Оскаржувати чи змиритися: що робити, якщо в карантин незаконно нагрянула податкова

У січні Окружний адміністративний суд Києва визнав, що планові податкові перевірки під час дії карантину у 2021 році були незаконними, а відповідна постанова Кабінету Міністрів України № 89 є протиправною. Та чи означає це, що бізнес може зітхнути спокійно і результати всіх перевірок за минулий рік скасують? Розберемося.

Аби зрозуміти, чи оскаржувати тепер українським бізнесменам ті перевірки, чи ні, слід розібратися в історії питання.

Із чого все почалось

2020 рік. Ковід. 30 березня 2020 року Верховна Рада України встановлює мораторій на проведення перевірок і доповнює Податковий кодекс України відповідною нормою – пунктом 52-1 до розділу XX «Перехідні положення». Парламент встановлює мораторій на проведення документальних і фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року.

Юлія Федосюк

У травні 2020 року депутати уточнюють: мораторій на перевірки діє по останній календарний день місяця, у якому завершується дія карантину. Ковідний 2020 рік пройшов без планових перевірок від податкової.

Вересень 2020 року. Нардепи вносять зміни до бюджету на 2020 рік, і якимось дивом у законі щодо бюджету з’являється норма, яка надає «індульгенцію» Кабміну скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг і гарантій, що встановлені відповідними законами України щодо запобігання виникненню і поширенню COVID-19.

Лютий 2021 року. Кабмін вирішує, що майже рік бізнес прожив без планових перевірок, відновився та адаптувався жити з ковідом, а ось інспектори засиділись у своїх кабінетах. Отже, на думку міністрів, настав час скористатися своєю владою та дозволити податківцям «вийти в поля».

У результаті 3 лютого 2021 року ми отримали постанову №89 і дозвіл від уряду проводити планові податкові перевірки й окремі види позапланових податкових перевірок. Із цього моменту все й почалося.

Великий прорахунок Кабміну

Коли Кабмін видавав постанову, то, як це часто буває, не врахував один важливий нюанс. Норма Податкового кодексу про мораторій на проведення перевірок під час карантину так у Кодексі і залишилась. Карантин не закінчувався.

А Податковий кодекс України чітко встановлює, що анулювати його положення можна виключно шляхом внесення до нього змін.

Кожен студент юридичного вишу, який склав іспит з теорії держави та права, знає, що закон має вищу юридичну силу, аніж постанова Кабміну, а спеціальна норма є в пріоритеті перед загальною.

Отже, було очевидно, що планові перевірки в період карантину, поки діє норма Податкового кодексу, поза законом навіть без відповідного рішення суду.

Допускати чи не допускати, оскаржувати чи змиритися?

Ті компанії, у які прийшли з податковою перевіркою, при всій незаконності цих заходів по-різному відповіли собі на запитання вище.

Річ у тім, що суди почали розглядати позови щодо протиправних перевірок ще минулого року, але думки суддів щодо законності відповідних наказів тоді розійшлися.

Спочатку велика кількість рішень судів першої інстанції була не на користь платників податків. Аргумент простий: «Постанова №89 чинна, у позові відмовити».

Проте восени 2021 року ситуація дещо змінилась, і судді вже не були такими категоричними. Суди почали ставати на користь платників.

Так, у вересні минулого року Шостий апеляційний адміністративний суд підтвердив, що норма про мораторій на податкові перевірки в пріоритеті перед Постановою №89, а змінити норми Податкового кодексу можна лише за умови внесення відповідних змін до нього.

Перший апеляційний адміністративний суд у грудні 2021 року вказав, що Кабмін фактично перебрав на себе повноваження Верховної Ради – єдиного органу законодавчої влади. А це неприпустимо і суперечить Конституції України. Накази податкової про призначення планових перевірок визнали протиправними.

Що буде після рішення суду

Повернемося до рішення Окружного адміністративного суду Києва, що визнав протиправною та нечинною постанову Кабміну №89. Тут, до речі, варто додати, що той самий Окружний суд 2 лютого розглянув ще один аналогічний позов до Кабміну, але про його результати даних на сайті суду поки що немає.

Рішення суду першої інстанції не остаточне. Прогнозую, що Кабмін оскаржуватиме це рішення в апеляції, а далі у Верховному Суді.

У разі, якщо суди наступних інстанцій підтримають позицію, що Постанова №89 протиправна, тоді постане питання щодо результатів усіх податкових перевірок за 2021 рік.

Але тут не все так просто, як здається на перший погляд.

Річ у тому, що Велика Палата Верховного Суду у вересні 2021 року зробила правовий висновок: неправомірність дій податкової при проведенні перевірки може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, які були ухвалені за наслідками такої перевірки.

Тобто після перевірки у вас є донарахування (податкове повідомлення-рішення), і це можна оскаржити в суді, якщо зазначити, що перевірку призначили незаконно.

Але тут же суд уточнив: підстави для скасування податкового повідомлення-рішення – це лише порушення, що вплинули або могли вплинути на результати перевірки. Критерії ж впливу чи об’єктивності залишились на розсуд суду.

І тут такий собі когнітивний дисонанс. З погляду здорового глузду результати тогорічних перевірок незаконні, адже Кабмін не мав права їх дозволяти, а податкова мала б діяти відповідно до Податкового кодексу та не призначати і не проводити планові перевірки в період карантину.

Проте в контексті уточнень Великої Палати Верховного Суду суди мають перевірити, чи вплинула Постанова №89 на висновки податкової. Наприклад, щодо донарахування ПДВ чи податку на прибуток.

Таким чином, прогнозувати, якими будуть рішення судів щодо оскарження результатів тогорічних податкових перевірок – невдячна справа.