4 пастки на співбесіді, що коштуватимуть вам роботи: інженер Google розповів, як їх уникнути

Даніель Різеа – директор інженерного відділу в Google пише про управління та лідерство в технологіях. За свою багаторічну кар’єру він провів понад тисячу співбесід і виокремив чотири помилки, яких припускаються навіть найкращі кандидати.

Він розповів про них у статті для Business Insider. Редакція MC.today публікує переказ.

Задля збереження авторського стилю і кращого сприйняття деталей історії ми публікуємо її від першої особи – так, як в оригінальному тексті.

Я проводив співбесіди з кандидатами з різним досвідом та рівнем кваліфікації: від менеджерів продукту до інженерів та UX-дизайнерів. Незалежно від посади або стажу більшість кандидатів роблять схожі помилки, які коштують їм роботи. Ось огляд чотирьох найпоширеніших з них.

1. Думати, що ви підготовлені, бо добре знаєте свою роботу

Перша помилка – це те, що я називаю пасткою «ореолу знань». Це трапляється, коли кандидати добре справляються зі своєю поточною роботою і думають, що вони чудово пройдуть і співбесіду. Пастка полягає в тому, що те, що потрібно для проходження співбесіди, може сильно відрізнятися від того, що ви робите у своїй повсякденній роботі.

Можливо, вам доведеться написати розв’язання задачі на аркуші паперу або спроєктувати систему на льоту, обговорюючи всі «за» і «проти». Кодування рішення в онлайн-документі сильно відрізняється від того, що більшість інженерів звикли робити у своїй звичній роботі.

Успішне проходження співбесіди – це навичка. Якщо ви не проходили співбесіди останнім часом, ви, швидше за все, не будете вправні в цьому, незалежно від стажу чи досвіду.

Єдиний спосіб подолати це – практикувати та згадувати теорію:

• Спробуйте самостійно розв’язати питання на співбесіді та проговорити вголос своє рішення.
• Пишіть код в онлайн-документі або на аркуші паперу, щоб звикнути до тієї ж обстановки, яка буде під час співбесіди. Практика дасть вам фреймворк, як думати про задачі. Ви навчитеся визначати складність і робити більш ефективні рішення.
• Імітуйте співбесіди. Якщо ви можете знайти друга, який є активним інтерв’юером, це ще краще. Деякі компанії навіть пропонують безплатні пробні співбесіди для своїх кандидатів, щоб краще підготувати їх.

Після закінчення університету у мене був друг, який хотів отримати добре оплачувану роботу в одній з великих технологічних компаній. Оскільки він читав книги про співбесіди й десятки разів практикувався, він зміг вийти на новий рівень і спілкуватися та жартувати з інтерв’юерами.

Врешті він отримав сім пропозицій від восьми компаній, які змагалися за нього. Він сказав мені, що тут немає коротких шляхів, і що його успіх ґрунтується на великій кількості практики та реінжинірингу процесу.

2. Приходити на співбесіду втомленим

Більшість кандидатів переоцінюють свої можливості на майбутніх співбесідах та ігнорують дрібниці, які можуть їм допомогти. Одна з них – переконатися, що ви добре відпочили перед співбесідою.

Співбесіда – це певний стрес. Я бачив багато кандидатів, які призначали зустріч після довгого робочого дня або наприкінці робочого тижня. Під час співбесіди їм не бракувало знань, але мені було зрозуміло, що вони втомилися. Вони повільніше реагували на підказки (якщо взагалі реагували), не розуміли моїх запитань або продовжували говорити про щось інше, що не стосується справи.

Зізнаюся, я сам припускався цієї помилки та був розчарований тим, наскільки я був повільним. Я призначив співбесіду після 10-годинного робочого дня. Мені поставили питання з динамічного програмування, і я не міг сформулювати відповідь, бо мій мозок фактично застиг. Лише наприкінці співбесіди мені вдалося знайти рішення, коли стрес пройшов.

Ви зробите собі величезну послугу, якщо призначите співбесіду на час, коли ви в найкращій формі. Спробуйте перенести співбесіду на день, коли ви не будете втомлені. Вашого інтерв’юера це насправді не роздратує, а ви будете більш кмітливими та в гарному настрої й пройдете співбесіду краще.

3. Не дослухатися підказок

Під час співбесіди можуть виникнути моменти, коли ви застрягнете. Більшість інтерв’юерів даватимуть вам підказки – додаткову інформацію, яка має спрямувати вас на правильний шлях.

З мого досвіду, кандидати можуть легко опинятися в «кролячих норах», які не ведуть до рішення або не допомагають інтерв’юерам правильно їх оцінити. Хороший спосіб уникнути цього – зробити паузу і запитати інтерв’юерів: це те, що вони шукають чи вони шукають щось інше.

Якщо ви сумніваєтеся або отримуєте натяки, які суперечать тому, що ви робите, запитайте інтерв’юера, чого він очікує. Зазвичай я встановлюю чіткі очікування з кандидатами до початку співбесіди. Я різко перериваю кандидатів, якщо бачу, що вони йдуть небажаним для мене шляхом. Це в їхніх інтересах, оскільки я даю їм більше часу, щоб продемонструвати конкретні навички.

4. Не підготуватися до поведінкових питань

Більшість кандидатів бояться поведінкових інтерв’ю або інтерв’ю на «м’які» навички. Подумайте про це: алгоритмічні задачі та структури даних більш об’єктивні – ви будете знати, вирішили ви їх правильно, чи ні. Але поведінкові питання більш суб’єктивні, і складніше зрозуміти, чи правильно ви відповіли.

Хороша новина полягає в тому, що до цих питань також можна підійти аналітично. Поведінкові питання перевіряють відповідність культури цінностям компанії та організації. Ось і все! Подивіться цінності компанії на сайті або запитайте рекрутера. Швидше за все, ви отримаєте запитання, які покажуть, чи демонстрували ви ці цінності на своїх попередніх посадах.

На поведінкові питання інтерв’юери очікують відповіді в такому форматі:

• Що сталося?
• Що ви зробили?
• Який результат?

Уявімо, що компанія вважає командну роботу однією зі своїх основних цінностей. Подумайте про приклади з вашої минулої роботи, коли ви робили все можливе, щоб допомогти комусь із членів команди досягти успіху, або коли команда стала кращою завдяки вашим діям.

Подумайте про те, що сталося, що ви зробили і яким був результат: можливо, проєкт був успішно завершений і зародилася нова дружба. Такі приклади покажуть, що ви вже демонструєте ці цінності та що ви вписуєтесь у культуру нової компанії.

Однак не намагайтеся щось вигадувати. Швидше за все, якщо ви не професійний актор, інтерв’юери помітять, що ви брешете, і ви провалите співбесіду.

Краще визнати, що ви не були в ситуації, яку описав інтерв’юер, і отримати від нього інше запитання. Ви також можете сказати, що ви не були в подібній ситуації, але можете сказати, як би ви до неї підійшли.

Як я перевірив свої поради на практиці

Я мимоволі провів A/B-тест двох інтерв’ю, які у мене були. До одного з них я взагалі не готувався і запланував розмову на кінець робочого дня. Для іншого я витратив близько 15 годин на те, щоб згадати всі алгоритми, складнощі, технічні архітектури та найкращі практики, щоб вони були свіжими в моїй пам’яті. Я також зробив кілька вправ на дошці та попрактикувався у написанні коду на аркуші паперу. Я подивився на опис роботи компанії та спробував вгадати деякі виклики, з якими вони стикаються (зростання, технології, організаційні складнощі), а також їхні вимоги до оголошеної посади. Також я спробував знайти приклади з мого минулого досвіду, коли мені вдавалося успішно долати ці виклики.

Вгадайте, яким був результат у цих двох випадках? Він дуже відрізнявся. Від «Коли ви можете почати? Познайомимо тебе із засновниками якнайшвидше!» до негайної шаблонної відмови. Я був тією самою людиною, але зробила різні інвестиції в підготовку до співбесіди.

Як і в більшості випадків, результат співбесіди здебільшого залежить від зусиль, які ви докладаєте.

Щоб не потрапити у пастку помилок, про які я написав, найкраще, що ви можете зробити, це підготуватися до співбесіди. Не забувайте, що проходження співбесіди – це навичка. Варто присвятити кілька годин практиці та підготовці до роботи, яку ви бажаєте, і на якій ви проведете наступні роки своєї кар’єри.