4 роки працював, ще 2 буде відновлюватися: історії вигоряння СЕО, які не варто повторювати
«Саш, давай зробимо так, щоб воно просто працювало і щоб у мене був час жити й розвивати бізнес, а не гасити велосипеди, що палаютьі», – усе частіше чує Саша Гаврилюк.
Вона засновниця і партнерка в чотирьох проєктах у сфері бізнес-освіти та консалтингу. Основний і найбільший з них Growth Factory – платформа онлайн-освіти для топ-менеджерів IT-компаній.
Останнім часом Саша стала помічати, що клієнти хочуть збільшити не продажі або команду, а стати вільнішими. Адже за «успішним успіхом» стоїть велика кількість роботи, і багато власників вигоряють у дорозі або після того, як побудують першу відносно стабільну версію свого бізнесу.
Ось три найяскравіші історії та уроки, які з них винесли власники бізнесу.
Вигорів, залишив успішний бізнес партнерові та пішов займатися музикою
Пару днів назад мені написав СЕО, якого ми консультували.
Дано: Він колишній програміст, який разом з партнером вибудував невелику, але досить успішну аутсорсингову компанію. Бізнес розвивається, команда пише програми для українських і європейських клієнтів, відносини з партнером відмінні, все прозоро і перспективно..
Проблема: Продовжувати працювати в аутсорсі більше не хочеться. СЕО вирішив залишити весь бізнес партнерові і зробити хобі (музику) своїм основним заняттям.
Якщо дивитися з боку, чотири роки наполегливої роботи, пошуку клієнтів і вибудовування команди пішли порохом. Але зсередини це були чотири роки, коли весь час займала важка, майже цілодобова робота на межі можливостей нервової системи.
Що далі: Тепер цьому СЕО потрібна пара років, щоб просто відновитися: знайти своє джерело сили й радості, зрозуміти, що йому далі робити в житті, і почати будувати його заново. Так чотири роки роботи перетворилися на шість років життя.
Уникнути цього можна було – планувати системний бізнес, який залишав би час для життя, і наймати сильних гравців у команду.
Саша Гаврилюк
Завжди вибирав роботу і втратив близьких
Ця історія трапилася раніше, тому я знаю і деякі її підсумки.
Дано: Молодий, амбітний СЕО IT-компанії із хорошими доходами і планами на багато років уперед. Це підсумок 10 років пошуку замовлень, розгрібання конфліктів, роботи в будь-який час і в будь-якому місці.
Також є його дівчина, яка в усьому його підтримує, допомагає ростити бізнес. Вона ж, по суті, єдина людина, з якою він регулярно і близько спілкується.
Проблема: Криза трапилася, коли черговий контракт прийшов прямо під час святкування його дня народження. Він просто встав з‑за столу і пішов розв’язувати робочі питання.
Це і стало початком кінця.
Виявилося, що всіх грошей не заробиш. Що близькі і рідні люди не з’являються самі собою, а щоб підтримувати відносини, потрібно виділяти на це час. І якщо завжди «відсувати» єдину людину, яка завжди поруч, – врешті-решт вона не витримає і піде.
А ви залишитеся наодинці зі своєю роботою і грошима. Будете тікати в роботу, просто щоб не думати про решту. Не заглядати в майбутнє, яке забезпечене, але порожнє.
Навіть якщо ви розповісте про це – вас не зрозуміють. У вас є робота, є гроші, у чому проблема? Знайдіть нову дівчину, займіться якимось зі своїх захоплень, зустріньтеся із друзями.
Але ви не можете, тому що ні хобі, ні друзів у вас немає. Є тільки робота, на якій вже спалахує новий велосипед.
Що далі: Зараз він переглядає свої пріоритети і вчиться по-новому існувати у світі. Спілкуватися з людьми, дружити, шукати те, що цікаво йому просто так – незалежно від роботи. Жити.
Саша Гаврилюк
Порахував, скільки коштує компанія, і оцінив своє життя дорожче
Ще одна історія, яка сталася буквально тиждень тому.
Дано: Один з моїх клієнтів – молодий енергійний хлопець, його компанії шість років, і вони роблять неймовірно круті речі із сильним брендом. Більшість співробітників – рівня синьйор (досвідчені співробітники високого рівня. – Прим. ред.), якість роботи – на висоті.
Але на консалтинг-сесіях я говорю не тільки про роботу. Мені подобаються запитання, на які немає швидкої відповіді. Такі, про які СЕО замислюються в останню чергу.
Проблема: Ми обговорювали прогноз фінансових показників року і заради інтересу порахували приблизну вартість його компанії для продажу. Він очікував середню маржинальність за підсумками року набагато нижче 10%. При продажу це призвело б до вартості близько 0,7–0,9 річного прибутку. Невеликі компанії без спеціалізації з нестабільними показниками можуть запропонувати купити й за пару ФОП (місячний фонд оплати праці).
Близьку суму за рік заробляє випускник МВА правильної школи (на кшталт GSB, Booth, Harvard, Wharton, Kellogg, Haas).
Мій співрозмовник тоді був шокований. Так, на хороше життя в Харкові йому вистачає з головою. Але шість років важкої нервової роботи з вигоряннями, періодами глибокої апатії, відсутністю вільного часу, друзів і соціального життя коштували в його сприйнятті в 10, а то і в 40 разів дорожче.
Що далі: У перспективі компанія і напрацьований підприємницький досвід будуть приносити йому більше, ніж будь-яка МВА. Так що це не привід піти з бізнесу. Але привід переглянути стратегію, збільшити маржинальність і звільнити свій час. Почати жити, а не тільки працювати.
Вірю, що із часом українські СЕО навчаться будувати системний бізнес і не тягнути все на собі. Не можу сказати, що це буде легко. Дозволити сторонній людині управляти з таким трудом вибудуваною компанією складно. Але бізнес – це марафон, не спринт. Потрібно вміти розподіляти зусилля на роки чи навіть десятиліття вперед.
Я готую і допомагаю СЕО бігти цей марафон.
Дивіться подробиці про піврічну програму The CEO і залишайте заявки на сайті.
