Е-гривня: що це, як користуватись і чого від неї чекати

Електронна гривня може стати реальністю вже наприкінці 2022 року. Так стверджують у Національному банку України. А поштовхом для цього стали світові тенденції та активність фінтех-компаній на українському ринку.

Що ж таке е-гривня і як вона вплине на життя українців? 

Що таке е-гривня

Е-гривня – це фактично третя форма грошей у вигляді криптовалют. По своїй суті це блокчейнбезперервний ланцюг блоків, які зберігають інформацію-аналог звичайної гривні, випуск якої буде здійснювати та контролювати НБУ. 

Сьогодні в різних куточках світу вивчають, тестують, а десь уже навіть повноцінно випускають в обіг цифрові валюти центральних банків (CBDC). Першою країною світу, яка випустила власну електронну валюту, стали Багамські острови. 

Пісочний долар із жовтня 2020 року є повноцінним платіжним засобом у цій країні. Зараз до випуску цифрових валют готуються Японія та Китай.

За даними звіту Банку міжнародних розрахунків, обіг цифрових валют центральних банків є одним з основних векторів технологічного розвитку 80% центробанків у всьому світі. А протягом найближчих трьох років кожен десятий регулятор випустить свою цифрову валюту.

Крім того, що це новий розділ у роботі центральних банків, ця тенденція відкриває нові можливості й для фінтех-компаній.

Але на відміну від Bitcoinкриптовалюта, цифрові валюти центробанків підкріплені державними грошима. Тобто одна е-гривня є еквівалентом однієї одногривневої банкноти. З технологічного погляду це криптовалюти, які можуть абсолютно легально використовувати для розрахунків нарівні з банкнотами та безготівковим розрахунком.

Концепція передбачає, що розрахунки е-валютою потребуватимуть мінімум посередників, а то й відбуватимуться взагалі без них. А отже зменшаться комісії і, відповідно, вартість послуг.

І загалом цифрові гроші знижують витрати на функціонування та забезпечення фінансової системи, оскільки не потрібно витрачати додаткові гроші на інкасацію та випуск банкнот. 

Функції цифрових валют центральних банків

За даними МВФ, у країнах, що розвиваються, цифрові валюти центробанків можуть використовувати для підвищення операційної та економічної ефективності. А в країнах із нерозвиненою фінансовою системою вони можуть стати інструментом для забезпечення фінансової інклюзії та цифровізації.

У світлі ситуації з коронавірусом подібну думку про цифрові валюти центробанків висловили й аналітики Банку міжнародних розрахунків.

Оскільки через пандемію, за даними ACI Worldwide, тільки 2020 року глобальний обсяг безготівкових операцій зріс на 74%, а деякі підприємці взагалі відмовилися приймати готівку.

Така ситуація поставила під загрозу незахищені верстви населення та людей похилого віку, яким складно користуватися банківськими продуктами.

Однак, за даними доповіді BIS, в умовах активного розвитку біометричних технологій цифрові валюти центробанків можуть забезпечити всі верстви населення доступною та гнучкою платіжною інфраструктурою. У тому числі й людей без банківського рахунку. 

Така платіжна система буде стійкою до потрясінь, на кшталт, пандемій та кібератак. 

Як працюватиме е-гривня 

В Україні розробкою та вивченням випуску цифрової валюти НБУ займається ще з 2017 року. У 2020 році Нацбанк представив перший концепт свого проєкту під назвою е-гривня. А у вересні 2021 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт «Про віртуальні активи», який дозволить запустити легальний ринок власне віртуальних активів. 

Як же працюватиме е-гривня? У кожного охочого буде власний електронний гаманець (подібний до тих, на яких зберігають Bitcoin). А під час купівлі товарів чи інших розрахунків криптогроші просто пересилатимуть з одного гаманця на інший – без посередництва банківських рахунків чи міжбанківських переказів. А отже ніяких комісій та додаткових платежів. 

Наразі Національний банк вивчає три варіанти використання е-гривні:

• е-гривня для безготівкових платежів з можливим функціоналом «програмованих» грошей для здійснення цільових соціальних виплат;
• е-гривня для використання у сфері, яка пов’язана з обігом віртуальних активів (наприклад, для обміну, забезпечення випуску та інших операцій з криптовалютами);
• е-гривня для транскордонних платежів.

З боку держави, одним з ефективних способів використання цифрових валют центробанків є соціальні виплати, наприклад, субсидії. Таким чином влада зможе контролювати, як витрачаються цільові кошти.

Це будуть робити з допомогою смартконтрактів – автоматизованих програм, які виконують певні дії за умови виконання сторонами певних угод. Наприклад, перерахунок е-гривні продавцю лише після підтвердження отримання товару.

Проблема стеження і контролю

Технологія, що лежить в основі обігу цифрових валют центробанків, дасть можливість НБУ в режимі реального часу бачити всі транзакції за гаманцями з е-гривнею.

Таким чином, НБУ стане простіше відстежувати емісіювипуск в обіг нових грошових знаків і контролювати обіг національної валюти в економіці. А громадяни та журналісти зможуть здійснювати кращий контроль за витратами бюджетних коштів.

Та разом із цим виникає проблема довіри населення до такого типу платежів. Держава матиме змогу контролювати та відстежувати платежі кожного українця, що порушує засади приватності.

Виходом із ситуації може стати державно-приватне партнерство.

Можливості державно-приватного партнерства для цифрових валют центробанків

Аби третя форма грошей мала попит серед населення нарівні з безготівковими грошима і банкнотами, важливо, щоб цифрові гроші центробанків були зручними для людей. Тому, як зазначають аналітики Банку Англії, важливу роль відіграють і провайдери цифрових валют.

Фінансові компанії, які мають чималий досвід у цій сфері, можуть зробити зручний платіжний інтерфейс для використання цифрових грошей та додати до функціонала розробки схеми лояльності або інші фінансові продукти.

Як показує практика, інновації – це найчастіше прерогатива приватних компаній та стартапів, тому до розробки й впровадження інфраструктури для обігу цифрових валют можуть залучитись приватні організації. Таку можливість державно-приватного партнерства у розрізі емісії цифрових валют МВФ охрестив синтетичними цифровими валютами центробанків – sCBDC.

У цьому випадку випуском і впровадженням інновацій займатимуться приватні компанії, а за центральним банком залишається функція регулювання третьої форми грошей. Саме таким шляхом вирішили піти й розробники е-гривні.

Її створенням на базі блокчейну Stellar займатиметься «Таскомбанк» за підтримки Міністерства цифрової трансформації та НБУ. Як одну зі стадій пілотного тестування е-гривню будуть використовувати для автоматичної виплати зарплатні держслужбовцям «Дії», для взаємодії між IT-підприємствами, а також для p2pваріант архітектури системи, в основі якої стоїть мережа рівноправних вузлів-платежів та оплати товарів.

Однак, аби е-гривня повністю увійшла в життя людей, необхідна інфраструктура, щоб українці мали можливість витрачати ці гроші.

Як бачимо, Україна знаходиться на передовій прийняття інноваційних платіжних технологій, крім того, прихід таких глобальних продуктів, як Wirex, прискорить розвиток платіжної інфраструктури на базі блокчейну та підвищить конкуренцію на ринку платіжних послуг.