logo

Інвестиції в Defense Tech, AI та secondaries: стратегія Вікторії Тігіпко

Світлана Овсієнко
Авторка статей MC.today
Розкажіть про статтю:

Світовий венчурний ринок остаточно відійшов від епохи «паперових» оцінок: інвестори більше не вірять у віртуальні мультиплікатори та вимагають реального повернення капіталу живими грошима.

Інвестиції в Defense Tech, AI та sec­on­daries: стратегія Вікторії Тігіпко. Фото: vctr.media

Своїми правилами відбору активів, поглядом на перегрітий фондовий ринок та архітектурою угод із низьким порогом входу керуюча партнерка венчурного фонду TA Ven­tures та засновниця мережі приватних інвесторів ICLUB Вікторія Тігіпко поділилася в інтерв’ю на YouTube-каналі «Закрив раунд».

Її підхід базується на жорсткому балансі між ранніми технологічними «андердогами» та глобальними гравцями на кшталт SpaceX чи Anthrop­ic, куди приватні інвестори тепер можуть заходити через вторинний ринок із чеком від $4 000.

Defense Tech: «дор-опенери» та чеки до $5 млн

Після шести років роботи в наглядовій раді Українського фонду стартапів та кластері Brave1, звідки вона вийшла після переходу Михайла Федорова на посаду міністра оборони, Тігіпко продовжує інвестувати в оборонні технології самостійно, не входячи до команди нового фонду Федорова (куди, зокрема, інвестував CEO Palan­tir Алекс Карп). Сьогодні в роботі її команди перебувають п’ять нових угод в українському секторі Defense Tech, а одну інвестицію підтвердили напередодні запису розмови. Інвесторка свідомо зберігає гнучкість, щоб паралельно вкладати кошти в інфраструктурні проєкти (зокрема у Малайзії та Омані), нову енергетику (мініреактори, геотермальну енергію, системи накопичення), регтех та споживчі бренди.

Головний виклик оборонного ринку — висока залежність від державних закупівель і політичних рішень. Щоб мінімізувати ризик того, що контракт дістанеться конкуренту, Вікторія Тігіпко використовує дві тактики:

  • Спільні інвестиції з фондами-«дор-опенерами» (door-open­ers). Це локальні гравці у США, Великій Британії, Німеччині, Фінляндії, Норвегії чи Данії, які мають прямі зв’язки з урядами та оборонними відомствами своїх країн і фактично гарантують стартапу доступ до держзамовлень.
  • Вхід через Resilience Tech та інфраструктуру. Інвестиції в іноземні компанії подвійного призначення (dual-use) та логістичні технології допомагають українським розробникам інтегруватися в західні системи державних закупівель.

Середній чек фонду в такі проєкти становить від $500 тис. до $5 млн (із базовим чеком $1 млн+) на стадіях від Seed до Series A (рідше — Pre-Seed), із циклом інвестування $35–50 млн кожні два роки у понад 35 компаній. Проте український Defense Tech зіткнувся з парадоксом зростання: оцінки компаній на кшталт Force або Fire Point стрімко злетіли, і входити в наступні раунди навіть за правом пропорційної участі (pro-rata) фондам із чеком у $1 млн стає складно. Для масштабування сектору Україні критично бракує внутрішнього гривневого кредитування під варанти та залучення великих інституційних фондів із США, Європи, Азії (де оборонний бюджет Південної Кореї сягає $45 млрд) та Близького Сходу.

Читайте також: 5 покупок, які підприємцю варто закрити на Black Fri­day 2026

Оцінки оборонних і AI-гігантів: де ховається бульбашка

Попри паралелі з бульбашкою 2020–2021 років, коли компанії залучали капітал за мультиплікаторами 100x–200x до виторгу (rev­enue) без реальної економіки, ситуація в Defense Tech має іншу природу. Оцінка активу напряму залежить від його бізнес-моделі та темпів зростання:

  • Софтверні компанії (Soft­ware). Оцінюються значно дорожче. Німецький оборонний стартап Hels­ing при оцінці у $15 млрд має мультиплікатор близько 80x, що ринок сприймає як норму для софтверного продукту. Американський Anduril оцінюється у $60 млрд із мультиплікатором 20x.
  • Інтегратори та виробники «заліза». Компанії на кшталт українських Force чи Fire Point, які мають доведену ефективність на полі бою та генерують мільярдні обороти, оцінюються як інтегратори — із мультиплікатором близько 10x до виторгу. Водночас суттєвого «українського дисконту» для таких лідерів інвесторка не фіксує.

У сегменті штучного інтелекту інтерес венчурного капіталу зміщується від базових великих мовних моделей (LLM) — де ринок консолідується навколо гігантів на кшталт Anthrop­ic (оцінка якого наближається до $2 трлн), тоді як новин про Mis­tral чи Per­plex­i­ty стає менше, а державні структури США та Європи уникатимуть open-source рішень із міркувань безпеки — до вузькоспеціалізованих AI-агентів у фінтеху, страхуванні та цифровій медицині. Наступний великий тренд — фізична інфраструктура для робототехніки. Серед останніх угод Тігіпко — інвестиція в американського виробника супермагнітів для роботів, де співінвестором виступив засновник Anduril Палмер Лакі, а серед співзасновників є українець.

Натомість ідею будівництва в Україні заводу мікрочіпів за 2–5 років інвесторка вважає нереалістичною: навіть за наявності $200–500 млн капіталу підготовка інженерних кадрів такого рівня потребує десятиліть, як це було у Тайвані. Реальною конкурентною перевагою України в технологічному ланцюжку є видобуток і переробка критичних мінералів та рідкісноземельних металів.

Портфельна стратегія: «андердоги» та secondaries від $4 000

Оскільки технологічні гіганти сьогодні виходять на IPO при оцінках у $100 млрд або навіть $2 трлн, основне зростання капіталізації відбувається на приватному ринку (pri­vate mar­kets). За статистикою, понад 75% світових fam­i­ly offices інвестують у приватний капітал, а 87% — у стадію зростання (pri­vate growth), де ризик втрати компанії знижується з 40–70% (характерних для стадії Seed) до 1–2%. При цьому інституційні інвестори розподіляють приватний портфель так: 25% вкладають у ранні стадії (Seed, Series A), а понад 75% — у компанії стадії зростання (Series B+).

Головним інструментом ліквідності тут став вторинний ринок (sec­on­daries) — викуп часток у ранніх інвесторів або співробітників компаній до виходу на біржу. Вікторія Тігіпко поєднує в портфелі дві категорії активів:

  1. Ранні «андердоги». Компанії з реальним продуктом та адекватними оцінками на вході ($10–20 млн), які здатні принести 10x–50x (у попередньому інвестиційному циклі її команди є кейси на 200x і 400x, а загалом із майже 200 інвестицій виросло понад 20 «єдинорогів»).
  2. Приватні «блакитні фішки». Глобальні бренди рівня SpaceX, Stripe, Rev­o­lut, Per­plex­i­ty, Mis­tral, Krak­en чи Anduril.

При оцінці великих компаній інвесторка враховує фактор ключової особи. Попри захоплення візіонерством Ілона Маска, Тігіпко розглядає його бізнеси як структуру з підвищеним ризиком залежності від однієї людини, тоді як Ama­zon Джеффа Безоса вважає більш стійкою системою.

Для роздрібних інвесторів поріг входу в окремі синдикатні угоди на вторинному ринку знизили з $5 000 до $4 000 — це мінімальна сума, на яку в Україні можна офіційно придбати валюту за гривню для інвестицій за кордон. Для інвесторів, які не хочуть обирати окремі компанії, працюють індексні портфелі стадії зростання з порогом входу від $50 000.

Венчур у 2026 році: DPI та головна ставка на HealthTech

Ключова метрика, за якою сьогодні оцінюють ефективність венчурних фондів, — це DPI (Dis­trib­uted to Paid-In Cap­i­tal), тобто реальні гроші, повернуті інвесторам, а не паперова переоцінка активів (TVPI).

На тлі перегрітого публічного фондового ринку та сигналів наближення рецесії у США Вікторія Тігіпко радить приватним інвесторам не поспішати входити в біржові акції та тримати щонайменше 10–20% капіталу в кеші, розподіляючи решту між ліквідними інструментами та приватними ринками (від 10–25% до 50% залежно від ризик-профілю).

Якщо ж обирати одну головну інвестиційну нішу на найближчі роки, інвесторка робить ставку на HealthTech, біотехнології (Longevi­ty) та ментальне здоров’я. На її думку, саме охорона здоров’я, на яку США витрачають близько 20% бюджету, а Європа — 10%, стане головним бенефіціаром впровадження штучного інтелекту. На відміну від традиційного SaaS-софту, який AI робить уразливим до копіювання, у медицині та біотеху технології прискорюють розробку реальних продуктів.

Відтак нова інвестиційна реальність вимагає від капіталу жорсткої дисципліни: у виграші залишаються не ті, хто женеться за гучними заголовками навколо мовних моделей, а ті, хто поєднує захисний кеш із точковими ставками на фундаментальні технології, медицину та ліквідність на вторинному ринку.

Читайте також: МВФ хоче «приручити» крипту в Україні: які правила вимагає Фонд