтримку. Якщо у вас є близька подруга, батьки чи інші рідні, котрі вас можуть підтримати, зверніться до них.

Залучайте думку військового при прийнятті рішень в цивільному житті

Я часто чую, як колеги-психологи радять жінкам, котрі чекають коханих з війни, дуже оберігати їх – не розповідати про проблеми, переживання, бути радісною, усміхненою тощо. Я за те, щоб будувати стосунки найбільш наближено до того, як могло б бути, якби не війна. Тобто ділитись труднощами, якщо вони є, розповідати, що відбувається у сім’ї чи на роботі. Адже, коли людина повернеться з війни або прийде у відпустку та усвідомить скільки їй не розповіли, це може травмувати.

Але звертайте увагу на стан близької людини – якщо вона повернулася з важкого бою, то, можливо, не варто навантажувати її історіями. Оберіть інший слушний момент, наприклад, після відпочинку.

Захисникам і захисницям на фронті важливо, щоб з ними радилися при прийнятті рішень, які стосуються цивільного життя.

Проте будьте готові й до того, що вам скажуть, що йдуть важкі бої та зараз не до цього. Тож попередньо запитайте: «Чи можу я зараз з тобою порадитись?».

Як підтримати близьку людину на фронті

Якщо у коханого загинув побратим, будьте поруч – фізично, або телефоном. Можна так і казати: «Ти знаєш, я зараз теж розгублена і не знаю, що сказати. Але я з тобою. Що я можу зробити, щоб підтримати тебе?». Правильних слів, які допоможуть людині пережити втрату немає. Є етапи горювання, які людина має прожити сама.

Коли ж у чоловіка помер хтось у тилу, наприклад, хтось з близьких родичів, зверніть увагу на його стан перед тим, як повідомити. Якщо він депресивний, то спочатку заручіться підтримкою тих, хто поряд з ним – попросіть побратимів підтримати його. Якщо чоловік в більш стабільному стані, то просто повідомте йому, як є. Можливо він матиме змогу і захоче приїхати на прощання.

Якщо ваша кохана людина отримала травму, запитайте: «Як я можу тобі допомогти? Чи можу я до тебе зараз приїхати? Що потрібно вислати? Чи є поруч хтось, хто може тобі допомогти?». Все залежить від емоційного стану людини.

Головні помилки у спілкуванні з військовими

Інколи жінкам важко прийняти те, що чоловік обрав шлях військового, тож вони придумують різні варіанти, як повернути його з фронту. Варто пам’ятати: якщо людина прийняла це рішення, потрібно його поважати та не влаштовувати істерик. 

Також жінки часто ставлять багато запитань: «Де ти? На якому ти напрямку будеш? Що ви будете робити далі? Коли ти приїдеш у відпустку?». Він може й сам цього не знати, бо це армія і війна. Краще домовтесь, що коли буде інформація, якою можна поділитись, він вам розповість. 

У своїй практиці я стикалася з випадками, коли чоловік приїжджає у коротку відпустку, а його одразу завантажують хатніми справами та зустрічами з друзями. Цього теж не можна робити – дайте людині час і можливість вирішувати, чим зайнятись. Не треба планувати відпустку за чоловіка. Можна домовлятися перед тим, як він приїде. Наприклад, запитати хотів би він піти в гості до батьків чи вдвох з вами на масаж.

Як зрозуміти, що пора звернутись за допомогою

Жінка сама може зрозуміти, що вже не справляється з емоціями та потребує допомоги. Наприклад, вона помічає в себе такі симптоми:

  • поганий сон понад два тижні, нічні кошмари, або навпаки – надмірна сонливість;
  • підвищений апетит, чи навпаки його втрата; 
  • апатія – справи, які раніше приносили задоволення, вже не викликають ніяких емоцій;
  • роздратування від спілкування з людьми;
  • суїцидальні думки. 

Такі стани – важливий маркер, що треба звернутися за допомогою. Можна почати з психолога або з психіатра.

Якщо ви помітили, що жінка не справляється з емоціями, у жодному разі не можна говорити: «Ти якась роздратована. Сходи до психолога».

Зазвичай працює власний приклад: «Я ходжу до психолога і мені там допомагають, можливо і тобі це б допомогло». Не тисніть, дозвольте людині самій прийняти рішення.

«Дівчата, які чекають»

До 2022 року я проводила групу підтримки для ветеранів – захисників і захисниць, які поверталися. На початку повномасштабного вторгнення мені зателефонувала подруга, чоловік якої пішов на війну і попросила підтримати її. Після цих розмов я подумала, що після 2022 року жінок, що чекають стало набагато більше і не всі знають, як впоратися з цим досвідом.

Марія Стецюк під час волонтерської поїздки у Донецьку область. Фото: Facebook-сторінка психологині

Я започаткувала проєкт «Дівчата, які чекають». Починалося все з однієї безплатної групи, зараз їх вже понад 20. Окрім мене є ще 16 тренерів. Ці групи різні за статусом – спочатку були дружини, жінки, партнери, які чекають. Потім ми долучили групу для матерів. Далі – групу для близьких зниклих безвісти, полонених, потім – родини загиблих.

В групах для жінок, які чекають 10-12 учасниць. Вони зустрічаються раз на тиждень онлайн або офлайн (лише у Києві та Вінниці). Часом, це зустрічі, де жінки діляться досвідом, як вони проживають певні ситуації й рефлексують про це. А часом це дедуктивні зустрічі, де ми пояснюємо, як працює психіка, які бувають емоції, як з ними справлятися.

Для того, щоб долучитися до групи потрібно зайти на сайт Veteran HUB, заповнити форму і коли звільниться місце, вас запросять на зустрічі.

Фінальне завдання цих груп – об’єднати жінок і дати їм інструменти психологічної самодопомоги. Далі вони можуть зустрічатися самостійно. Вони вже не одинокі – вони підтримують одна одну.

  • Раніше психотрапевт, засновник волонтерського проєкту «Як ти, брате?» Антон Семенов радив, як полегшити адаптацію колег, які повернулися з зони бойових дій, про що з ними розмовляти, чому варто не тільки запропонувати допомогу, а й попросити про неї.

Нещодавні статті

«Укрзалізниця», «Нова пошта» і не тільки. Хто потрапив до рейтингу найбільших роботодавців

Сервіс «Опендатабот» назвав найбільших роботодавців 2024 року в Україні. У лідера рейтингу – майже 200…

22/04/2024

$279 тис. на подкасті. Жінка перетворила хобі на бізнес завдяки небажанню працювати весь час

Мешканка Шарлотти в Північній Кароліні, США, відмовилась від ведення власного бізнесу через те, що цей досвід…

22/04/2024

Мотивація, перепони та підготовка. Айтівці поділилися своїм ставленням до мобілізації

Українські айтівці долучилися до опитування й розповіли, що їх мотивує долучатися до війська, які труднощі…

22/04/2024

Директор українського Microsoft Леонід Полупан розповів, чи розширюватимуть команду у 2024 році

Директор українського підрозділу Microsoft Леонід Полупан розповів, над якими продуктами корпорації працюють фахівці техгіганта, як…

22/04/2024

Відновила бізнес, який закрила у 2022 році. Історія підприємиці, котра долає кризи попри складнощі

Коли Надія Богданович відкривала у Львові магазин одягу власного виробництва Nadira Style, то не прогадала…

25/10/2023

Уряд напрацьовує нові обмеження за ухилення від мобілізації. Про що йдеться

Кабінет міністрів України розробляє нові обмеження для осіб, які ухиляються від призову в умовах воєнного…

22/04/2024