Яка ймовірність вторгнення з території білорусі та чи можливий повторний наступ на Київ – розбір

На тлі розгортання російських військ на території білорусі українці знову починають непокоїтися щодо ймовірного наступу на Київ. Огляд цього питання з можливими сценаріями опублікували у виданні «Дзеркало тижня». Редакція MC.today переказує деталі.

Ukrainian border guard

російські ЗМІ продовжують говорити про те, що попри низку військових поразок путін не відмовився від взяття Києва. Новому наступу на столицю нібито передуватиме масована ракетна атака, а зі сторони білорусі йтиме більш як стотисячне угруповання.

Війська держави-агресорки дійсно користуються гостинністю режиму лукашенка та дислокуються на території нашого північного сусіда. Проте в Інституті дослідження війни вважають, що це розгортання відбувається не з метою нового наступу, а задля проведення інформаційної операції та посилення навчального потенціалу. 

Українські розвідники також говорять про те, що наразі лідери так званої «союзної держави» прагнуть посіяти паніку серед цивільного населення та змусити командування ЗСУ збільшити присутність військових на північному кордоні, тобто «відтягнути» їх з південного та східного фронтів.

За інформацією джерел видання, наступ із півночі можливий лише за умови, якщо у війну вступить білоруська армія, оскільки росіяни не можуть здійснити його самотужки. Ознак того, що лукашенко готується поставити своїх солдатів під рушницю, немає. У білорусі не проводиться прихована мобілізація, не фіксується створення ударних угруповань та не йдеться про бойове злагодження двох армій. Крім того, лукашенко вже передав путіну велику кількість техніки та озброєння.

Скільки російських військових перекинули на північний кордон України, достеменно невідомо. За оцінками різних джерел, їх від 9 до приблизно 30 тисяч. Для наступу цього замало.

Водночас є й гіпотеза, що удар із півночі можуть здійснити в напрямку Житомира та Вінниці, аби оточити українські війська на київському напрямку. Вважається, що цей сценарій включає руйнування мостів через Дніпро та масовані атаки дронами-камікадзе для виявлення та знищення української ППО.

У виданні також нагадують, що плани – це одне, а ухвалення відповідного рішення – інше. Наприклад, анексію Криму окупанти обговорювали ще з 2012 року, а здійснили її у 2014 році.

Київ завжди був для путіна ласим шматком. Ймовірно, він тиснутиме на лукашенка, котрий поки що не готовий вступити у війну, оскільки це може призвести до краху його режиму. Втім, нині розглядають різні можливі сценарії від того, що самопроголошений президент білорусі змінить свою точку зору з огляду на нещодавні події (загадкову смерть одного з відданих йому міністрів) до його ліквідації за наказом кремля.

Нагадаємо, секретар РНБО Олексій Данілов раніше зазначав, що білоруси не хочуть воювати з українцями, та підкреслював, що прикордонники й сили оборони готові до будь-якого розвитку подій.