12-годинний робочий день замість 8: що чекає на українців у Німеччині

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив за відмову від жорсткого восьмигодинного робочого дня. Він навів у приклад компанії, де працюють по 12 годин тричі на тиждень, і назвав таку гнучкість шансом не лише для бізнесу, а й для працівників. Зміни можуть зачепити й українців, яких у Німеччині близько 1,3 млн. Про це Мерц заявив 13 жовтня на конференції роботодавців у Берліні.

Німеччина може скасувати 8‑годинний робочий день: що відомо. Фото: Deposit­pho­tos

Головне

• Йдеться не про обов’язковий 12-годинний день, а про заміну щоденного ліміту в 8 годин тижневим.
• Мерц також хоче розширити строкові контракти й послабити захист від звільнення для високооплачуваних працівників.
• Близько 38% німців підтримують перехід на тижневий ліміт, приблизно кожен п’ятий — проти.
• Для українців, які працюють у Німеччині, поки нічого не змінилося: реформу ще мають ухвалити.

«Тричі на тиждень — і досить»

Мерц виступав на Дні роботодавців, який організовує Федеральна спілка німецьких роботодавців. Скасування жорсткого восьмигодинного дня він назвав шансом не лише для компаній, а й для працівників.

За його словами, у світі є підприємства, де працюють по 12 годин поспіль «тричі на тиждень, і досить». Таку модель, каже канцлер, люди цінують, бо вона дає більше часу на родину. Тож робота понад вісім годин, на його думку, — це не експлуатація, а можливість гнучкіше організувати час.

Тут же Мерц пообіцяв не відступати від непопулярних реформ пенсій, охорони здоров’я та системи догляду. «Я не маю наміру ставати улюбленцем нації», — заявив він.

Читайте також: Навіть Forbes з нами: 91% досліджень підтвердили, що 4‑денний тиждень знижує вигорання

Що насправді пропонують

Чинний уряд Німеччини планує замінити щоденний максимум робочого часу тижневим. Тобто працювати більше годин стане можна не щодня, а в окремі дні, якщо загальна норма за тиждень збережеться. Наприклад, чотири дні по 10 годин замість п’яти по 8.

Окрім цього, Мерц хоче швидше розширити можливості для строкових контрактів і послабити захист від звільнення для високооплачуваних працівників, пише DW.

Думки німців розділилися. За опитуванням YouGov на замовлення агентства dpa, близько 38% підтримують перехід на тижневий ліміт, приблизно стільки ж ставляться до нього нейтрально, а кожен п’ятий — проти. Головний аргумент противників: понад вісім годин поспіль людина не може працювати зосереджено.

Читайте також: 58% працівників відмовились би від підвищення: що їх лякає

Що це означає для українців

Німеччина прийняла найбільше українських біженців, їх там близько 1,33 млн. За даними 24 Каналу, станом на 2024 рік понад половина з них уже мала роботу. Тож зміни можуть торкнутися сотень тисяч людей.

Ось що варто знати:

• Поки нічого не змінилося. Мерц лише озвучив позицію, законопроєкти ще мають пройти уряд і парламент. Діють чинні правила.
• 12 годин — не норма для всіх. Реформа стосується гнучкого розподілу годин, а не обов’язкового подовження дня. Загальний тижневий ліміт зберігатиметься.
• Найбільше відчують змінні професії. Українці часто працюють у логістиці, на складах, у догляді й гастрономії, де довгі зміни можуть стати поширенішими.
• Строкових контрактів може стати більше. Це спрощує найм, але й робить роботу менш стабільною, тож варто уважно читати договір.
• Захист від звільнення послаблять лише для високооплачуваних. Більшості українців у Німеччині ця частина реформи, найімовірніше, не стосуватиметься.

Читайте також: Українським підприємцям у Польщі ускладнили найм працівників: які є альтернативи