logo

10% нових бізнесів у Польші — українські: чому радіти не варто

Софія Шадріна
Авторка новин MC: Money & Career
Розкажіть про статтю:

Українські підприємці настільки швидко вписалися в польський бізнес-ландшафт, що вже формують помітну частку нових реєстрацій — а це піднімає незручне питання про те, скільки капіталу й компетенцій країна втрачає разом із людьми. Про це пише  «Фінансист».

Прапори, Польща, Україна, небоКожен десятий новий бізнес у Польщі за 2023–2024 роки заснували українці. Фото: Deposit­pho­tos

Головне

  • У 2023–2024 роках близько 10% усіх нових бізнесів у Польщі відкривали саме українці, а лише за 2022–2023 роки там зареєстрували 48,5 тисячі українських приватних підприємств.
  • Разом із релокацією бізнесу за кордон переміщуються не тільки самі компанії, а й інвестиції, робочі місця, податкові надходження та управлінський досвід підприємців.
  • У 2024 році темп реєстрації нових українських компаній у Польщі почав сповільнюватися, але це радше ознака подальшої міграції в інші країни ЄС, ніж масового повернення в Україну.

Українці не просто працюють у Польщі — вони будують там бізнес

Цифри говорять самі за себе: кожна десята нова компанія, зареєстрована в Польщі протягом 2023–2024 років, має українське походження. А тільки за попередній період, 2022–2023 роки, у країні з’явилося 48,5 тисячі приватних підприємств, засновниками яких стали українці.

Це свідчить про важливу зміну поведінки: після переїзду частина українців не обмежується пошуком найманої роботи, а йде далі — реєструє власні компанії, наймає персонал, сплачує податки й генерує економічну активність уже в польській, а не українській юрисдикції. Для Польщі це виглядає як приплив нових підприємців, капіталу та робочих місць. Для України — набагато менш приємна картина.

Читайте також: Як українцям відкрити бізнес у Польщі: покрокова інструкція

Що саме залишається за кордоном разом із підприємцем

Коли підприємець релокує бізнес, за межами країни опиняється не тільки юридична особа. Разом з нею йдуть інвестиції, робочі місця, податкові надходження, накопичений управлінський досвід і вже сформовані ділові контакти.

Якщо людина відкриває компанію в Польщі, її основна економічна діяльність поступово прив’язується саме до польської юрисдикції. Частина доданої вартості, яку створює цей бізнес, і податків, які він сплачує, більше не потрапляє в українську економіку — вона працює на економіку країни-господаря.

Сповільнення реєстрацій — не привід для оптимізму

У 2024 році темпи реєстрації нових українських компаній у Польщі почали знижуватися. На перший погляд це можна було б сприйняти як позитивний сигнал — мовляв, підприємці повертаються додому. Але дані не підтверджують такої версії.

Більш імовірне пояснення інше: частина українських бізнесменів продовжує міграцію далі на захід Європи, у пошуках нових ринків і кращих умов ведення бізнесу. Тобто сповільнення реєстрацій у Польщі не означає повернення капіталу в Україну — воно може означати лише те, що наступною зупинкою стала не Польща, а інша країна ЄС.

Чому Польща стала для українського бізнесу зручним хабом

Висока частка українців серед нових польських підприємців — доказ того, наскільки швидко вони адаптуються до місцевого бізнес-середовища. Українці працюють у найрізноманітніших сферах, поступово вибудовуючи власні клієнтські бази, партнерські мережі та стійкі бізнес-структури.

Для Польщі це означає посилення ролі української підприємницької спільноти в її власній економіці. Для самих українців — можливість продовжувати підприємницьку діяльність, навіть перебуваючи далеко від батьківщини.

Довгостроковий ризик для підприємницького потенціалу України

Головний виклик для України полягає не лише в тому, що частина громадян уже офіційно зареєструвала компанії за кордоном. Проблема глибша: чим довше підприємець розвиває бізнес у Польщі чи іншій країні ЄС, тим міцніше там формуються його професійні зв’язки, клієнтська база, команда та інвестиційні інтереси.

Тому навіть якщо після завершення війни людина фізично повернеться в Україну, це ще не гарантує, що разом із нею повернеться і її бізнес. Особисте й підприємницьке рішення про релокацію — це два різні рішення, і друге змінити значно складніше за перше.

Повернення бізнесу доведеться заслужити, а не просто дочекатися

Саме тому одним із ключових завдань економічної політики після завершення війни стане не лише повернення громадян фізично, а й створення умов, за яких вигідно повернути саме бізнес. Ідеться про передбачувану податкову політику, доступ до фінансування, захист інвестицій, спрощення адміністративних процедур, розвиток інфраструктури та безпекові гарантії.

Україні доведеться конкурувати за власний підприємницький капітал — створювати умови, за яких підприємцю економічно вигідніше перенести виробництво, команду та інвестиції назад із ЄС, ніж залишатися там, де він уже вкоренився.

Подвійний ефект українського підприємництва за кордоном

Українці, які вже відкрили бізнес у Польщі та інших країнах ЄС, здобули цінний досвід роботи на європейських ринках — контакти, розуміння місцевих правил, доступ до нових клієнтів. У майбутньому саме ці люди можуть стати важливим джерелом інвестицій та економічного відновлення України — але лише за умови, що українська економіка запропонує їм конкурентні умови для повернення.

Тож зростання українського підприємництва в Польщі має подвійну природу. З одного боку, це доказ економічної активності й адаптивності українців за кордоном. З іншого — воно посилює ризик довгострокового відтоку капіталу, бізнесу та людського потенціалу з України

Читайте також: Вихід на міжнародні ринки: які країни обирають українські бізнеси й на що варто зважати