Розкажуть про котиків: ШІ-пенсіонери тролять шахраїв, марнуючи їх час

Австралійська компанія Apate запустила вже близько 350 тис. ШІ-ботів, які вдають довірливих жертв і годинами тримають телефонних шахраїв на лінії. Платформою користуються банки, а підтримують її телеком-оператори: боти не лише марнують час аферистів, а й збирають дані про їхні рахунки та схеми. Про це повідомляє WIRED

ШІ-пенсіонери тролять шахраїв: як штучний інтелект допомагає боротися з кіберзлочинністю

Головне

• Apate має близько 350 тис. ботів, які грають роль потенційних жертв. Окремі розмови з шахраями тривають понад дві години.
• Боти вже зібрали понад 250 тис. даних про зловмисників: від шахрайських сайтів до рахунків дропів і банківських реквізитів.
• Британський оператор O2 має власну ШІ-бабусю Daisy, яка розповідає аферистам про своїх 28 котів.
• Дослідники ETH Zurich показали, що ШІ-пастки утримують хакерських ШІ-агентів у 2,7 раза довше за звичайні приманки.

«Ідеальні жертви» для шахраїв

Apate названа на честь давньогрецької богині обману. Компанія близько двох років будує систему, яка перенаправляє дзвінки шахраїв на ботів. Ті навчені якомога довше підтримувати розмову, але ніколи не потрапляти на гачок.

«Нам подобається думати, що ми створюємо ідеальних жертв для шахраїв. Кожна хвилина, яку шахрай проводить у розмові з ботом, — це хвилина, за яку ми, ймовірно, вберігаємо сотні, а то й тисячі людей, до яких він міг би додзвонитися», — пояснив WIRED засновник і генеральний директор Apate Далі Каафар.

Ідея з’явилася випадково. Каафару, тоді професору Університету Маккуорі в Сіднеї, подзвонив шахрай під час сімейного пікніка. Науковець удавав, що вірить кожному слову, і протримав аферита на лінії 44 хвилини. Згодом проєкт виріс в окрему компанію.

Щоб шахраї не розпізнали підміну, кожен бот має власну «особистість», мову та профіль. Як і справжні люди, вони поводяться непередбачувано.

«Іноді в них є What­sApp, іноді немає. Іноді вони беруть слухавку, а іноді просто кладуть її, кажучи: “Я вам потім передзвоню”», — розповів Каафар.

За даними Coin­tele­graph, боти говорять з різними регіональними акцентами, затинаються й видають ті самі звуки, які люди роблять, коли підбирають слова. На сайті Apate можна послухати, як австралійські та американські «жертви» спілкуються з шахраями, що видають себе за службу безпеки Ama­zon чи техпідтримку.

Читайте також: ШІ зробив шахраїв переконливішими: 7 правил захисту грошей

Журналісти WIRED спробували «розвести» бота

Автори WIRED Лілі Гей Ньюман і Метт Берджесс протестували демоверсію, у якій користувач сам грає роль шахрая. Вони працювали в парі: одна вдавала подругу на ім’я Люсі, інший — її фінансового радника Мікі. Разом вони пропонували боту вкласти гроші в криптовалюту.

Через шість хвилин бот так і не інвестував. За словами журналістів, ШІ-персонаж поводився скептично, але не відмовляв остаточно і щоразу лишав шпаринку, щоб спробувати ще. Цю динаміку вони одразу відчули і назвали її неймовірно дратівливою. Ритм розмови при цьому звучав природно, а для голосового ШІ це найскладніше.

Не лише тролінг: що боти дізнаються про шахраїв

Голосові дзвінки — лише частина роботи. Боти Apate також проникають у шахрайські чати й відповідають на SMS. Мета та сама: зіпсувати аферистам день і зібрати якомога більше інформації.

Каафар каже, що компанія вже отримала в реальному часі понад 250 тис. даних про шахраїв: адреси шахрайських сайтів, рахунки дропів, банківські реквізити. Банки можуть блокувати такі рахунки, оператори — позначати номери, а аналітики — відстежувати цілі мережі.

Масштаби вражають. За даними Coin­tele­graph, лише для австралійського оператора TPG боти прийняли 600 тис. шахрайських дзвінків за шість тижнів наприкінці 2025 року. За оцінкою Каафара, аферисти змарнували на них понад 500 днів сумарного часу, а клієнти зберегли близько $13 млн. Ці цифри надає сама компанія, незалежно їх ніхто не перевіряв.

Ефективність Apate вимірює й незвичними показниками. «Думаю, ми єдина компанія у світі, яка включила до своїх KPI кількість лайливих слів, які шахраї кидають у наш бік», — жартує Каафар.

Читайте також: Шахрайські кол-центри в Україні заробляють на своїх жертвах до $1 млрд на місяць — дослідження

Бабуся Daisy та її 28 котів

Найвідоміший приклад такого підходу у Британії — Daisy від мобільного оператора Vir­gin Media O2. ШІ-бабусю запустили в листопаді 2024 року на посаді «керівниці відділу зв’язків із шахраями».

Створити її допомагав відомий ютубер Джим Браунінг, який роками викриває аферистів. Daisy працює без участі людини: розпізнає мову, генерує відповідь за допомогою мовної моделі й озвучує її власним синтезованим голосом. Вона могла тримати шахраїв на лінії до 40 хвилин, неспішно розповідаючи про своїх 28 котів.

До січня 2025 року Daisy відповіла на понад тисячу шахрайських дзвінків. Розмови показали, що аферисти працюють з організованих кол-центрів за скриптами. Іноді одну «жертву» передавали між чотирма шахраями за один дзвінок. Починали вони привітно, а коли нічого не виходило, ставали агресивними.

ШІ-пастки для ШІ-хакерів

Друга частина історії стосується вже не телефонних шахраїв, а хакерів. Дедалі частіше вони використовують ШІ-агентів, які самостійно шукають уразливості на сайтах і серверах.

Для таких атак давно існують hon­ey­pot-пастки — фальшиві системи, які приваблюють зловмисників, щоб за ними можна було спостерігати. Проблема в тому, що прості пастки легко розпізнати. Мовна модель натомість здатна правдоподібно відповідати майже на будь-яку команду.

Дослідники ETH Zurich разом із фахівцями Google перевірили це на практиці. Вони створили 16 фальшивих вебзастосунків і запустили на них ШІ-агентів, зокрема Claude Code та Gem­i­ni CLI.

Результат: ШІ-пастки утримували атакувальників у середньому на 82,6 запиту проти 30,6 у звичайних приманок, тобто в 2,7 раза довше. Звичайні пастки агенти розпізнавали майже завжди, а ШІ-приманки — лише в 24% випадків. До того ж утримувати пастку в середньому коштувало в 3,6 раза дешевше, ніж запускати атаку.

«Атакувальні агенти значно більше вірять у пастки, змодельовані мовними моделями, і набагато рідше позначають їх як hon­ey­pot. Якщо ці системи добре збудовані, вони дають захисникам відчутну перевагу», — сказав WIRED докторант ETH Zurich Марк Веро.

Є й слабке місце: швидкість. Навіть найшвидші моделі відповідали понад три секунди, і агенти часто називали затримки ознакою пастки. А спроби зробити приманку «хитрішою», наприклад переконувати хакера, що систему неможливо зламати, лише вдвічі підвищували шанс викриття.

Читайте також: Розпізнати шахрайство стає складніше: як зловмисники використовують ШІ та що робити українцям

Боти проти ботів: де межі цього підходу

Шахраї теж не стоять на місці. За дослідженням Apate, від 20% до 30% шахрайських SMS-переписок уже ведуть із залученням ШІ. Тож дедалі частіше бот-«жертва» розмовлятиме з ботом-аферистом.

Каафар вважає, що теорія ігор на боці захисників: їхньому боту достатньо витягти інформацію, а шахрайському треба змусити людину діяти, наприклад переказати гроші. Втім, це позиція компанії, а не доведений результат.

Проблема залишається масштабною. За даними ФБР, у 2025 році американці повідомили про втрати від інтернет-злочинів на $20,9 млрд. Уперше відомство окремо порахувало скарги, пов’язані з ШІ: їх понад 22 тис., а збитки перевищили $893 млн.

Поки що жоден із ШІ-інструментів не довів, що загальні втрати від шахрайства знижуються. Більшість цифр компанії публікують самі. Відкритими лишаються й питання законності запису розмов та обміну даними між банками й операторами. Крім того, частина «операторів» у шахрайських кол-центрах Південно-Східної Азії — жертви торгівлі людьми, які працюють там не з власної волі.

Бот не візьме слухавку замість вас

ШІ-«жертви» працюють на рівні банків і операторів, тож пересічний клієнт навіть не дізнається, скільки шахрайських дзвінків до нього не дійшло. Але навіть у WIRED визнають: наступний шахрайський дзвінок чи повідомлення — лише питання часу. Тож бот-бабуся з 28 котами може змарнувати години аферистам, але не скасовує базового правила: не повідомляти коди й дані картки та передзвонювати в банк за офіційним номером.

Читайте також: Можна навіть не помітити обман: як діють фінансові шахраї та як захиститись у 2026-му