Як успішно презентувати себе на співбесіді: 7 помилок, яких слід уникати

Два кандидати можуть мати схожий досвід, але офер отримає лише один, і не обов’язково сильніший. Часто перемагає той, хто краще пояснив свою цінність. CEO продюсерської агенції Sun­shine і маркетинг-стратегиня Саша Дмитрієва назвала сім помилок самопрезентації, через які кандидати втрачають роботу, і пояснила, як знайти свою професійну «суперсилу».  Її поради публікує видання Hap­py Mon­day.

Головне

• Самопрезентація має бути побудована навколо однієї головної тези про вашу цінність, як рекламне повідомлення.
• Роботодавця цікавлять не процеси, які ви виконували, а результати, яких досягли.
• Шаблонні фрази на кшталт «я комунікабельний» нічого не кажуть про кандидата.
• Спроба сподобатися будь-якою ціною лише позбавляє вас власного голосу.

Самопрезентація — не те саме, що особистий бренд

Обидва поняття стосуються того, як вас бачать інші, але працюють по-різному. Особистий бренд будується роками: це репутація та асоціації, які виникають у людей ще до знайомства з вами. Він допомагає отримувати рекомендації й посилює переговорну позицію.

Самопрезентація натомість керує першим враженням тут і зараз. «Самопрезентація — це не спроба “продати себе”, а вміння чітко пояснити, хто ви, яку цінність створюєте та чому саме з вами варто працювати», — пояснює Дмитрієва.

Читайте також: Приємність як навичка: чому компанії можуть звільнити навіть чудового професіонала, якщо він токсік

Що роботодавець хоче побачити

Після базової відповідності досвіду Дмитрієва звертає увагу на чотири речі:

• енергію — чи людина справді любить свою справу і хоче розвиватися;
• проактивність — чи вивчила компанію і чи ставить запитання про бізнес, продукт і команду;
• мислення результатами — чи розуміє, як її робота впливає на бізнес, і чи може назвати ключові показники;
• тверезу самооцінку — чи бачить свої сильні сторони та точки зростання.

Знайдіть свою «суперсилу»

У кожного сильного спеціаліста є щось, що виходить у нього помітно краще, ніж в інших. Важливо шукати не процес, який ви виконуєте, а результат, який регулярно створюєте.

Наприклад, маркетолог може налаштовувати рекламу, але його справжня цінність — знаходити точки зростання й масштабувати продажі. А проджект-менеджер може виконувати десятки завдань, але його суперсила — будувати процеси, з якими команда працює швидше й спокійніше.

Щоб знайти свою, Дмитрієва радить відповісти на три запитання: з якими завданнями до вас приходять найчастіше, що у вас виходить краще, ніж в інших, і яку бізнес-цінність це створює.

Читайте також: 4 межі, які врятують кар’єру від звички догоджати всім: як навчитися казати «ні» без почуття провини

7 помилок, які можуть коштувати оферу

1. Немає чіткого позиціювання. Якщо після десяти хвилин розмови незрозуміло, у чому ваша сила, вас просто не запам’ятають.
2. Процеси замість результатів. «Вів проєкти» чи «керував командою» — це опис функцій. Сильніше звучить те, що змінилося завдяки вашій роботі.
3. Бажання розповісти про все. Довгий список навичок і курсів дає протилежний ефект: роботодавець не запам’ятає нічого.
4. Шаблонні відповіді. «Швидко навчаюся» може сказати будь-хто. Переконують конкретні приклади й рішення.
5. Недостатня підготовка. Співбесіда — не екзамен, а взаємне знайомство. Без розуміння бізнесу й ролі кандидат виглядає пасивним.
6. Спроба сподобатися. Роботодавцю важливо бачити власну думку кандидата, а не вгадані «правильні» відповіді.
7. Пасивна позиція. Сильні спеціалісти не лише хочуть отримати роботу, а й самі обирають, де зможуть принести найбільше користі.

Читайте також: Довіра до колег упала до 73%: чому працівники дедалі менше вірять одне одному й керівникам

Одне речення, яке вирішує все

Перед наступною співбесідою Дмитрієва пропонує просту вправу: подумати, яким одним реченням інтерв’юер опише вас колегам після зустрічі. Наприклад: «Ця людина будує навколо себе системи» або «Вона дуже сильна в запуску нових продуктів». Саме навколо цієї думки варто будувати всю самопрезентацію.

«Сильна самопрезентація — це не вміння створити кращу версію себе, а вміння зробити свою реальну професійну цінність зрозумілою для іншої людини», — підсумовує експертка.

Читайте також: «Ні» – це не крапка: що сказати керівнику, якщо вам відмовили в підвищенні