Олена Черкасец

Історія бренду чоловічого класичного одягу Yarmich розпочалася з того, що його засновник Ярослав Кузьміч у 2019 році розмістив на сайті OLX оголошення про оренду костюмів. І потрапив в самісіньке яблучко, адже якісних сервісів з прокату класичного одягу в Києві майже не було. Попит виявився настільки високим, що за 5 років вже довелося запускати власне виробництво.

Внаслідок повномасштабного вторгнення українська торгівля зіткнулася з надзвичайними викликами. У перші місяці війни ситуація здавалася критичною: не було сегмента, який би не постраждав. Через бойові дії, окупацію, руйнування інфраструктури та проблеми з логістикою масово зачинялися магазини, заправки й навіть аптеки. 

До Польщі засновники мережі Dobro&Dobro Інна Ярова з чоловіком переїхали девʼять років тому. Пара наважилася покинути успішну кар’єру у рекламному бізнесі заради власної справи. Відкриття кав’ярні здавалося ідеальним варіантом – приємний бізнес, що не потребує великих вкладень.

Історія «Галі Балуваної» розпочалася в День закоханих, 14 лютого 2018 року. Саме тоді співзасновники Алла та Олександр Теліги й Володимир Матвійчук відкрили перший магазин. У 2022 році мережа вже налічувала близько 800 магазинів, частину з яких втратила після початку повномасштабного вторгнення. Але співзасновники з партнерами об’єднали зусилля і змогли не лише відновити роботу, а й відкрити близько 200 магазинів.

Повномасштабна війна сильно змінила ринок праці в Україні. Директорка Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк відзначає, що пропозицій значно більше, ніж попиту, а крім цього бракує кваліфікованих кадрів. В пошуках роботи люди переїжджають в інші міста, а іноді навіть змінюють професію. Наприклад, жінки активно починають освоювати спеціальності, які раніше вважалися «чоловічими» – стають слюсарками, водійками, вантажницями, електромонтерками.

Майже три роки Україна живе в умовах війни, і щоб підтримати підприємців, держава впровадила низку економічних пільг. Завдяки цим змінам підприємці можуть тимчасово зменшити фінансове навантаження та пристосуватися до нових умов. 

Історія підприємницької діяльності херсонців Дениса Савченка та Сергія Потьомкіна почалася з трьох картатих сумок, з якими вони вирушили до Києва, аби наповнити їх мобільними телефонами. По приїзду орендували куточок в місцевому ЦУМі й розпочали бізнес. З роками невелика торгівельна точка перетворилася на мережу магазинів електроніки «Кібернетики», яка до початку повномасштабного вторгнення налічувала 55 магазинів.

8 листопада у UNIT.City відбувся Beauty Tech Day – фінал програми підтримки українських стартапів L’Oréal Startup Hub. На події фіналісти пітчили свої проєкти, а запрошені експерти виступали з темами, присвяченими можливостям ШІ у сталому розвитку та Beauty Tech. Програма завершилася панельною дискусією на тему «Цифрові інструменти для бізнесу: як технології змінюють правила гри» (спойлер: ШІ все ще не здатен замінити людину) та виступом українського гурту Balkon.

Підрахувати втрати туристичної галузі в повному обсязі поки що складно. Згідно з даними Київської школи економіки, на початок 2024 року прямі збитки, завдані культурі, туризму й спорту становлять $3,1 млрд. Внаслідок військових дій в Україні пошкоджено або зруйновано щонайменше 164 туристичних об’єкти й 1804 об’єкти культури. Окрім цього, постраждали 419 готелів. Туристична галузь переживає непрості часи. Однак, війна не зупинила внутрішній туризм – цьогоріч українці подорожували Україною частіше, ніж навіть у 2021.

Ukrainian Fashion Week існує вже 27 років і відбувається двічі на рік – у вересні та лютому. Захід не скасовували жодного разу. Його проводили й під час Помаранчевої революції у 2004, і в розпал глобальної фінансової кризи у 2008, і у 2014 році під час Революції гідності. Проте повномасштабне вторгнення в Україну змусило перенести Ukrainian Fashion Week на подіуми країн Європи. Попит на дизайнерські речі впав майже до нуля, а частина дизайнерів стали на захист країни. У вересні 2024 року Ukrainian Fashion Week повернувся в Київ.

З перших днів повномасштабної війни виробники будматеріалів, стикаються з важкими випробуваннями. Потужності одних – в зоні активних бойових дій, інші – під окупацією. Україна втратила багато виробництв: завод «Азовсталь» у Маріуполі, газобетонне виробництво «Ковальська» у Новій Каховці. Під час обстрілів були знищені заводи KNAUF у Соледарі та Siniat у Бахмуті, які спеціалізувалися на виробництві гіпсокартону та сухих будівельних сумішей. 

Шлях Тараса Панасенка в ритейл починався зі звичайного розкладного столика на ринку в Опішні, що на Полтавщині. Майбутній СЕО мережі мультимаркетів «Аврора» продавав там різні корисні дрібнички, необхідні для побуту: від гачків до мотузок.

У 2007 році в Бахчисараї відкрився ресторан кримськотатарської кухні Musafir. Та, коли у 2014 році російські окупанти захопили Крим, так звана влада півострова зачинила ресторан як «неблагонадійний». Але на цьому історія Musafir не завершилася. Вона продовжилася у Києві. 

Мережа мультимаркетів «Аврора» відкрила вакансію Chief Inclusion Officer. Очікується, що цей фахівець стане амбасадором впровадження інклюзії в компанії, сформує чітку стратегію та почне реалізовувати її на всіх рівнях діяльності.

Співвласник мережі домашніх напівфабрикатів «Галя Балувана» Володимир Матвійчук, доповнив бізнес новим гастрономічним напрямком – в червні цього року в Луцьку відкрився перший заклад громадського харчування Gabar. Його концепція передбачає відсутність кухні й швидку видачу готових страв, які можна забрати з собою або скуштувати в закладі. 

Скандинавський ритейлер JYSK 2 жовтня відзначив 20-річчя роботи в Україні, а днем по тому відкрив ювілейний сотий магазин у нашій країні. Country Director JYSK в Україні Євген Іваниця розповів про шлях компанії, її розвиток в Україні, досягнення та благодійні ініціативи під час війни.

Повномасштабна війна стала справжнім викликом для української економіки. У багатьох галузях відчувається брак фахівців, особливо в тих професіях, які традиційно вважалися чоловічими.

Чимало людей старшого віку стикалися з дискримінацією за віком, що не дозволяло їм навіть претендувати на певні посади. А останнім часом ейджизм «помолодшав», і тепер це торкається навіть людей у віці 40+.

Цьогоріч ледь не всі українські ЗМІ вибухнули новиною: актор серіалу «Бріджертони» Деніел Френсіс з’явився на прем’єрі третього сезону в костюмі львівського бренду Andreas Moskin. Для його засновників, Андрія Моськіна та Андреаса Білоуса, це був справжній момент тріумфу. Адже лише сім років тому вони вагалися, чи правильно вчинили, коли залишили успішну кар’єру в шоубізнесі, щоб заснувати власний бренд чоловічого одягу. 

В дитинстві засновник мережі «Молоко від фермера» Тарас Мороз часто гостював у бабусі в селі й вона щоранку пригощала онука парним молоком. У дорослому житті це було лишень приємним спогадом, аж допоки, під час кризи 2008 року, не довелось шукати ідею для нового бізнесу. Ось тут і стали в пригоді дитячі враження.

Співзасновник мережі пекарень Lviv Croissants Андрій Галицький завжди мріяв по власний бізнес. Ще у двохтисячних, на позичені у батьків та друзів гроші, відкрив у Львові точку з продажу хот-догів. Маючи непоганий прибуток, підприємець не хотів зупинятися на досягнутому й у 2015 році обрав незвичну на той час концепцію – заклад з монопродуктом. Ризик себе виправдав: черги у пекарню, де готували лише круасани, швидко стали звичним явищем.

Коли засновник COLLAR Company Юрій Синиця у 2022 році повернувся на чернігівське виробництво після наступу росіян, побачив продірявлені уламками дахи, пошкоджені приміщення та змоклі від дощу аксесуари для тварин. Але COLLAR Company прийняла цей виклик і не стала релокувати виробництво. Натомість – відновила його майже з нуля, та в перший рік повномасштабного вторгнення втримала темпи зростання на рівні 2021 року.

Засновниця мережі салонів «Експрес Стрижка» Ірина Погодіна, маючи за плечима понад 20 років досвіду в б’юті-індустрії, здійснила справжню революцію у сфері краси. Вона перевернула традиційний підхід до перукарських послуг. Відмовилася від звичної системи попереднього запису, замінила адміністраторів на платіжні термінали, зробила стрижку швидкою та доступною, а салони почали з’являтися в місцях з активним трафіком, як-от біля метро.

Засновниця холдингу «Асторг» та кулінарної фабрики «Укрптахосервіс», торгових марок «Готово» і «Фудмама» Наталія Шмигельська на шляху до успіху пережила низку економічних криз, не один стрибок долара, пандемію Covid-19, величезні збитки та банкрутство. Вона кілька разів розпочинала бізнес з нуля, а повномасштабне вторгнення зупинило підприємницьку діяльність і змусило Наталію ухвалювати складні рішення, щоб зберегти компанію та підтримати співробітників.

Скорочення попиту на ринку нерухомості та нестабільна економічна ситуація, спричинена повномасштабною війною, змусили одного з найбільших гравців столичного будівельного ринку «Інтергал-Буд» відкласти запуск нових проєктів. Натомість всі свої сили девелопер сконцентрував на об’єктах, що вже розпочаті. І не дарма. 

Відомий український ресторатор Дмитро Борисов в дитинстві їв мʼясо лише по великих святах, а кар’єру розпочинав мийником машин. У 16 років цілеспрямований хлопець  був уже виконавчим директором у рекламному агентстві. Згодом захопився сучасною українською кухнею, покинув рекламу і на позичені гроші відкрив гастробар «Барсук», де сам готував, приймав замовлення і подавав їх.

О п’ятій ранку в мережі «Пиріжкова Тітка Клара» вже кипить робота – замішують тісто, готують начинки, нарізають салати. Так було й у перший ранок повномасштабного вторгнення. Тоді ніхто навіть не підозрював, що за кілька годин заклади доведеться зачинити на місяць, більшість співробітників роз’їдуться по різних містах та країнах, а нову команду доведеться збирати наступні два роки.