Китайці сплять посеред робочого дня. Що ми дізнались про цей народ, коли відкрили за тиждень офіс на Тайвані

Міжнародна рекламна агенція Adwise.Agency спеціалізується на роботі з трафіком. Минулого року в компанію часто звертались клієнти, яких цікавили азіатські регіони. В агенції вирішили відкрити свою філію на острові Тайвань.

У колонці для MC Today керівник HR-відділу компанії Анастасія Куліш розповіла про сюрпризи, які її чекали в Азії. Чому місцеві точно торгуються до останнього, як не осоромитися під час роботи на острові, і яких помилок агенції вам краще не повторювати.

Історія почалася ще в 2016 році. В штаті компанії з’явився спеціаліст із закупівлі реклами зі знанням китайської. З часом до команди долучилися ще три фахівці, які жили в Китаї і вільно володіли китайською.

Паралельно в нас почав зростати запит на азіатський трафік, і ми вирішили запросити до співпраці фахівця з локального китайського ринку.

Так у команді Adwise з’явилася Фей Фей. Завдяки їй ми познайомилися з менталітетом китайців і вберегли себе від багатьох можливих помилок.

Чим вас здивують китайці

Наймаючи на роботу китайського фахівця, готуйтеся торгуватися. В підсумку, вони отримують саме таку зарплатню, яку хочуть. Вони справжні трудоголіки і дуже прискіпливо ставляться до комфорту робочого місця.

Китайців потрібно забезпечити усім необхідним: зручним робочим місцем, безкоштовними ласощами, корпоративними заходами і навіть спальним місцем. Так, наша Фей Фей любить подрімати в офісі посеред робочого дня.

Важливо заздалегідь чітко визначити повноваження майбутнього співробітника. Китайці допитливі, їм спокійніше, коли вони розуміють свою зону відповідальності.

Готуйтеся до того, що новий співробітник працюватиме з вами недовго. Китайці звикли міняти місце роботи кожні півроку. Щоб працювати з ними довго, вам потрібен потужний керівник команди.

Офіс на Тайвані

Коли ми здобули необхідний досвід і стали сміливішими, ризикнули підкорити Тайвань і відкрити там офіс. Почали в грудні минулого року.

Ми прилетіли в столицю острова – Тайбей. Набрали штат, знайшли керівника і повернулися в Україну. Звучить легко, правда?

Проте ми протягом півроку ретельно працювали над питанням. Перший офіс ми шукали самостійно. Не рекомендую повторювати нашу помилку. Це дуже тривалий і складний процес.

Знайдіть посередника – міжнародну компанію, яка орендує офіси по всьому світу. Ми, наприклад, вибрали компанію Regus. Це коштує дорожче, але позбавить вас головного болю.

Потім ми опрацювали тонни резюме в LinkedIn. Критеріїв було два: досвід у баїнгу і знання англійської мови. Відібрали 600 кандидатів і 70% з них відсіяли після першого skype-дзвінка. З рештою домовилися про зустріч на Тайвані.

І ось нас двоє дівчат – я і моя колега з відділу закупівлі реклами – прилітаємо, щоб за кілька днів набрати людей в команду. Закуповуємо все самі: від техніки до води, готуємо перепустки для майбутніх співробітників, налагоджуємо інфраструктуру. До речі, вам знадобиться перекладач. Нам пощастило, наші колеги відмінно володіли китайською і англійською.

Місцевий менталітет

Якщо вам пообіцяли прийти у призначений час, то це не означає, що так воно і буде. А якщо на ваше запрошення ніхто не відповів, то не виключено, що кандидат прийде. Логіку цього процесу ми так і не зрозуміли. Проте на зустріч ніхто не спізнюється, всі завжди приходять із роздрукованим резюме.

Ми довго обирали кандидатів. Усі запевняли, що досконало володіють необхідними навиками. Та на ділі виявлялося зовсім інакше.

Краще звертати увагу на тих, хто вже працював із європейськими чи американськими компаніями. Керівника команди ми вирішили взяти з місцевих. Спеціаліст на таку посаду повинен відмінно володіти англійською і добре розумітися на місцевому ринку. Тільки тоді він зможе налагодити комунікацію між головним і місцевим офісом.

Тайванський діджитал дуже відрізняється від китайського. Справа в тому, що на Тайвані працює Facebook і звичні месенджери. У Китаї вони заборонені, тому фахівці по роботі з китайським трафіком заточені під інші завдання.

Нових колег у тайванський офіс ми заманювали бонусами. Наприклад, середня оплачувана відпустка на Тайвані триває 5-10 днів. Ми ж запропонували у рази більше. Ще нам на руку зіграло те, що тайванці охочіше працюють із європейськими компаніями, аніж із місцевими.

Зі смішного і сумного: коли настав перший день Х – час виплати зарплати – я за звичкою розклала гроші по білих конвертах. Та виявилося, що на Тайвані білі конверти прийнято вручати для допомоги родичам чи близьким покійного. Добре, що мене вчасно попередили –  за кілька хвилин до найбільш незручної ситуації у моєму житті.

Сьогодні у нас два офіси в новому для нас регіоні: один у Тайчжун, другий у Тайбеї. І нам врешті вдалося побудувати комунікацію як між ними, так і між головним офісом і Тайванем.