Як заощаджувати в умовах війни і як подалати фінансову тривожність – поради спеціалісток

Якщо до війни ми жили за принципом life-work balance, то тепер ми опинилися в ситуації war-life-work balance. Наші тайм-менеджмент, фінансовий менеджмент – все змінилося. До того ж ми донатимо, купуємо собі зарядні станції та інші речі, про які раніше не думали. Звісно, все це впливає на наше уявлення про гроші. Які саме зміни відбулися і як тримати баланс, розповіли психологиня Тетяна Чиркова та кандидатка економічних наук Віра Фостяк.

Психологиня Тетяна Чиркова та кандидатка економічних наук Віра Фостяк розповіли, як змінилося ставлення до грошей під час війни. Фото: Depositphotos

Два типи поведінки

«Люди хочуть безпеки в фінансах. Я бачу це по своїх клієнтах: вони обережніші в довгострокових витратах – наприклад, не купують дорогі необовʼязкові речі, уникають емоційних покупок. Це помітно навіть в бізнесах: вони продають менші обʼєми. Більшість зараз хоче мати фінансову подушку: люди вкладаються в інвестиції, депозити тощо, питають, як робити регулярні платежі, щоб заощаджувати. Через ризики вони змінюють свої пріоритети», – каже кандидатка економічних наук, фінансова консультантка Віра Фостяк.

Психологиня і кандидатка психологічних наук Тетяна Чиркова додає:

«До 24 лютого хтось планував відпустку, хтось – купити квартиру. Тепер в квартиру в будь-який момент може прилетіти “шахед”, і фінансові пріоритети змінюються. Або людина планувала купити машину собі, а тепер купує машину для фронту.

Так в нас змінилося ставлення до покупок, до витрат і заощаджень – хтось терміново витратив все, а хтось почав відкладати в повну силу, переймаючись, що в будь-який момент залишиться без речей і дому. Реакція залежить від того, в якому стані людина зустріла велику війну, від особистої історії – це важко вкласти в статистику. Хтось живе у форматі “я завтра можу померти”, а хтось навпаки обирає формат “не дочекаються, я буду жити”».

Як накопичувати в умовах війни

«Не варто називати накопичення словами типу «на чорний день» – краще накопичувати на щастя», каже Віра Фостяк. Але фінансова подушка має бути обовʼязково:

«Якщо ви витрачаєте, припустимо, 20 тисяч гривень в місяць, в вас має бути подушка у розмірі 60 тисяч. Це стандарт і базова річ, і за останні три роки люди стали краще розуміти це. Навіть підлітки: в 17 років вони вже цікавляться пасивним доходом, відкладають кожен місяць.

Нагадаю формулу 50-30-20: 50% доходу витрачається на побутові трати, 30 – на хобі та відпочинок і 20 – на інвестиції. Але якщо ви не можете відкладати 20% – відкладайте десять, пʼять».

Як зберігати гроші

«Опитування показують, що понад 50% українців зберігають заощадження саме у готівці (дома або під рукою) замість банківських рахунків. Тобто частина людей не дуже довіряє фінансовим установам, але водночас багато хто інвестує у військові ОВДП – зараз це перевага над депозитами, вищі відсотки та немає оподаткування. Якщо дивитися на загальні тенденції, в нас дуже значна сума заощаджень населення є на руках», – пояснює Віра Фостяк.

«Зберігати гроші в українських банках безпечно. Насамперед у іноземних банках – це «Укрсиббанк», «Креді Агріколь Банк», «Райффайзен Банк». За ними йдуть «ПриватБанк» та інші державні банки. Фонд гарантування вкладів на сьогодні зобовʼязується виплатити 100% за сумою депозиту у випадку банкрутства банку в умовах війни тощо, і наша банківська система працює злагоджено – є нормативи діяльності банків: нормативи капіталу, нормативи ліквідності, нормативи великих кредитних ризиків. Наразі вони в нормі, але існують ризики – ми працюємо в умовах війни».

Читайте також: Можете робити буквально все, що завгодно – як живе нова українська соцмережа VMIST

Як боротися зі стресом

«Війна змінила не цінність грошей, а ставлення до них. І ті, хто “живуть одним днем”, роблять це через тривогу. Боротися з нею краще раціоналізацією: в якому районі я живу, як часто сюди “прилітає” тощо. Інші відчувають провину за власну фінансову стабільність: цю тему варто пропрацювати глибше», – каже Тетяна Чиркова.

«В цілому, ми живемо в аномальній ситуації – війна не є природним станом для психіки. І іноді краще, що ми можемо зробити – це відчепитися від себе. Купити красиву сукню, якщо хочеться, поїхати в подорож. Балансувати між радощами та донатами. І якщо немає змоги на все, спершу “одягніть кисневу маску на себе” – без ресурсу ви не допоможете нікому».

Нагадуємо, що раніше ми розповідали про проєкт фінансової грамотності для військових.