140 заявок на одну вакансію: чому випускники не можуть знайти роботу навіть у кадровий голод
Попри рекордну конкуренцію за вакансії для випускників, половина компаній досі не можуть знайти кандидатів Фото Depositphotos
Здавалося б, коли роботодавці по всьому світу кричать про кадровий голод, знайти першу роботу після університету має бути легко. Але реальність парадоксальна: у Британії, пише Financial Times, конкуренція за вакансії для випускників побила рекорд — 140 заявок на місце, — а половина компаній із відкритими позиціями все одно не може знайти підхожих людей. Знайома картина і для українського ринку праці, де дефіцит кадрів і черга випускників без офера існують одночасно.
[social_blue social=“telegram”]- У Британії конкуренція за вакансії для випускників сягнула рекордних 140 заявок на одне місце, але водночас половина компаній з відкритими вакансіями кажуть, що не можуть знайти кандидатів — і це знайома картина для українського ринку праці, де кадровий голод і черга безробітних співіснують так само парадоксально.
- Проблема не в тому, що випускників немає, а в тому, що вони масово йдуть туди, де про вакансії голосно кричать — у великі корпорації, — а не туди, де вакансії справді є: у виробництво, енергетику, аграрний сектор.
- Малий і середній бізнес програє великим компаніям у видимості: у нього немає бюджету на рекламу вакансій чи присутність на кар’єрних ярмарках, тому цікаві пропозиції просто лишаються непоміченими.
- Компанії, які змінили підхід — фокусуються на місцевих кандидатах, пропонують швидке кар’єрне зростання замість формального грейдингу, — уже показують результат: у Grainger & Worrall на п’ять запропонованих позицій відгукнулися й погодилися чотири випускники.
Рекордний конкурс на вакансії — і водночас кадровий голод
Виробник теплових насосів Heat Geek цього літа відкрив вісім вакансій — це збільшить штат компанії більш ніж на 25%. Операційна директорка Холлі Фостер каже: посади для новачків в операціях, інженерії та маркетингу треба було закрити «ще вчора» амбітними випускниками. Але таких кандидатів компанія просто не знаходить.
«Ми погано справляємося з пошуком цих супер-випускників, — каже Фостер. — Ми точно знаємо, чого хочемо. Проблема — донести це до людей».
Конкуренція за позиції для випускників нещодавно сягнула рекордних 140 заявок на одне місце, тоді як кількість відкритих вакансій скоротилася на 8%. Здавалося б, за такої конкуренції компанії мали б купатися у виборі кандидатів. Але в червневому опитуванні галузевої організації Universities UK половина роботодавців з відкритими вакансіями заявили, що позиції для випускників важко заповнити — найвищий показник серед усіх рівнів найму.
Читайте також: Ринок праці зламався: кого бізнес не може знайти навіть на базові позиції
Це знайома логіка і для українського ринку праці: тут теж роботодавці масово скаржаться на дефіцит кадрів, підвищують зарплати, спрощують вимоги, а водночас частина випускників та молодих спеціалістів місяцями не можуть знайти першу роботу. Причина та сама — не відсутність вакансій, а розрив між тим, де шукають роботу молоді люди, і тим, де вона насправді є.
Де насправді ховаються вакансії
«Загальний найм падає, але є компанії, які не можуть знайти випускників або людей з потрібними навичками, — каже Джанін Чемберлін, керівниця британського представництва LinkedIn. — Є багато можливостей у чистій енергетиці, сільському господарстві, виробництві, науках про життя. Але ці сектори просто не перші в голові у випускників».
У виробничому секторі, наприклад, галузева організація Make UK оцінює кількість вакансій у 50 тисяч, більш як третину з яких складно заповнити через дефіцит навичок. Причина — застарілий стереотип про «брудні, одноманітні робочі місця з поганою оплатою», хоча автоматизація вже зміщує попит на посади з вищим рівнем технічних навичок.
Читайте також: Які навички шукають роботодавці в кандидатах у 2026 році
Чому малий бізнес лишається непоміченим
Люсі Джонстон, засновниця мережі стартапів UK Innovation Industries, каже: невеликі роботодавці стикаються з «розривом видимості» в рекрутингу.
«Ці інноваційні компанії часто працюють у сферах, про існування яких випускники навіть не здогадуються, — вони поза радаром. Тим часом випускникам кажуть, що все дуже складно, і дають купу традиційних порад».
Парадокс у тому, що саме терміновість потреби в персоналі ускладнює найм для швидкозростаючих компаній.
«Будь-який час, витрачений на рекрутинг, — це час, не витрачений на розвиток бізнесу», — каже Фостер.
Реклама на спеціалізованих сайтах чи поїздки на випускницькі заходи коштують чимало при непередбачуваній віддачі — а великі компанії просто мають більший бюджет на те, щоб бути помітними на кар’єрних ярмарках.
Як компанії змінюють підхід — і чому це працює
Саманта Фенн прийшла на посаду голови HR у виробника алюмінієвого литва Grainger & Worrall два роки тому, і їй одразу сказали «категорично, що ми не можемо наймати випускників, бо вони не залишаться». Вона переорієнтувала рекрутинг на місцевих кандидатів, для яких проживання поблизу дому — перевага, а не недолік. Результат: цього року на випускницьку програму компанія шукала трьох людей, запропонувала позиції п’ятьом, а взяла чотирьох.
Одна з випускниць компанії, Робін Бомонт, каже:
«У великій компанії тебе часто просто забувають; тут тебе розвивають — ніхто не боїться поговорити з CEO».
Джоанна Бересфорд, засновниця HR-компанії FabricShift, підтверджує: можливість швидко просуватися й пробувати різні ролі допомагає утримувати найнятих випускників краще, ніж формальні, повільні програми великих корпорацій.
Стів Велч з національного агентства Innovate UK називає весь цей парадокс частково «проблемою комунікації»: випускники не знають, де шукати правильно. Компаніям із меншим бюджетом, на його думку, потрібно продавати кандидатам «щось інше, ніж просто зарплату» — швидкість зростання, довіру, реальну відповідальність з першого дня.
Для українського читача, який слідкує за новинами про кадровий голод удома, історія читається як дзеркало: вакансії є, гроші на них закладені, а знайти одне одного роботодавцю й випускнику заважає не брак людей чи місць — а банальна невидимість.
Читайте також: Президентка КАІ Ксенія Семенова: частина випускників ніколи не розміщує резюме