У віддаленої роботи багато мінусів, але продуктивність IT-компаній така ж, як і в офісі. Дослідження

Я разом із випускницями програми LvBS MA іn HR and Organization Development Ольгою Герус і Катериною Гірною, Центром етики та технологіій та Clario вирішила дослідити, як ІТ-компанії планують змінити підхід до віддаленої роботи та відпусток після карантину.

Загалом в опитуванні взяло участь 157 респондентів, які представляють ІТ-компанії з різних регіонів України, серед них: Львів (53%), Київ (26%), Одеса, Харків, Дніпро та інші. 60% респондентів представляють аутсорсингові компанії, а 31% – з продуктових компаній.

Чи вплинула робота з дому на ефективність і довіру

82% учасників опитування практикують роботу з дому. Більшість респондентів (77%) до карантину не обмежували кількість днів чи годин на тиждень, які співробітники можуть працювати вдома, 23% мали обмеження по кількості днів на місяць.

62% респондентів зазначили, що в їхніх компаніях віддалено можна працювати за бажанням, в той час, коли 38% – лише з певних причин (сімейні обставини, самопочуття, форс-мажорні обставини).

Половина опитуваних зазначає, що до карантину менше ніж 20% співробітників їхніх компаній використовували можливість роботи з дому.

При цьому 88% зазначили, що їхні компанії не використовують ніяких додаткових інструментів для моніторингу ефективності працівників при віддаленій роботі.

Найчастіші проблеми віддаленої роботи:

• нестабільний інтернет-зв’язок,
• демотивація через зниження соціальної взаємодії,
• падіння продуктивності,
• відволікаючі фактори: маленькі діти, сімейні обставини,
• складність відслідковувати стан (моральний, психологічний) працівників на проектах, збереження балансу між роботою та особистим життям,
• комунікація між підрозділами,
• доступність апаратури,
• неможливість контролю.

89% респондентів зазначають, що продуктивність не впала при довгостроковій роботі з дому під час карантину, і після його закінчення 70% планують змінити підходи до віддаленої роботи в своїх компаніях.

Як змінилися відпустки

80% відсотків компаній нараховують відпустку на робочі дні, 39% нараховують 20 днів відпустки на рік і 37% нараховують менше 20 днів відпустки.

З часом відпустки накопичуються у, так званий, баланс відпусток. При розірванні контракту 58% компаній виплачують накопичений баланс повністю, в той сам час 19% взагалі його не компенсує, інші компенсують частково. Частина компаній на ринку обмежує кількість днів відпустки, яку можна перенести на наступний рік.

Карантин, за результатами опитування, не вплинув на обмеження, і компанії не збільшуватимуть кількість днів, які можна перенести на наступний рік, а також не планують компенсувати накопичені дні відпустки.

Загалом карантин не суттєво вплинув на відпустки, тільки 19% компаній планують змінити політику.

Більшість компаній:

• не нараховують додаткові дні відпустки,
• не компенсують накопичену відпустку впродовж карантину,
• не нараховують відпустку впродовж карантину,
• просять планувати відпустки заздалегідь,
• просять працівників активніше використовувати наявний баланс відпустки.

В той самий час частина компаній (11%) дає змогу своїм працівникам компенсувати повністю чи половину накопиченого балансу відпусток під час карантину. 19% компаній також планують переглянути правила накопичення і компенсації балансу відпусток у зв’язку з карантином.

Ольга Герус, член ради директорів компанії Clario:

Карантин вніс свої корективи в життя людей у цілому світі. За кілька місяців усе, що нам здавалось робити онлайн неможливим, стало реальним: найм, адаптація, робота з командою, віртуальні тімбілдінги.

У IT-компанії Clario, де я працюю, довелось швидко реагувати на потребу в безпеці працівників і з перших днів карантину ми перевели всі наші офіси на віддалену роботу.

Результати опитування показали, що люди відчувають, що компанія про них турбується. Зараз в наших офісах працюють тільки ті, хто не має змоги працювати з дому, і ми продумуємо стратегію, яким має виглядати баланс роботи з дому і офісу.

Цікаво було побачити, що більшість компаній довіряють команді і не використовують додаткові системи моніторингу ефективності працівників.

Олександра Альхімович, викладач LvBS:

Події останніх шести місяців у світі та Україні показали, що ключовим фактором успіху для будь-якої компанії залишається найцінніше – персонал.

На відміну від попередніх криз, компанії намагаються утримувати персонал і рішення про скорочення ухвалюють в останню чергу, якщо іншого виходу просто немає.

Організація віддаленої роботи, управління розподіленими командами, гнучкий графік, діджиталізація – це ті процеси, які компанії планували впроваджувати поступово у довгостроковій перспективі.

Але пандемія внесла свої корективи і бізнес дуже швидко адаптувався до нової реальності. Безумовно, компанії будуть сконцентровані на питаннях: «Як підвищити продуктивність персоналу?», «Як збалансувати робочій та персональний час?», «Як зберегти командну взаємодію?», «Як побудувати ефективні онлайн-комунікації?». Будь-яка зміна спонукає нас шукати нові рішення, а це шлях розвитку.

Катерина Гірна, HR Director Avenga Ukraine:

Період різкого занурення у стан щоденних викликів став для українських компаній справжнім тест-драйвом процесів кризового менеджменту, перегляду політик і перебудови процедур. З моїх особистих спостережень, український ІТ-сектор впорався з цим на відмінно.

Для Avenga особливо корисним був досвід переведення на роботу з дому наших офісів у восьми містах України, в кожному з яких різна кількість людей та свої особливості роботи. З перемінним успіхом ринок впорався і з cost-cutting заходами та максимальним утриманням людей.

Особлива актуальність цього дослідження ще й у тому, що для ІТ-бізнесу ключовою статтею витрат є компенсація спеціалістам, а політика відпусток (калькуляція якої базується саме на компенсації) попадає під приціл однією із перших.