Перетворює хаотичні дані на цілі для ЗСУ. Як київські активісти створили аналітичну систему Griselda

Активіст та громадський діяч Дмитро Шамрай разом з однодумцями, створив систему Griselda. Вона за допомогою штучного інтелекту збирає, обробляє та передає військовим величезні масиви інформації у вигляді розвідданих. У 2022 система обробила майже 250 тис. різних одиниць інформації, а у 2023 році за її допомогою військові щотижня отримували біля 4 тис. цілей.

Редакція MC.today поговорила з Дмитром. У інтерв’ю розповідаємо, як з амбасадорів медичного канабісу вони з друзями перетворилися на засновників системи, що вже третій рік допомагає українським захисникам нищити ворога.

До повномасштабної війни боровся за медичний канабіс

До повномасштабної війни я був громадським діячем на «фултайм». Вже 15 років я займаюсь регулюванням питання медичного канабісу й гуманізацією нашої української наркополітики відповідно до світових та європейських цінностей. Я і зараз вважаю, що питання доступу до ефективних ліків стає тільки більш актуальним.

Я є одним з членів правління організації Конопляний Марш Свободи, також членом і активним учасником партії «Демократична Сокира», членом громадської ради при Державній службі України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.

У 2015 році ми з однодумцями запустили проєкт «Добродій». Це всеукраїнська інтернет-платформа, на якій користувачі можуть розмістити запит про допомогу, відгукнутися на нього або ж запропонувати свою допомогу іншим на безоплатній основі. Фактично – соціальна мережа для взаємодопомоги.

Мене завжди хвилювали соціально важливі речі. Наприклад, я вважаю, що ми відповідальні за наше місто та суспільство. За простір, який ми створюємо і де маємо жити. Тому я багато часу витратив на побудову інститутів громадянського суспільства. Займався цим аж до 24 лютого 2022 року і продовжую займатись досі.

Сумнівів у тому, що війна буде, не було давно

Взимку 2022 у повітрі висіло загальне відчуття, що ставки у росіян занадто високо підняті. Суспільство в росії було так накручено, що треба було кудись направити ці емоції. Якщо б їх не направили назовні, вони б спрямувались всередину і вилились проти їхньої влади.

Тож за пару тижнів до повномасштабної війни я став шукати місце, де зможу бути корисним. Наприкінці лютого ми з друзями стали членами київського ДФТГ (Добровольче формування територіальної громади).

Наш штаб був у КМДА, ми там займалися купою різноманітних завдань: шукали необхідні кабелі, людей, налаштовували принтери, лагодили комп’ютери, щось привозили або відвозили. Займались усім, від фотоапаратів до резинових капців.

Ми активно використовували наші зв’язки з громадської діяльності, знаходили у компаній техніку, різні потрібні штуки. Десь на мільйон доларів за той час назбирали для війська техніки.

У мене в родині були військові, та й сам маю військову спеціальність. Я комісований ВЛК і не брав участь у бойових діях до початку повномасштабної війни, але зовсім цивільним себе назвати не можу. Розумів, як працює армія – моїми «няньками» замість бабусь були військові.

З самого початку дуже проблемно було обробляти хаотичні дані

У штаб щодня заходили військові з різними запитами, але загальна проблема у більшості з них була спільна: питання обробки хаотичних даних і перетворення їх на конкретну інформацію.

Це загальносвітова проблема, не тільки українська. Наприклад, історія з трагедією 11 вересня 2001 року. Комісія, яка розбирала теракт, дійшла висновку, що шматочки даних, які дозволили б створити загальну картину і попередити цю подію, у розвідспільноти були. Але вони були в різних місцях, в різних кабінетах, в різних теках. І спецслужби не змогли вчасно побачити загальну картину, щоб попередити трагедію.

У нас з’явилась ідея створити систему, яка б обробляла декілька потоків хаотичних даних, перетворювала їх на структуровану інформацію та передавала на використання у військові системи, наприклад, «Кропива», «Броня».

Моє, на той час, командування погодилося спробувати. І я зателефонував моєму другу Олексію Теплухіну – він один з розробників «Броні», дуже крутий спеціаліст. Це було на початку березня 2022 року, а 5 березня ми вже почали роботу.

Все почалось з Telegram-бота

Олексій підтягнув до нас своїх колег. Все почалось з Telegram-бота куди цивільні люди могли скидати інформацію. Але ми одразу стикнулись з купою питань – інформацію треба було якось систематизувати, перевіряти, накладати на мапу, передавати далі.

Особливо гостро стояло питання достовірності. По-перше, люди самі нерідко щось плутають і передають некоректну інформацію. По-друге, ворог постійно намагається дезінформувати. У перші місяці вторгнення, наприклад, часто намагались різними способами наводити наших військових на цивільні цілі.

Щоб перевірити повідомлення, нам потрібно зібрати інші дані про це місце: що відбувалось там вчора, що тиждень тому? Чи були там росіяни раніше? Скільки, коли? Чи підтверджуються дані з інших джерел? Так потроху додавали нові джерела інформації, бот виріс у цілу систему.

Членами ДФТГ стала вся команда проєкту, спочатку нас було п’ятеро. Ми жили у КМДА, який був одночасно штабом. Спали на підлозі, їли на першому поверсі у столовці, в душ ходили там же. У нас було дві кімнати, таких собі кабінети.

У той час в столиці було гучно, постійні вибухи, постріли, тривога. Все це заважало працювати і хлопці часто вмикали ганста-реп.

Коли стало питання, як ми назвемо систему, хлопці такі: «О, “Гризельда”, ми ж ганста».

Коли зібрано максимум інформації, треба прийняти правильне рішення

Схема приблизно така: у систему потрапляє інформація, що у селі Іванкове у будинку культури казарма окупантів, а навколо стоїть багато їхньої техніки. Далі ми збираємо більше даних: чи підтверджується ця інформація з інших джерел? Чи вона збігається? Чи були там росіяни раніше? Що там навколо? Інформація збирається з різних типів джерел даних: дані з супутників, дані громадян з місць подій, відкриті джерела, аеророзвідка, зламані бази даних ворога, радіоелектрона розвідка. Ці дані обробляються, частково, за допомогою штучного інтелекту.

Далі треба прийняти рішення – чи ми маємо достатньо впевненості, що ця інформація правдива? Це рішення фінально приймає оператор, наш працівник. На зміні одночасно працюють дві таких людини. Цей процес часто займає декілька секунд. Причому навчити нового оператора можна за декілька годин.

Приймати рішення маючи правильну інформацію дуже важливо. Ми це бачили, коли росіяни прийняли рішення про вторгнення на основі даних, які були невірно інтерпретовані. Всі бачили, до чого це призвело.

Раніше цього ніхто не робив, бо не було такої великої війни

На іноземному ринку є різні аналітичні системи, але такої як Griselda – нема. Річ у тім, що всі армії завжди готуються до минулої війни, оскільки вивчають досвід минулого. Неможливо спрогнозувати, як будуть розвиватися технології, як вони поєднаються. Згадайте, що рік тому всі досить скептично ставились до FPV дронів, а тепер це потужна зброя.

Ми спілкувались з офіцерами НАТО, які працюють з інформацією. У них все по протоколах – чітко, вертикально. Їхні системи мають відповісти на питання, наприклад, з ким можливо взаємодіяти в конкретному селищі, хто підтримує повстанців, а хто окупантів, як розподілений вплив між кланами, які соціальні зв’язки побудовані між суб’єктами, хто головний суб’єкт на цій території тощо. Або по Афганістану дати якусь економічну картинку. Загалом такі системи структурують інформацію за матрицею PMESII ASCOPE.

У конфліктах не було такої інтенсивності та задіяності високих технологій з двох сторін. А у нас у війну залучена величезна кількість цивільних технологій – Telegram, Signal. І багато залучених цивільних, які беруть участь у боротьбі. Цього ніхто не міг спрогнозувати. Всі ці дані мають поєднуватись в одну загальну картинку для прийняття рішень.

Як військові використовують Griselda

В основному ми працюємо з секторами J-2, J-5 та J-9. Це планування операцій, розвідка та управління цивільно-військового співробітництва. Наша задача – просто зібрати, проаналізувати та подати інформацію військовим у зручному вигляді. Ми можемо адаптувати наш «звіт» під більшість військових систем, здебільшого йдеться про Delta.

Зібрана нами інформація може бути різною. Це не тільки цілі на мапі: може бути і просто загальний опис місцевості. Є підрозділи, які часто переїжджають і їм потрібна зручна збірка даних, яка дозволить не витрачати час на ознайомлення з зоною відповідальності.

Важливо, що ми ніяк не впливаємо на прийняття рішень безпосередньо військовими і не знаємо, що було ухвалено. Наша задача – суто розробити та передати їм зручний інструмент.

У нас в команді наразі є і цивільні, і військові. Ми розуміємо, що маємо доступ до величезного активу інформації, тому ми не приймаємо жодних рішень і не маємо доступу до цих рішень. Це задача військових, які отримали від нас інформацію.

Як система допомагала рятувати людей після підриву Каховської ГЕС

У червні 2023 росіяни підірвали Каховську ГЕС. До нас майже одразу звернулись місцеві волонтери з проблемою опрацювання хаотичних потоків повідомлень про порятунок.

Якщо хтось застряг на даху будинку, що затоплений, він змусить усіх своїх друзів писати де завгодно, дзвонити в ДСНС, швидку, Нацгвардію, поліцію, писати в усі можливі чати. І стає неможливо зрозуміти реальну ситуацію, розробити логістику рятування громадян.

Може бути 50 повідомлень про порятунок однієї людини, а людини вже немає – вона поїхала. Йшлося про дублі, дезінформацію і приоритизацію, перетворення хаотичних даних на структуровану інформацію для прийняття рішення. Якраз ті самі проблеми, які ми вже вирішили для військових.

Маю надію, що Griselda стане бізнесом

Фінансування проєкту – це донати та гранти. Ми використали наш досвід громадської діяльності, щоб отримувати кошти. Більшість працівників проєкту, а їх зараз декілька десятків – це волонтери. Це розробники, оператори, люди що займаються залученням грантів.

Наразі Griselda – це система, що об’єднує інші системи зі збору даних, допомагає використати цю інформацію для прийняття рішення, та створити «шину» даних для поєднання різних військових розробок.

Одна з наших головних мрій – щоб колись ми виросли у спільний інформаційний простір, в якому працюватимуть всі суб’єкти оборони України.

З часом, маю надію, що ми станемо повноцінним соціально відповідальним бізнесом. Нашими замовниками вже є державні структури і ми плануємо розширювати таку співпрацю і далі. Таким чином, ми зможемо посилити державні інституції нашими продуктами. Я певен, що за українськими розробками майбутнє. Адже це концентрований бойовий досвід, який відповідає реальним викликам сучасних конфліктів.