Тиск є, стрибків немає: банкір спрогнозував курс долара і євро на 26 жовтня – 1 листопада

Наприкінці жовтня валютний ринок, найімовірніше, залишатиметься спокійним, хоча причин для підвищеного попиту на валюту вистачає. Імпорт за дев’ять місяців уже вдвічі з половиною перевищив експорт, а інфляція в жовтні може наблизитися до 11%. Проте Нацбанк поки має достатньо ресурсів, щоб стримувати курс. Такий прогноз на тиждень у коментарі для MC.today дав директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності ГЛОБУС БАНКУ Тарас Лєсовий.

Тиск є, стрибків немає: банкір спрогнозував курс долара і євро на 26 жовтня – 1 листопада. Колаж МС.Today

Головне

• На міжбанку долар очікують у межах 44,85–45,25 грн, євро — 50–51 грн.
• За дев’ять місяців Україна імпортувала товарів на $75,1 млрд, а експортувала лише на $29,6 млрд.
• У жовтні річна інфляція, за оцінкою банкіра, може сягнути 10,9–11,2%.
• Міжнародні резерви на початок жовтня становили $47,1 млрд, цього вистачить на чотири місяці імпорту.

Прогноз курсу на 26 жовтня – 1 листопада

За прогнозом Тараса Лєсового, курс залишиться в тих самих межах, що й тиждень тому:

Щоденні коливання не перевищать 0,05–0,15 грн на міжбанку, 0,1–0,2 грн у банках і 0,3 грн в обмінниках. За тиждень курс може відхилитися від початкового рівня на 1–1,5%.

Різниця між купівлею і продажем:

• на міжбанку — до 0,15 грн за долар і до 0,2 грн за євро;
• у банках — 0,5–0,6 грн за долар і 0,8–1 грн за євро;
• в обмінниках — 0,6–1 грн за долар і 1–1,3 грн за євро.

Читайте також: Як розумно заощаджувати під час війни: 6 правил

Валюта потрібна «не з переляку»

Ринок зараз у незвичній ситуації, пояснює Лєсовий: економічний тиск потужний, але регулятор значною мірою стримує його вплив на курс.

Головна причина тиску — зовнішня торгівля. За дев’ять місяців Україна імпортувала товарів більш як на $75,1 млрд, а експортувала лише майже на $29,6 млрд. Тож дефіцит перевищив $45,5 млрд, а імпорт майже в 2,5 раза більший за експорт.

Причому попит на валюту зараз не панічний, а цілком господарський. «Валюта потрібна не “з переляку”, а за цілком реальними контрактами й накладними», — каже банкір. Підприємствам потрібно купувати за кордоном енергоносії, обладнання й сировину.

Окреме навантаження — пальне. Високі світові ціни на нафтопродукти збільшують валютні витрати імпортерів, а подорожчання пального в Україні — витрати перевізників, виробників і магазинів. Тож економіка отримує подвійний удар: зростає попит на валюту, і дорожчають товари та послуги.

Читайте також: Уряд визначився з тарифами на газ та світло з 1 листопада: чи зростуть платіжки цієї зими

Інфляція може наблизитися до 11%

На все це накладається «воєнна інфляція». Через постійні атаки бізнес витрачає дедалі більше на енергетичну автономність, відновлення виробництва й перебудову логістики. А ці витрати зрештою потрапляють у ціни на полицях.

У вересні ціни за місяць зросли на 2,1%, а річна інфляція досягла 10%. За розрахунками Лєсового, у жовтні ціни можуть зрости ще на 1,7–2%, тобто приблизно на 10,9–11,2% у річному вимірі.

Чому курс усе одно не стрибає

Головну роль, за словами банкіра, відіграє Нацбанк. Режим «керованої гнучкості» та валютні інтервенції дають йому змогу згладжувати дисбаланси.

На початок жовтня міжнародні резерви становили $47,1 млрд, цього вистачить приблизно на чотири місяці імпорту. А якщо міжнародна допомога надходитиме в достатніх обсягах, до кінця року резерви можуть наблизитися до прогнозованих НБУ $70 млрд.

«Поки Нацбанк має достатньо ресурсів для інтервенцій, ці проблеми не обов’язково перетворюватимуться на різкі курсові коливання. Саме в цьому й полягає головна особливість нинішньої валютної стабільності», — підсумовує Лєсовий.

Нагадаємо, що й на минулий тиждень банкір давав прогноз у тих самих коридорах.

Прогноз є думкою експерта і не є інвестиційною рекомендацією.

Читайте також: Банкрутів-українців стало на 37% більше: хто очолює сумну статистику