Я маю звільнити працівників або зменшити їм зарплатню через кризу. Як це зробити законно?

Юлія Середа, старший юрист українського офісу PETERKA & PARTNERS, та молодший юрист Клара Карапетян підготували для MC.today докладні та розгорнуті відповіді на актуальні питання роботодавців. З колонки ви дізнаєтеся про те, чи можна зараз звільняти працівників, зменшувати зарплатню або відправляти їх у відпустку.

Друзі, ми в редакції mc.today мріємо публікувати ваші історії. З вами сталося щось дивне і незвичайне на роботі, в подорожі, просто на вулиці? Розкажіть про це нам, надіславши електронного листа на news@mc.today. 

Тепер і в Україні це стало реальністю: ширяться випадки зараження коронавірусом COVID-19, вводиться карантин, обмежуються масові заходи, зупиняється робота транспорту. Такі дії мають значний вплив на діяльність українських компаній. Питання оптимізації бізнесу та забезпечення ефективного функціонування робочих процесів тепер актуальні як ніколи.

1. Яку відпустку можуть просити працівники у роботодавця на період карантину?

   Старший юрист Юлія Середа

Є чотири варіанти. Це може бути як частина щорічної основної чи додаткової оплачуваної відпустки працівника, так і відпустка без збереження заробітної плати. Остання надається за погодженням з роботодавцем кожному працівнику, термін — не більше 15 календарних днів на рік.

Також законодавство передбачає спеціальні види відпусток на період карантину:

• Відпустка, яка надається без збереження заробітної плати будь-якому працівнику за згодою роботодавця.
• Відпустка для догляду за дитиною віком до 14 років. Може надаватися лише певним категоріям працівників: матері, батьку, бабі, діду чи іншому родичу, який фактично доглядає за дитиною. Або усиновлювачу, опікуну, одному з названих батьків чи батьків-вихователів. Ця відпустка не передбачає збереження заробітної плати і має надаватись за бажанням працівника в обов’язковому порядку.

2. Чи може роботодавець зупинити роботу підприємства на час карантину?

Так. Компанія може призупинити роботу і оголосити простій у випадках, якщо обставини, пов’язані з поширенням коронавірусу, призвели до відсутності організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи.

Під час простою працівникам треба платити не нижче двох третин від ставки.

3. Компанія відчула економічні труднощі, але не хоче звільняти працівників. Чи можливо зменшити робочий час працівникам і домовитись щодо дистанційної роботи?

Так. Ви як роботодавець можете встановити працівникам неповний робочий день або тиждень. В деяких випадках ви маєте це зробити, наприклад, на прохання вагітної жінки або жінки, яка має дитину віком до 14 років. Оплата праці в цих випадках проводиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Також можна встановити режим «роботи з дому». Ви маєте переконатися, що у працівника є для цього умови,  і надати необхідне обладнання та інструменти. За домовленістю працівник може користуватися своєю технікою, проте компанія має компенсувати її використання. 

Витрати на електроенергію, інтернет, стільниковий зв’язок також можуть компенсуватися роботодавцем, якщо була така домовленість.

Компанія може домовлятися з працівниками про зміну режимів роботи або впроваджувати їх самостійно. Але в останньому випадку ви маєте повідомити працівника не пізніше ніж за 2 місяці до переходу на новий режим.

4. У компанії працівники оформлені офіційно. Криза. Грошей на виплату зарплати немає.  Чи можна їх звільнити «через кризу та вірус»? Яка процедура? А якщо працівник проти того, щоби його звільняли?

«Криза та вірус» не можуть розглядатися як підстави для звільнення. Проте можуть потягнути за собою ліквідацію компанії, банкрутство, необхідність у скороченні штату працівників.

В такому випадку, згiдно з законом, ви маєте попередити працівника за два місяці до звільнення, оформити процедуру та нарахувати вихідну допомогу у розмірі не менше середньої місячної зарплатні. Згода працівника на таке звільнення не потрібна. Але у випадку незаконного звільнення працівник може оскаржити це у суді.

Проте Кабінет Міністрів України рекомендував не звільняти робітників, які працюють вдома або перебувають у відпустці без збереження заробітної плати. Наразі це рекомендації, але варто слідкувати за подальшими можливими змінами у цьому напрямку. 

5. Чи є штрафи за звільнення людей через кризу?

Звільнення має бути на законних підставах, інакше працівник може оскаржити його в суді. Тоді ви повинні будете або поновити його на посаді і оплатити час вимушеного прогулу, або понести відповідальність.

Наприклад, незаконне звільнення працівника з особистих мотивів залежно від обставин може каратися:

• штрафом від 34 тис. грн до 85 тис. грн;
• або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 5 років;
• або виправними роботами до 2 років; 
• або арештом на строк до шести місяців.

6. Чи є штрафи за невиплату заробітної плати чи затримку із виплатою?

Так, законодавством передбачається три види відповідальності:

Фінансова. Якщо роботодавець не виплачує зарплатню більше одного місяця або виплачує не в повному обсязі — штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати. У 2020 році це 14 169 грн.

Адміністративна. Якщо не виплачує вчасно та не в повному обсязі — штраф від 510 грн до 5100 грн.

Кримінальна. За безпідставну невиплату зарплатні більш як за один місяць, вчинену умисно:

• штраф від 8500 грн до 17 000 грн;
• або виправні роботи чи позбавлення волі до 2 років;
• заборона обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років.

У випадку, якщо така невиплата була вчинена внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати:

• штраф від 17 000 грн до 25 500 грн;
• або обмеження волі на строк до трьох років;
• або позбавлення волі на строк до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

7. Наскільки максимально зараз можливо зменшити заробітну плату відповідно до законодавства? А якщо працівник проти зниження офіційної заробітної плати?

Відповідно до законодавства, розмір зарплатні робітника за повністю виконану роботу не може бути нижче мінімальної заробітної плати. У 2020 році це 4723 грн, якщо у погодинному розмірі — 28,31 грн. 

Про зміну зарплатні ви маєте повідомити працівника не пізніше ніж за два місяці. Якщо заробітну плату треба зменшити, а співробітник не згоден на такі умови, тоді він може звільнитися.

Робітник також може оскаржити зменшення зарплатні в тому разі, якщо роботодавець його про це не попередив. Це є порушенням трудового законодавства.

8. Зараз ТПП (Торгово-промислова палата — прим. ред.) видає довідки про форс-мажор. Як це впливає на трудові відносини?

Форс-мажорні обставини не впливають напряму на трудові відносини роботодавця і працівника, тож не можуть скасувати зобов’язання сторін.

Проте є судова практика, коли роботодавців звільняли від відповідальності за затримку у виплаті зарплатні при звільнені у встановлені строки, що через форс-мажорні обставини, підтверджені ТПП.

Тож у деяких випадках, коли сторони не можуть виконати зобов’язання через форс-мажорні обставини, їх може бути звільнено від відповідальності.

9. Чи можна не сплачувати податки та збори із заробітної плати працівників? Чи можна відкласти їх сплату?

Роботодавець зобов’язаний нарахувати і сплатити податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та єдиний соціальний внесок. Невиплата цих податків та зборів або їх відстрочення не передбачається законодавством.

Проте нещодавно законодавство змінили через карантин, і до платників податків не будуть застосовувати штрафні санкції і нараховувати пеню за порушення податкового законодавства з 1 березня по 31 травня 2020 року.

Зазначене правило не звільняє вас від обов’язку сплати ПДФО і ВЗ, проте фактично звільняє від відповідальності за затримки у їх сплаті упродовж 3 місяців.

Схоже правило встановлене і для ЄСВ: за несвоєчасну сплату по 30 квітня 2020 року не нараховуються штрафи та пеня.