Іван Шаргородський – автор контенту на сайті

У травні 2021 року українська влада ухвалила важливе для національної безпеки рішення – заблокувати великий перелік російських пропагандистських ЗМІ, сайтів IT-компаній та телеканалів країни-агресора. Це рішення було ухвалене РНБО та введено у дію Президентом України Володимиром Зеленським. Однак чи справді воно виявилося таким ефективним, як очікувалося? Команда UABlocklist вирішила з’ясувати, чи продовжують українці відвідувати заблоковані російські сайти та у якій кількості. На жаль, результати дослідження показали, що хоч популярність російських пропагандистських ЗМІ суттєво знизилась серед українців, говорити про те, що ми зовсім відмовились від перегляду цих ресурсів зарано. Скільки українців щомісячно відвідують пропагандистські сайти Згідно з даними аналітичного сервісу SimilarWeb, доволі велика кількість українських користувачів продовжує відвідувати сайти російських ЗМІ. Одразу зауважимо, що у порівнянні з попередніми роками чисельність відвідувачів відчутно зменшилася, однак все ще залишається доволі суттєвою: ria.ru – майже 2 млн; lenta.ru – приблизно 1,3 млн; РБК – трохи більш як 1,2 млн; smi2.ru – понад 1 млн. MK.RU – понад 1 млн. І це далеко не всі заблоковані в Україні сайти, які, однак, отримують чималі обʼєми трафіку від українських користувачів. Багато переглядів мають сайти svpressa.ru – 534 тис. щомісяця, НТВ – 474 тис., «Известия» – 473 тис. та інші. Це справді багато. Хоча, забігаючи дещо наперед, скажемо, що обʼєми дійсно зменшуються. Та й говорячи обʼєктивно, вже сьогодні чимало російських ЗМІ практично не отримують українського трафіку. Наприклад, у «Завтра.ру» в середньому всього 17 тис. відвідувань щомісяця, а у НТВ+ – близько 30 тис. Загальна частка української аудиторії російських ЗМІ становить лише 1-3% від усієї кількості. Виняток ukraina.ru – близько 13% відвідувачів цього ресурсу українці. Скільки українців відвідують заблоковані російські ЗМІ Маємо зауважити, SimilarWeb може не враховувати перегляди сайтів з-під VPN. І навпаки, зараховувати перегляди з тимчасово окупованих територій, де сайти не заблоковані провайдерами. Російські ЗМІ досі популярні в Україні? Зміцнення інформаційного фронту проти російської пропаганди стає все більш помітним. Аналіз статистики пошукових запитів на брендові назви пропагандистських ресурсів у Google свідчить про суттєве зменшення їхньої популярності серед українців. Порівняно з лютим 2021 року, кількість таких запитів у лютому 2024-го скоротилася щонайменше вдвічі для провідних російських ЗМІ. Зокрема, за даними Ahrefs, кількість брендових запитів на lenta.ru зменшилася з 240 тис. до 119 тис., на НТВ – з 93 тис. до 12,8 тис., на «Перший канал» – з 45,6 тис. до 21,9 тис. Сайти smi2.ru та ТНТ також втратили близько половини відвідувачів з України. Найбільш разючими є показники сайту vedomosti.ru, який після блокування шукали лише двічі на місяць проти 1550 разів до того. Таке істотне падіння інтересу до російських пропагандистських ресурсів серед українців є позитивним сигналом зміцнення інформаційного імунітету суспільства проти ворожої дезінформації. Водночас це свідчить про ефективність заходів із протидії російській інформаційній агресії. Як часто українці шукають заблоковані сайти Якщо ж проаналізувати популярність пошукових запитів, повʼязаних з пропагандистськими ЗМІ, в Google Trends, ми побачимо цілком очевидне падіння популярності заблокованих сайтів – в середньому у два-три рази чи навіть більше. Й це досить добре видно порівнюючи кількість балів, які набирали в Google Trends ті чи інші сайти раніше, з теперішніми показниками: ТВЦ – 76 балів до блокування та 50 балів – після; vesti.ru – 68 балів до блокування та 46 – після; ria.ru – 60 балів до блокування та 22 – після; inosmi.ru – 32 бали до блокування та 22 бали – після; ТНТ – 65 балів до блокування та 21 – після. Як бачимо, падіння справді дуже суттєве. Зараз лише ТВЦ має понад 50 балів. Решта не досягають навіть цієї позначки. А з іншими сайтами ситуація ще більш показова. Наприклад, у vedomosti.ru до блокування було 84 бали, а зараз – всього 10. А у все ще доволі популярного серед українців сайту ukraina.ru наразі всього 19 балів, хоча до блокування був 71 бал. Популярність російських ЗМІ серед українців Звісно ж, тут також варто додати, що дані Ahrefs та Google Trends теж не є на 100% точними. Однак разом вони дають змогу отримати відносно чітку картину й зрозуміти, чи дійсно українці досі цілком свідомо шукають та знаходять російські ЗМІ в Google. І до речі про Google! Чому сьогодні Google став лазівкою для російської пропаганди Аналізуючи популярність заборонених ресурсів серед українських користувачів, ми виявили цікаву тенденцію. Попри явне зменшення кількості прямих пошуків за назвами цих ресурсів, статистика відвідуваності залишається доволі високою. Це змусило нас поглянути на ситуацію під іншим кутом: розглянути пошукові запити, через які українці можуть потрапляти на заборонені сайти опосередковано. Головна проблема Google – відсутність чіткого розмежування контенту для сусідніх країн, створеного близько спорідненими мовами. Саме тому коли користувач «гуглить» українською, залишається багато шансів, що пошукова система видасть йому результати російською мовою. І не має особливого значення, що в акаунті користувача вибрана саме українська мова. Давайте також не забувати про ще одну важливу особливість українських інтернет-користувачів. Досі величезна кількість з них шукають інформацію в інтернеті саме російською мовою. До початку повномасштабного вторгнення близько 75% українців «гуглили» російською. Після 24 лютого 2022 року їхня частка зменшилася приблизно на 10%. Та все ж переважна більшість і досі вводить пошукові запити мовою агресора. А тому не варто особливо дивуватися, що Google видає відповідні результати. Можна сподіватися, що з часом пошукові системи вдосконалять розпізнавання української та краще відфільтровуватимуть небажаний контент. Однак наразі ця проблема залишається актуальною для нашої держави. Чому українці ризикують потрапити на російські пропагандистські ЗМІ, навіть не бажаючи цього Одна справа, коли людина свідомо відвідує той чи інший сайт. І зовсім інша – коли її підштовхують до цього. Саме другий варіант є найбільш проблемним. Адже величезна кількість українців взагалі не мають на меті відвідати той чи інший пропагандистський ресурс. Вони просто вводять пошуковий запит в Google і отримують у результатах пошуку посилання на сайти, які заборонені в Україні. Величезна кількість запитів потенційно можуть привести користувача на пропагандистський ресурс. Ми вирішили дізнатися, якою є розрахункова кількість відвідувань (РКВ) для найбільших російських ЗМІ для користувачів з України. Дані доволі показові – з початку 2024 року найпопулярніші російські новинні платформи демонструють такі показники пошукового трафіку та чисельності потенційних відвідувачів з України: Lenta.ru лідирує з 231 377 запитами в пошуку та приблизно 386 780 ймовірними відвідувачами (у 2021 було 356 686 запитів та 901 390 потенційних відвідувачів щомісяця). РБК посідає друге місце – 234 256 запитів з потенційними 267 210 візитами (у 2021 році: 452 821 запит й показник РКВ 700 710 на місяць). RIA.ru – 207 587 пошукових запитів та орієнтовно 159 840 відвідувачів (у 2021 році: 393 737 запитів та РКВ 552 800). Газета.ру – 172 694 запити, близько 131 200 потенційних відвідувачів (у 2021 році: 373 236 запитів та 444 020 ймовірних візитів на місяць). ТАСС — 110 807 запитів в пошуку та приблизно 39 500 ймовірних відвідувачів (у 2021 році 270 715 запитів й РКВ 63 600 щомісячно). Тобто можемо переконатися, що зараз в українців найбільші шанси потрапити з пошуку Google на сайти lenta.ru, РБК, ria.ru, Газета.ру та деякі інші. Й вони дійсно отримують щомісячно сотні тисяч переглядів з України – понад 267 тис. у РБК та понад 386 тис. – у lenta.ru. Кількість пошукових запитів, за якими можна побачити заблоковані сайти в Україні Попри те, що цифри справді досі великі, є у них і дещо позитивне. Ми спостерігаємо доволі чітку тенденцію до падіння переглядів та взагалі шансів випадково потрапити на той чи інший пропагандистський ресурс. Для більшості проаналізованих сайтів за роки блокування розрахункова кількість відвідувачів скоротилася у 2-4 рази й продовжує зменшуватися. Є ще більш показові приклади: у НТВ показник РКВ за цей час зменшився у 20 разів, а у ТНТ – у 377 разів. Й тут, мабуть, все ж варто додати, що наведені дані є розрахунковими. Вони не означають, що саме така кількість українців дійсно відвідали пропагандистські сайти. Це лише ймовірність! За умови добросовісного блокування сайтів провайдерами, користувачі, які натрапляють на заборонені ресурси, мають бачити повідомлення про блокування та повертатися до пошуку. Чи є блокування російських сайтів справді ефективним? Можемо стверджувати, що блокування пропагандистських ресурсів в Україні є ефективним, проте не ідеальним інструментом протидії російській дезінформації. З одного боку, жоден з наявних зараз методів блокування не забезпечує стовідсоткового захисту. Досвідчені користувачі можуть легко обійти обмеження за допомогою VPN чи інших засобів. Однак для цього потрібно свідомо прагнути відвідати заборонений ресурс, тобто вже мати проросійські погляди чи специфічні професійні інтереси. Проте з іншого боку, для пересічних користувачів, особливо літніх людей та тих, хто має низький рівень комп'ютерної грамотності, навіть прості методи блокування стають на заваді ненавмисного потрапляння на пропагандистські сайти через пошукові системи. Це безумовно позитивний аспект, адже він запобігає поширенню дезінформації. Найголовніше, що можна констатувати вже зараз, — кількість українців, які відвідують заблоковані російські вебсайти, дійсно дуже сильно скоротилася впродовж минулих трьох років. А особливо – після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Разом з тим зменшується й кількість пошукових запитів, які можуть потенційно привести користувача на той чи інший пропагандистський ресурс. І це теж вельми показовий тренд. Так, ідеального рішення для боротьби з ворожою пропагандою наразі просто не існує. І лише від нас з вами врешті решт залежить, відвідувати певні сайти чи ні. Тому важливо не просто блокувати доступ до вебресурсів, але й разом з тим вести активну просвітницьку роботу. Часом це дає значно кращі результати, ніж будь-які технічні обмеження.