Захід за $1,5 млн – не межа. Історія одного з найвідоміших організаторів подій у країні

kartyna (Сергій Неклева) – засновник івент-агентства S*EVENT . За 15 років його команда організувала понад 1000 заходів у всьому світі. Вони робили вечірки для Vogue та Viva, презентації нових моделей Rolls-Royce та BMW, працюють з Borjomi, Samsung та Avon та привозять артистів вартістю мільйон доларів.

Картина розповів MC Today про те, з чого почалася його робота в шоу-бізнесі, як він отримав досвід, об’їхавши півсвіту, і як уберегти команду від провальних подій.

Історія kartyna продовжує спільний проект MINI та MC Today до 60-річчя автобренду. Він присвячений українським підприємцям – власникам MINI, які досягли успіху завдяки вірі у свої сили, як і Джон Купер, творець легендарної моделі Mini Cooper S.

Перший концерт організував на суперечку

Моя перша робота – діджей на швейній фабриці, куди я влаштувався одразу після школи. Я сидів у маленькій кімнаті і ставив музику тисячі швачок у цеху. Тоді я зрозумів, як влаштований шоу-бізнес: що краще музику ти ставиш, то більше дівчат приходить знайомитися.

Це був кінець 80-х, мої батьки мріяли, щоб я став інженером, тому я вступив на робототехніку, а у вільний час грав на гітарі та торгував кросівками. Кросівки привели мене до хлопців, які займалися музикою. Ми розмовляли, і я запропонував організувати їм концерт. Досі пам’ятаю скепсис на їхніх обличчях та впевненість у своїх силах, яка в мене звідкись з’явилася. Так на суперечку я організував перший захід.

Група називалася White Troop. За кілька років ми об’їхали з гастролями десятки міст. До 1993-го давали по 50-60 концертів на рік. Нам усім було трохи більше двадцяти, ми орали з ранку до вечора і були впевнені, що це і є шоу-бізнес.

Пізніше я переїхав до Києва і потрапив до команди, яка у маленькій кімнатці на Хрещатику робила перший в Україні хіт-парад «12-2» на радіо «Промінь». Потім кілька років працював над щоденною радіопрограмою «Шлягер», яка раз на два місяці робила телезйомку у Палаці «Україна» із топовими українськими артистами. Там я познайомився із ключовими людьми з нашого шоу-бізнесу: від Ірини Білик до Павла Зіброва.

Втратив у грошах, але отримав досвід

1995-го я отримав перший великий контракт. Компанія Philip Morris , яка тільки-но зайшла на український ринок, шукала агентство, яке організує вечірки для Marlboro. На зустрічі з їхніми представниками я пафосно заявив, що знаю всіх людей у ​​шоу-бізнесі у країні. Вони сказали “окей”, і ми почали працювати.

Це був мій перший досвід роботи із західною компанією, було трохи страшно, але надто цікаво, щоб переживати про наслідки.

За один захід Philip Morris платили лише кілька тисяч доларів. Але тоді цих грошей вистачало, щоб заплатити групі та покрити всі витрати. Ще й трохи лишалося. Надихнувшись розмахом та підходом Philip Morris, ми вирішили створити компанію, яка б допомагала просувати західні бренди в Україні. З презентацією цієї компанії я прийшов у Leo Burnett, але замість обговорення співпраці вони запропонували мені побудувати відділ у структурі їхнього агентства.

Щодо грошей це було дуже невигідно. Якщо на організації концертів я міг заробити кілька тисяч доларів на місяць, то в Leo Burnett мені запропонували стартову зарплату $800. Я погодився, бо розумів, що зможу отримати досвід та знання, які легко покриють цю різницю.

Я пропрацював у Leo Burnett, а потім і у Philip Morris близько восьми років, об’їхав півсвіту, отримав знання у міжнародних корпораціях. Але одного разу зрозумів, що потрібно компанії більше, ніж компанія мені. У такі моменти із корпоративного сектору треба йти. Так у 2005 році з’явився S*EVENT.

Відбили інвестиції за кілька місяців

Вкладати в бізнес мені не було чого. Я знайшов партнера, який вніс стартовий капітал – близько $10 тис. Він відповідав за фінансову частину, а я за ідеологію та пошук клієнтів.

Моїм першим клієнтом став друг, який збирався святкувати річницю створення своєї страхової компанії. Можливо, він найняв нас зі жалості, але сподіваюся, що просто повірив у нас. Такі вчинки дуже надихають. Ми швидко вийшли в плюс, а за кілька місяців я повернув партнерові вкладені на старті гроші.

Ми працювали з Borjomi, Samsung, Avon, Metro, Nestle. Робили дуже різні події: вечірки для Vogue та церемонії для Viva, презентації нових моделей Rolls-Royce та BMW, організовували концерт Олега Винника у Палаці спорту. Наразі організовуємо близько 100 подій на рік. У нас 16 людей у ​​команді та багато грамотних підрядників. Буває, що на заході працюють 100-150 осіб.

Усі наші події прибуткові. Ми не займаємося концертами, де є можливість не продати квитки. За всю історію S*EVENT був лише один захід, з яким ми пішли в мінус. 2014-го ми робили для українського клієнта подію за кордоном і платили підрядникам у доларах. Коли клієнт нам заплатив, курс так виріс, що довелося доплачувати підрядникам із власних грошей. Ми не скаржилися, мені здається, що клієнт сам все зрозумів і замовив нам ще один захід. Так ми компенсували збитки.

Як ми посварилися з Microsoft

Ми часто відмовляємося від організації подій, у яких ми не маємо експертизи. Наприклад, не проводимо весілля, святкування Нового року, а базові конференції робимо лише для постійних клієнтів. Є агенції, які в період новорічних свят заробляють 70% річного обороту, ми в цей час закриваємо хвости, а наші команди відпочивають.

Якось клієнт хотів відсвяткувати триріччя дочки. Поговоривши із замовником, ми зрозуміли, що він хоче здивувати інших батьків, а не порадувати дитину. Про цю маленьку дівчинку ніхто навіть не думав. За ті ж гроші можна було відвезти її до Діснейленду, закривши парк на цей день. Ми чесно сказали, що такої події робити не будемо.

А якось ми «сварилися» з Microsoft. Вони запускали Windows 7 та шукали агентство, яке організує презентацію. Для нас цифра «7» дуже важлива, ми старалися та виграли тендер. Вони нас привітали, ввели до своєї бази, а згодом надіслали змінений бриф. Виявилося, що креативний захід трансформувався у стандартну конференцію, де від нас потрібно було включити проектор, перевезти людей з готелю на майданчик та зробити дві кава-брейки. Ми сказали, що це не наша спеціалізація, і порадили інші агенції. Microsoft сказали, що ми нахабніли, відтоді ми не отримували від них запитів.

Як у мене з’явився МІНІ

Моєю першою машиною була Peugeot 406 – я купив її в 2004 році, коли пішов з Philip Morris .

Люди, які не знають, що таке МІНІ, сприймають його як дивний автомобіль. Є стереотип, що хлопець на такому їздити не може. Мені завжди було начхати.

Коли я вперше проїхався на MINI, зрозумів, що це як карти, тільки для міста. Вона добре кермується, відмінно входить у повороти, а на світлофорі «робить» більшість машин інших марок. Я порівнював із багатьма, і мені здається, що це ідеальна машина для тих, хто любить сидіти за кермом.

Знайомство з MINI John Cooper Works

Я колись пробував їздити на MINI John Cooper Works, але він був з ручною коробкою, в місті це незручно. До того ж це була скоріше спортивна машина, в офіс на ній не поїдеш. Нова MINI John Cooper Works, яку я тестував кілька днів, має 8-ступінчастий спортивний автомат, який виїжджає зі 100 швидше за механіку. І двигун два літри – це для мене незвично, але він дуже гарний, щоб згадувати про класичні 1,6.

Новий MINI John Cooper Works – це кілька машин на одній. Ти можеш спокійно їздити містом, а можеш увімкнути спортивний режим, поставити коробку в спорт і натиснути на педаль.

JCW змушує двома руками міцно триматися за кермо та інтуїтивно шукати очима вільний простір для прискорення, під час якого ти робиш трохи тихіше музику, щоб почути звук вихлопу.

Мета – ставати краще, ніж учора

Найбільший бюджет одного заходу, який ми організовували – близько $1,5 млн. Але великий бюджет – це не досягнення. Можна відвезти 350 людей до Монако, це буде дуже дорога витівка, але нічого крутого в цьому немає. Можна зробити захід за $20 тис., і він буде цікавішим, ніж за півтора мільйона. Адже ми продаємо креатив, а він вимірюється зітханнями глядачів, а не сумами.

У нас був захід, де артист коштував понад мільйон доларів. Я не вважаю це за досягнення, адже домовитися його привезти – це кілька дзвінків. Набагато цікавіше вигадати оригінальну концепцію і зробити щось, чого ніхто на ринку ще не робив.

Будь-яка людина повинна ставити собі за мету ставати краще, ніж учора. Якщо це відчуття пропадає, значить ти постарів. Мені б не хотілося дожити до такого моменту. Чим старшим ти стаєш, тим швидше тобі треба бігти. Це для мене найкращий стимул.

Фотографії Романа Маткова, The Gate Agency

Дякуємо за надання місця для зйомки Арт-завод «Платформа»