«Завжди йшла за тим, що мені подобається»: Вікторія Наливайко про BazaIT і бізнес в Україні, побудову команд, лідерство та ставлення до успіху

«Навіть якби в мене були всі гроші світу, я однаково займалась би рекрутингом», – говорить Вікторія Наливайко. Для неї це не просто підбір фахівців, а глибока робота з людською природою, поведінкою, кризами та потенціалом. Вікторія розповіла про початок роботи в цій сфері та шлях до власного бізнесу, чому амбіційність та мрійливість вкрай важливі для підприємців, про BazaIT, Svoї in Tech та Kyiv Tech Conference, про принципи лідерства, ставлення до успіху та про багато іншого.

«Взагалі в нашому тандемі з партнеркою я – “погана поліцейська”. Я добра і справедлива, але й дуже вимоглива», – Вікторія Наливайко. Колаж: MC: Money & Career

Вікторія Наливайко – українська експертка у сфері HR та рекрутингу, підприємиця та співзасновниця all-in-one рекрутингової платформи BazaIT. Членкиня правління Techosystem та керівниця Techosystem HR Cluster. У 2025 році увійшла до списку найвпливовіших жінок tech-світу Центральної та Східної Європи за версією платформи Vestbee.

«Навіть якби в мене були всі гроші світу, я однаково займалась би рекрутингом»

В IT-рекрутингу я вже 13 років. Загалом до того, щоб перетворити це вже на мій власний бізнес, я змінила, здається, близько п’яти компаній.

Фото: Facebook / Viktoria Nalyvaiko

Мій фах – «Психологія екстремальних та кризових ситуацій». Мені подобається все, пов’язане з поведінковими патернами, і загалом людина як одиниця соціуму. Подобається набирати персонал – потрібно зрозуміти людину, знайти їй місце в компанії. І дуже добре, що все склалося саме так. Навіть якби в мене були всі гроші світу, я однаково займалась би рекрутингом.

У 2018-му я заснувала рекрутингову агенцію Reteam Reteam – це business & talent agency, яке спеціалізувалось на «прямому пошуку» персоналу, фокусуючись на пошуку партнерів для бізнесу, а не просто співробітників, та забезпечуючи високу відповідність кандидатів очікуванням роботодавців Поштовхом до її заснування стало розуміння того, що в мені вже було багато компонентів, якими я могла оперувати як лідерка. До того ж мені трапилась хороша бізнес-партнерка.

Я не за соло-фаундерство – я завжди за партнерські стосунки, тому що так можна будувати бізнес якісніше, швидше, легше. 

Якщо ви знаходите потрібну людину, то разом можете торувати свій шлях, це навіть морально простіше. Торік я закрила агенцію та сконцентрувалась повністю на BazaIT.

Але знаєте – «підприємицею» я стала ще років у 14. Тоді я власноруч вирощувала огірки і продавала їх на заводи в Ніжині. І пригадуючи це зараз, думаю, що з дитинства в мене було бажання працювати на себе.

«Мені завжди були притаманні амбіційність і мрійливість»

Фото: Facebook / Viktoria Nalyvaiko

Іноді я задумувалась, чому одні люди стають підприємцями, а інші – ні. Мабуть, це пов’язано з характером. Я завжди була непосидюча й цілеспрямована. До того ж у мене спортивне минуле – це також загартовує характер. Досягати, не погоджуватись на компроміси, йти за своєю золотою медаллю, терпіти. Я змалечку в спорті, а спорт – це важко, це про біль і виснаження. Щодня ви маєте йти на чотиригодинні тренування, і це після школи.

Тобто потрібна дисципліна. І саме вона разом із цілеспрямованістю, орієнтацією на результат робить підприємця проактивним.

За характером я «досягаторка», яка не йде на компроміси. Мені завжди були притаманні амбіційність і мрійливість. Я буквально малювала в голові картинки, до яких хотіла дійти. Тут дуже важливо не плутати мрійність із заздрістю. Заздрість руйнує всередині вас усе, що мало б піти на ваш добробут, давати ресурси. А мрійливість – це коли ви не дивитесь на інших, а робите все винятково від власних бажань.

Тому я дуже рекомендую вам мріяти – це не про дитячість.

Це допомагає нам триматися, хотіти стрибнути вище голови і знаходити позитивні ресурси.

Навіщо це потрібно? Бо бути підприємцем важко. Люди, які не можуть позитивно мислити, здаються, впадають у депресію, багато втрачають і потім себе вигризають. І багато хто з підприємництва йде потім у найм, тому що так простіше й легше. Але якщо ви позитивно налаштовані, то знаходите внутрішні сили.

Це доволі великий світ для того, щоби брати ресурси з позитивної енергії. Тому я завжди мислю дуже позитивно й шукаю варіанти: а що я можу зробити?

«Я довіряю команді. Але я дуже педантична»

Я розвиваю BazaIT з 2021 року разом із моєю бізнес-партнеркою Оксаною Горбуновою. Звісно, пишаюсь нашим продуктом, але ще більше – людьми. Нам вдалося побудувати команду, яка почувається комфортно та зростає екологічно.

BazaIT – all-in-one hiring solution і рекрутинг-партнер, створений рекрутерами для рекрутерів. Компанія закриває найм під ключ (360°) – від брифу до оферу – та працює як вбудована рекрутинг-функція з процесами та аналітикою. На платформі – прозорий статус заявок, AI-парсинг CV і зручний пошук кандидатів/роботодавців. Окремий напрям – BazaIT Defense: підбір спеціалістів в оборонку та розвиток закритої дефенс-спільноти (співорганізатори DEF.Talks).

Були випадки, коли наші ж новачки ділились першими враженнями вже після першого тижня в нас: «Я не думала, що існують настільки екологічні команди», «Не уявляла, що працювати в колективі може бути настільки класно». Навіть якщо когось із наших переманюють («хантять»), ми все одно залишаємось друзями, і для мене це надзвичайно цінно. У нас панує атмосфера абсолютної підтримки.

Як лідерка я дуже різна. Взагалі в нашому тандемі з партнеркою я – «погана поліцейська». Я добра і справедлива, але й дуже вимоглива. Напевно, ця риса притаманна мені з дитинства – вимогливість у мені формували батьки. Насамперед в очікуваннях до себе. Я все пам’ятаю, а раптом про щось забуваю – буквально гризу себе й повертаюсь до невиконаного завдання о 2 годині ночі або у вихідні, та й загалом часом можу працювати по 16 годин. Так само я вимоглива до інших. Я можу прийти і прямо запитати: «Командо, ми це проговорили. Де результати?».

Фото: Facebook / Viktoria Nalyvaiko

Але я ніколи не підвищую голос і точно не звільняю за помилки – даю право схибити. Я завжди кажу: не вийде – зробимо висновки і спробуємо краще. Я довіряю команді. Але я дуже педантична – хаотичним людям важко зі мною працювати, оскільки я дуже організована сама і вимагаю цього від інших.

Можливо, з цієї педантичності виходить і моя любов до фінансів. Я обожнюю гроші, Excel, цифри – це моя зона відпочинку. Коли я втомлена, можу об 11 вечора відкрити Notion і зводити бюджет, планувати, дивитися метрики. Тільки нещодавно ми передали бухгалтеру створення рахунків та актів.

Разом з тим я легко делегую рутинні завдання. Раніше мені здавалося, що жодне рішення не може ухвалюватись без мене. Річ у тім, що в кожного керівника має бути період, коли він відчуває себе важливим, – це просто необхідно прожити. Я його вже пройшла – зараз мене відпустило. Я навпаки кажу: «Не смикайте мене зайвий раз, ви великі молодці – самі впораєтесь». До того ж я терпіти не можу мікроменеджмент, бо це не про продуктивність. 

Ставши підприємницею, я вчилася бути бізнес-орієнтованою. Я завжди намагалась спілкуватися по-доброму, але водночас давати зрозуміти, що робота має бути зроблена. Людей треба налаштовувати так, щоб вони мотивувалися і відчували, що вони круті спеціалісти. Це щоденна робота: розуміти, чи команда в ресурсі, хто виснажився, кого треба збадьорити, а кому після обстрілів сказати: «Зробіть собі відпочинок, бо я сама зараз не можу скласти два плюс два». 

«Вірю, що Україна – це країна майбутнього»

Коли у вас є ресурс, приходять ідеї створення чогось більшого, що має вплив не тільки на ваш власний бізнес, а на всю екосистему. Так свого часу у моєму житті з’явилися Svoї in Tech та Kyiv Tech Conference.

Svoї in Tech – це ком‘юніті людей, закоханих в ІТ, та серія нетворкінг-заходів для ІТ-фахівців від BazaIT. Ми запустили проєкт в лютому 2023-го. Почався другий рік повномасштабної війни, люди прагнули спілкування з іншими. Тому ми зробили офлайновий нетворкінг у безпечному місці, у якому учасники мали змогу зустрітися, поділитися інсайтами, знайти партнерів чи клієнтів, та навіть просто пообійматися.

І цей формат зайшов дуже класно. Ми були одними з перших – якщо не першими – в tech-екосистемі, хто запускав офлайнові нетворкінги під час повномасштабної війни. Так тривало два роки, і за цей час з’явилось багато інших форматів і джерел нетворкінгу. Але свою роботу ми зробили – показали, що це можливо організовувати офлайн.

Фото: Facebook / Viktoria Nalyvaiko

А роки два тому ми з кофаундеркою та президенткою Асоціації коворкінгів Вікторією Журбас загорілися ідеєю Kyiv Tech Conference. Це майданчик, на якому можна розповідати про круті українські проєкти. Фактично ми дали можливість підприємцям, менеджерам донести свої ідеї, показати цінність, продукти великій аудиторії. З іншого боку – ми дали аудиторії можливість побачити нові круті кейси, надихнутися, мотивуватися. Після конференції до нас приходили й казали, що знайшли клієнтів, партнерів, просто познайомилися з кимось.

Але це не єдина мета Kyiv Tech Conference. Ми запрошували представників «Дія.City», які розповідали про можливості для бізнесів, юриста, який пояснював мобілізаційні нюанси й що робити, якщо вашого працівника мобілізували.

Зараз проєкт Kyiv Tech Conference закрито. Цьогоріч ми вийдемо з новим проєктом із назвою KyivTech, один із його важливих складників – Defense Tech. Загалом він буде присвячений усьому, що рухає український бізнес, – чому варто розвивати його в Україні, які є програми підтримки, гранти, державні ініціативи. До закриття бізнес-потреб потрібно долучати державу, а бізнеси повинні розуміти, що на них чекає. Щоб з інфопростору зникли дописи про те, що люди не бачать майбутнього в Україні.

Я хочу, щоб люди вміли бачити розвиток. Я дуже вболіваю за Україну і вірю, що Україна – це країна майбутнього.

Тому хочеться замотивувати молодих підприємців, щоб вони розвивали бізнеси тут, щоб спеціалісти не виїжджали. Це і є ідея KyivTech: розказати й показати, як ми можемо зростати.

Фото: Facebook / Viktoria Nalyvaiko

«У вас точно все вийде, щойно ви знайдете й розкриєте сильну сторону»

Крім цього, я викладаю, проводжу лекції, консультую з кар’єрних питань – ця ідея також прийшла природно. Я ніколи не боялася аудиторії, ніколи не боялася говорити. Я завжди була активною людиною, у центрі уваги. Мабуть, це момент певного егоцентризму, і це не погано – ним просто потрібно вміти правильно користуватися. І я маю психологічний бекграунд – мені справді вдається працювати з людьми, мотивувати і слухати. Я вмію зрозуміти проблеми людини і, враховуючи свій досвід, допомогти знайти рішення або просто підібрати правильні слова.

Моя найбільша ціль – допомогти, надихнути й направити.

Це можна порівняти із роботою психолога. Завдання цього фахівця – не розповідати, як потрібно жити, а дати джерело для внутрішньої рефлексії. Він ставить питання, а ви, відповідаючи на них, самі знаходите відповіді. Мало хто вміє співпереживати, допомагати, не перебираючи увагу на себе власними історіями.

Я також люблю спостерігати за людьми та їхньою природою. Кожна людина унікальна, і потрібно вміти це побачити. Тому мені вдається кар’єрний консалтинг – я вмію побачити сильні сторони й розкрити професіонала.

Викладацька діяльність та кар’єрні консультації – це один з напрямів в моїй діяльності, яким я справді пишаюсь. Уявіть: я стою в Португалії на Web Summit біля українського стенда серед десятків тисяч відвідувачів, а до мене підходить людина й каже: «Вікторіє, я вас впізнала! Ви в нас викладали, ви мене замотивували, і я знайшла роботу». Це неймовірно цінно. У такі моменти приходить розуміння, що мій проінвестований час перетворився для когось на класний рік у новій компанії або зменшив стрес під час пошуку цієї роботи.

А якщо говорити про мою власну сильну сторону, то вона в тому, що я завжди йшла за тим, що мені подобається.

Це приносить свої плоди, тому я розвиваю в собі цю здатність, інвестую в неї. У вас точно все вийде, щойно ви знайдете й розкриєте сильну сторону. Тут немає правильної формули, але потрібно вірити в себе й усвідомлювати, ким ви є.

«Кажуть, що завжди правий клієнт, але для мене найцінніше – це команда»

Коли ви в професії або в підприємництві три роки й десять років – ви по-різному сприймаєте успіх, тобто є певні таймлайни. Зараз я визначаю його тим, що навчилася легко ставитися до проблем. Раніше я не давала собі права відпускати робочі питання – навіть у відпустці мій день починався і закінчувався телефоном, я доєднувалась до дзвінків, усім відповідала. Тому не смикатись від кожного повідомлення, знати, що ще матимете час, не поспішати – це успіх.

Фото: Facebook / Viktoria Nalyvaiko

Зараз якщо я проводжу час із сім’єю чи близькими, то навіть не зазирну в телефон, адже маю розуміння власних кордонів і те, що нічого не впаде, якщо я зараз не відповім на дзвінок. Але це приходить із досвідом. Якщо ви у професії, наприклад, два роки, то розумієте, що мусите бути постійно на зв’язку, оскільки ще не маєте того кредиту довіри – вас легко можуть замінити. А зараз я тішусь тим, що можу дозволити собі випасти ненадовго з робочих процесів і потім не гризти себе за це.

Ще один прояв успіху – це давати команді можливість помилятися. Я завжди захищаю свою команду. Вже всередині ми розберемось, що саме зробили неправильно. Кажуть, що завжди правий клієнт, але для мене найцінніше – це команда, і я її захищатиму за будь-яких обставин. Це також приходить із досвідом – потрібно здобути вміння за потреби вступити в конфронтацію. Клієнти ще будуть – команда вибудовується роками. Саме разом ви можете швидко адаптуватися під реалії, реагувати на зміни.

Останній рік був дуже важким, я б навіть сказала, найгіршим. Були періоди, коли ми входили в касові розриви й не могли платити собі зарплату. Звісно, давали собі момент слабкості, але потім збирались, генерували ідеї і планували, як вийти із ситуації. І тому перестати грати роль, показати свою вразливість команді – це теж успіх. Тому що кожен момент слабкості ви переживете, а після – станете сильнішими.

Ну і важливо навчитися розслаблятися. Коли ви в стресі, коли у вас ледь не буквально мізки болять, не може йтися ані про швидкі рішення, ані про реакцію. Тому раджу навчитися ловити ці моменти, коли ви можете розслабитись і дозволити собі займатися своєю справою в задоволення.

«Історії лідерок» – це спецпроєкт MC: Money & Career про топменеджерок і засновниць українських бізнесів, фондів та фундацій, які формують цінності, задають тренди та створюють можливості для інших.

Вони розповіли про власні кар’єрні трансформації та особливості своєї роботи, поділились інсайтами та правилами лідерства, досвідом побудови ефективних команд та створення атмосфери, у якій хочеться працювати і зростати.

Усі матеріали, опубліковані в межах спецпроєкту, можна знайти за тегом «Історії лідерок».